Ви є тут

Дендрофлора міста Одеси (формування, сучасний стан, перспективи оптимізації)

Автор: 
Немерцалов Володимир Володимирович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U001278
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТИ, МЕТОДИ І ОБСЯГ ДОСЛІДЖЕННЯ
Об’єктом наших досліджень була дендрофлора міста Одеси.
Предмет дослідження – видовий склад та структурні особливості дендрофлори міста
Одеси.
Нами вивчалися природно-кліматичні, еколого-флористичні та історико-економічні
умови формування дендрофлори міста Одеси, сучасний видовий склад дендрофлори,
її просторова структура у межах міста, віковий спектр рослин у насадженнях, а
також перспективи оптимізації складу і структури зелених насаджень різних типів
у зв’язку із використанням, збереженням і збагаченням асортименту видів
деревно-кущових рослин..
Основні поняття і терміни ми розуміємо у межах, окреслених у монографіях
„Дендрофлора України” (2001, 2002, 2005) та „Екофлора України” (2000, 2001,
2004), роботі В.В. Протопопової, С.Л. Мосякіна та М.В. Шевери „Фітоінвазії в
Україні як загроза біорізноманіттю: сучасний стан і завдання на майбутнє”
[64-66, 71, 226], роботі М.А. Кохно та О.М. Курдюка „Теоретические основы и
опыт интродукции древесно-кустарниковых растений в Украине” [124],
Ілюстрованому довіднику з морфології квіткових рослин та інших довідкових
джерел [2, 4, 6, 9, 10, 19, 28, 29, 38, 39, 42, 55, 81, 86-89, 100, 237, 254].
В роботі були використані методи ретроспективного аналізу, ГІС, методи
герменевтичної інтерпретації текстів: списків видів та етикеток гербарних
зразків ХІХ-ХХ ст., феноменологічний підхід у характеристиці об’єктів зеленої
зони міста, загальноприйняті методики гербаризації і визначення рослин у живому
стані та по гербарним зразкам [2-6, 19, 24, 38-39, 64-70, 201].
Питання про появу тих чи інших видів на території міста вирішувалося на основі
аналізу літературних джерел та визначення видової приналежності і віку
дерев-пам’яток природи [28, 29, 78, 79, 83, 84, 194-197, 216, 218, 283, 299,
302, 303].
Обстеження території міста провадилося протягом 2001 – 2007 років
екскурсійно-маршрутним методом за допомогою карти міста (масштаб 1:25000),
розподіленої на квадрати площею 1 км2 (метод квадратного картування) [294, 295,
309, 313]. Результати обстеження оброблялися за допомогою ГІС.
Візуальне обстеження окремих об’єктів (парків, скверів, пам’яток природи та
садово-паркового мистецтва, тощо) супроводжувалося фіксацією просторового
розташування представників видів деревно-кущових рослин на місцевості. Варіанти
районування міста, пов’язані з виділенням ізотерм, ізохор та зон підвищеного
антропогенного забруднення, розроблялися нами на базі звітів міського
управління статистики, монографії Клімат Одеси та збірників актуальної
екологічної інформації [111, 155, 288-290]. Використовувалася класифікація
ґрунтів міста Одеси (урбаноземів) за Н.Ю. Зелінською [96].
Історичні дані про становлення та розвиток садово-паркового мистецтва і
озеленення на Одещині і в самому місті одержані з архівних матеріалів та
літературних джерел [113, 198, 257]. Окремі питання уточнювались у краєзнавців
і старожилів.
Інформацію про динаміку погодних умов і локальні зміни клімату в регіоні було
отримано в Астрономічній обсерваторії ОНУ імені І.І. Мечникова та з
літературних джерел [1, 3, 15, 22, 111, 115, 222, 246, 247].
При обстеженні насаджень визначались: вид, форма, гібрид; кількість екземплярів
та їх місцезростання, біометричні особливості: здатність до росту і
розмноження; фітосанітарний стан та декоративність. Для цього використані
методичні положення О. Л. Липи [152], М.А. Кохнa та О.М. Курдюка [124], Ф.Л.
Щепотьєва [286]., О.І. Колесникова [114]. Біометричні дані деревних рослин
встановлювалися на основі фенотипічних ознак, таксаційних вимірів з врахуванням
умов зростання [124, 153]. Вікова структура дендрофлори визначалася за методом
репрезентативних вибірок.
Вік рослин встановлювався за літературними даними, в разі їх відсутності - на
основі інформації про діаметр стовбуру та параметри його щорічного приросту.
Висота невеликих рослин вимірювалась рейкою, а високих - висотоміром.
Інтродукційний потенціал основних родів визначався за методами оцінки й
прогнозу успішності інтродукції деревних рослин [124], враховувалися положення
теорій ступеневої акліматизації, агрокліматичних аналогів та інтродукції
родових комплексів [123, 124, 137, 153]. Ступінь акліматизації видів та
акліматизаційне число були розраховані для кожного виду за методом М.А. Кохна
[123-125].
Екологічні і біоморфологічні особливості видів охарактеризовані на основі
власних спостережень та за літературними даними [24, 64-66, 70, 73, 82, 101,
143, 233-234].
Значення деревно-кущових рослин для народного господарства визначалася за
власними спостереженнями та літературними даними [38, 39, 55, 75, 142, 201,
211, 238, 245].
В ході роботи проведено обстеження об’єктів, що належать до всіх типів зелених
насаджень міста, в тому числі: вулиць, бульварів, парків, санаторіїв, скверів і
кладовищ, ботанічного саду Одеського національного університету імені І.І.
Мечникова, приватних садиб, асортименту приватних фірм, що займаються
озелененням.
Таксономічний склад культивованої дендрофлори покритонасінних визначався у
польових умовах та за гербарними матеріалами (гербарій MSUD). Правильність
діагнозів уточнювалась за монографіями: ”Деревья и кустарники, культивируемые в
Украинской ССР” [67-70]. “Определитель высших растений Украины” [200],
«Дендрофлора України» [64-66], «Флора Східної Європи» [264-267] та іншими
джерелами [118-122, 126, 297, 299].
У роботі прийнято номенклатуру таксонів та їх систематичне положення згідно
чек-листа флори України С.Л. Мосякіна і М.М. Федорончука [308] та уточнено за
С.К. Черепановим [296] та Г. Редером [312]. На