РОЗДІЛ 2
ВЛАДА ЯК ЕКЗИСТЕНЦІЙНА ПОТУГА БУТИ
2.1. Прихована сутність влади.
Перш ніж безпосередньо перейти до розгляду влади як феномену екзистенції, варто окреслити значення понять "влада" та "екзистенція". Використовуючи слово "окреслити", ми прагнемо передати сутнісну неможливість визначити дані поняття, позаяк, визначаючи їх, ми позбавляємо їх їхньої власної сутності, замість того, щоб вказати на неї. Це пов'язано, насамперед, з тим, що визначення передбачає певною мірою обмеження феномену через визначення його сутнісних меж.
Феномен влади протягом усієї історії людства привертав до себе увагу людей. Такий інтерес до влади пов'язаний, передусім, з тим, що вона, як вказує С.Пролеєв, є дотичною до буття кожної людини, але при цьому її сутність завжди залишається прихованою [див.: 178, с. 6]. Незважаючи на чималу кількість спроб осягнути сутність феномену влади, що здійснені протягом усієї історії філософської та політичної думки, влада як така лишається неосмисленою, її значення постійно уточнюються дослідниками, які, пропонуючи різноманітні підходи та теорії, намагаються відповісти на запитання про її походження, форми її прояву як у соціальній сфері, так і в біологічній сфері.
Постаючи як фундаментальний вимір людського існування, влада завжди інтерпретувалася по-різному. Варто вказати на те, що, незважаючи на велику кількість інтерпретацій поняття "влади", - серед яких такі, як: вплив особливого роду; здатність до досягнення певних цілей; можливість використання тих чи інших засобів; здатність розпоряджатися кимсь або чимось; особливе відношення між керівником і підлеглим [див.: 73, с. 55] тощо, котрі постають лише у політичному контексті, - загальноприйнятого визначення цього поняття немає.
Проте наявні "теорії влади", які можна звести до чотирьох основних теорій, що не зводяться одна до одної. Так, А.Кожев розрізняє а) теократичну теорію влади, б) теорію влади Платона, в) теорію влади Аристотеля та г) теорію влади Гегеля. Однак, і А.Кожев у своїй типологізації влади висвітлює даний феномен як такий, що здійснюється лише в системі "підлеглий - керівник" [див.: 87, с. 28-46].
Складність визначення поняття "влади", насамперед, пов'язана з тим, що, як зазначає Р.Димерець, "поняття влади ніби чинить супротив тому, щоб бути вкладеним у будь-які рамки, які стискають його" [67, с. 121]. Будь-яке визначення поняття "влади", за своєю сутністю, накладає певні межі на самий феномен влади. "Влада, якщо вона хоч якось обмежена, не може бути названою владою. [...] Владу неможливо визначити, бо будь-яке визначення влади означає її визначеність, а отже, обмеженість" [67, с. 129].
Інша складність у визначенні "влади" пов'язана, як вказує Р.Димерець, з великою кількістю синонімів, які позначають явища, що становлять "буття влади" й "окреслюють певний аспект життя, котрий можна було б позначити як стан влади" [67, с. 121]. Тож визначення поняття "влада" суперечить сутності даного поняття. Проте дослідження влади як феномену екзистенції вимагає окреслити сутнісні ознаки даного феномену. Тому у даному розгляді буде доцільним звернутися до етимології слова "влада". В українській мові слово "влада" означає силу та здатність (чимось або кимось) керувати та є генетично пов'язаним зі словом "володіти". Це вказує на те, що, по-перше, для того щоб (чимось) володіти потрібно мати певну силу та здатність до цього, а, по-друге, на те, що здійснювати власну здатність керувати та проявляти власну силу людина може по відношенню до того, чим вона володіє. Тож слово "влада" можна розглядати як таке, що має значення сили та здатності керувати, що здійснюється на підставі володіння тим об'єктом, над яким здійснюється керівництво. Підтвердженням цьому слугує низка слів в українській мові, що мають у своєму складі корінь влад-/волод-. Прикладом цього є дієслово "владати", яке означає володіти та владарювати (володарювати). Слово "володар" означає того, хто має владу та кому належить певна власність, тобто того, хто має владу над, що йому належить. Слово ж "володіти" має кілька значень, серед яких такі значення, як: а) мати власність, б) володарювати, в) підпорядковувати (когось) своїй волі, г) здатність діяти та д) користуватись чимось. Однак, варто звернути увагу на те, що людина здатна й може проявляти власну силу, а отже й владу, не лише по відношенню до того, чим вона володіє. Проте, здійснення керівництва над чимось (навіть за умови, що воно їй не належить) або кимось свідчить про її владу і силу по відношенню до того, що/хто їй підпорядковується.
Російське слово "власть", яке є генетично спорідненим з українським словом "влада", має значення сили, волі, свободи дії, здатності розпоряджатись і керувати, відповідає старослов'янському слову "волость", яке вживається як у значенні приватної власності та територіальної одиниці (що перебуває під єдиною владою), так і у значенні влади. Як і українське слово "влада", слово "власть" пов'язане зі словом "владеть" (укр. "володіти"). Так, слово "властвование" має значення "владение", "управление", слово "владать" означає "обладать", "владычествовать", "властвовать", "полновластно управлять", "иметь в своей собственности". Слово "владеть" походить від видозмінених старослов'янських коренів володъти, володж-/владж-, які розвинулись з індоєвропейського кореня ual(dn), що позначає силу та здатність бути сильним. Також варто зазначити, що, за іншою версією, слова "влада" та "власть" є запозиченими з церковнослав'янского слова "владика", котре позначає і володаря, і власника.
Враховуючи те, що в даній роботі увага зосереджується, здебільшого, на текстах німецько та франкомовних філософів, варто вказати й на етимологію таких слів, як "Macht", "Kraft", "Gewalt" і "pouvoir", які перекладаються українською мовою як "влада".
Одним зі слів німецької мови, що перекладається як "влада", "могутність", "сила", є слово "Macht". В німецькій мові це слово є спорідненим зі словом "mogen", котре перекладається як любити, бажати та вказує на можливість
- Київ+380960830922