РОЗДІЛ 2
АГРОМЕТЕОРОЛОГІЧНІ УМОВИ, ВИХІДНИЙ МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Ґрунтово-кліматичні та метеорологічні умови проведення досліджень
Польові досліди проведено на полях сівозміни Інституту олійних культур УААН, який знаходиться на території Запорізького району у північно-західній частині Запорізької області.
Пануючим типом водного режиму ґрунтів є непромивний, при глибокому (більше 10 м) заляганні ґрунтових вод. За даними Запорізької агрохімічної лабораторії ґрунти Інституту олійних культур представлені типовими звичайними середньоміцними малогумусними чорноземами. Основні запаси ґрунтової вологи у цих чорноземах формуються у осінній, зимовий та рановесняний період.
Кількість гумусу невелика - у шарі 0-20 см коливається у межах 4,4-5,5%. В орному шарі ґрунту забезпеченість легкогідролізуючим азотом - 8,7-9,1 мг на 100 г ґрунту. Вміст рухомого фосфору (за Чириковим) - 10,5-11,2 мг на 100 г ґрунту, обмінного калію (за Масловою) - 15,2-17,1 мг. Ґрунти характеризуються як слабо забезпечені азотом. Реакція ґрунтового розчину нейтральна, рH водної витяжки коливається у межах 6,5-7,0 [126].
Розподіл атмосферних опадів у цій зоні як за кількістю, так і за періодами вегетації, нерівномірний (табл. 2.2). У зв'язку з цим продуктивність рослин у більшій мірі залежить від накопичення та правильного використання ґрунтової вологи, накопиченої за рахунок осінніх, зимових та рановесняних опадів.
Клімат південного Степу України помірно-теплий з недостатнім зволоженням. Спостерігається посушливість клімату, яка проявляється частіше літом і восени. Посушливість клімату зумовлена не тільки недостатньою кількістю опадів, а й нерівномірним розподілом їх на протязі року, особливо у період вегетації рослин та великими витратами на випаровування. Середня кількість опадів за рік складає по Запорізькому району 420 мм. Сума ефективних температур складає 3000-3100 ?С. Повне відтанення ґрунту відмічається у другій половині березня. Запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту до початку польових робіт у середньому складають 139 мм. Стійке прогрівання ґрунту на глибині 10 см до 10 ?С відмічено у середині квітня.
Таблиця 2.1
Температура повітря за вегетаційний період гірчиці у роки проведення досліджень, ?С (2001-2006 рр.)
РокиДекадиМісяціКвітеньТравеньЧервеньЛипеньСерпень2001І10,713,614,128,026,5ІІ13,814,718,929,325,7ІІІ14,012,320,229,523,3Середнє12,813,517,728,925,12002І5,214,517,826,621,2ІІ7,814,519,224,719,2ІІІ10,917,327,124,222,7Середнє8,015,521,425,121,12003І4,021,920,522,221,5ІІ12,223,522,522,220,0ІІІ14,022,619,725,322,3Середнє10,122,620,923,221,32004І2,815,916,121,625,2ІІ8,810,221,022,620,7ІІІ10,912,622,226,620,1Середнє7,512,919,823,721,9
Продовж. табл. 2.1
2005І6,612,720,122,828,2ІІ12,619,020,423,027,5ІІІ8,727,321,429,725,9Середнє9,319,920,625,327,12006І10,810,220,522,425,4ІІ13,719,019,322,128,2ІІІ10,322,020,921,222,2Середнє11,617,123,221,925,3Середньобагаторічні показники10,116,720,722,421,6
Характерною особливістю приходу весни для півдня Степу України є швидке нарощування денних температур, яке переривається різким похолоданням у кінці квітня - початку травня і триває 7-12 днів. У подальшому підвищення повітря проходить з великою інтенсивністю.
Таблиця 2.2
Кількість опадів за вегетаційний період гірчиці у роки проведення досліджень, мм (2001-2006 рр.)
РокиДекадиМісяціКвітеньТравеньЧервеньЛипеньСерпень2001І19,053,012,0----ІІ15,53,020,5----ІІІ10,020,557,0--8,0Сума44,576,589,50,08,02002І24,0--23,5--8,0ІІ--10,01,046,536,0ІІІ--25,0--48,5--Сума24,035,024,595,044,0Продовж. табл. 2.2
2003І------18,5--ІІ----38,058,0--ІІІ----21,0----Сума0,00,059,076,50,02004І--35,03,0--73,0ІІ--38,06,562,022,0ІІІ--25,081,0----Сума0,098,090,562,095,02005І8,05,049,06,03,0ІІ12,0--44,0--9,0ІІІ7,0--1,0----Сума27,05,094,06,012,02006І-35,05,0-2,0ІІ2,0-45,513,0-ІІІ5,0-27,52,061,0Середнє7,035,078,015,063,0Середньобагаторічні показники36,042,052,050,041,0
Характеристика елементів погоди складена на підставі матеріалів Запорізької метеорологічної станції, розташованої на відстані 8-13 км від місця закладення польових дослідів, а також спостережень метеопоста ІОК. У табл. 2.1 та 2.2. представлені метеорологічні умови проведення дослідів, які відіграють важливу роль у життєдіяльності рослин.
Метеорологічні умови у роки досліджень складались по-різному. Температура, кількість опадів та їх розподіл за вегетаційний період гірчиці представлено у подальшому описі.
Дослідження у 2001 році проводили у теплиці ІОК, де температурний режим значною мірою відрізнявся від відкритого ґрунту, використовували полив. Це пояснює скорочений період вегетації рослин гірчиці.
Температурні дані вегетаційного періоду гірчиці у 2002 році знаходились на рівні середньобагаторічних показників, крім липня місяця, температура якого перевищувала середньобагаторічну на 2,7 ?С. При цьому, кількість опадів значно відрізнялась від середньобагаторічних. Так, їх було менше у квітні на 35%, травні - 20%, червні - 50% опадів перевищувала середньобагаторічні у 2 рази, тільки у серпні знаходилась на рівні середньобагаторічних. Таким чином, перша половина вегетації гірчиці характеризувалась значною посухою, а друга - надмірною вологістю.
Температурні дані вегетаційного періоду гірчиці у 2003 році знаходились на рівні середньобагаторічних показників крім травня, температура якого перевищувала на 5,9 ?С. При цьому, кількість опадів значно відрізнялась від середньобагаторічних. Зовсім відсутні опади були у квітні, травні, серпні. Лише у червні і липні випало 59 і 76 мм відповідно. Таким чином, в основні фа