РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВІВ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ПРАЦІВНИКІВ ПСМ В УМОВАХ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Характеристика структури та методів дослідження
Для виявлення особливостей функціонування емоційної сфери особистості у працівників ПСМ з різним стажем службової діяльності нами було досліджено 120 представників цієї спеціальності, чоловічої статті, зі стажем робочої діяльності від трьох місяців до 10 років. Досліджування проводилося в батальйоні ПСМ при ГУМВС України в Донецькій та Луганській областях. За критерієм стажу роботи учасники дослідження були відібрані у чотири пропорційні групи :
- група №1 ? 30 працівників ПСМ зі стажем службової діяльності до одного року, середній вік працівників становить 22 роки;
- група № 2 ? 30 працівників ПСМ зі стажем службової діяльності від 1 до 3 років, середній вік працівників - 26 років;
- група № 3 - 30 працівників ПСМ зі стажем службової діяльності від 3 до 5 років, середній вік працівників становить 29 років;
- група № 4 - 30 працівників ПСМ зі стажем службової діяльності від 5 до 10 років, середній вік працівників - 35 років.
За необхідності для здійснення відповідних досліджень та аналізу результатів учасники дослідження об'єднувались нами у дві групи (за стажем роботи до п'яти років і більше п'яти років).
Методи дослідження. Для перевірки висунутої гіпотези та вирішення дослідних завдань у роботі використовувався комплекс методів, що включав:
1) методи збору емпіричних даних: опитування; фокус-група; метод експертних оцінок;
Метод опитування - являє собою метод, оснований на одержані необхідної інформації від самих досліджуваних шляхом запитань і відповідей. У цій роботі було використано письмове опитування, найбільш поширену його форму - анкетування.
Для вивчення особливостей ставлення міліціонерів патрульної служби до своєї службової діяльності нами було розроблено таку анкету:
1. Назвіть найбільш емоційно важкі професійні ситуації, з якими Вам доводилося стикатися.
2. Що Ви відчуваєте під час цих ситуацій?
3. Як часто Вам доводиться потрапляти в такі ситуації?
А) Постійно; Б) Досить часто; В) Рідко; Г) Не зустрічались;
4. Як Ви справлялись з названими важкими професійними ситуаціями?
5. Чи подобається Вам Ваша робота? А) Так; Б) Ні.
6. Чи бувають у Вас ситуації, коли Ви відчуваєте себе емоційно спустошеним?
А) Постійно; Б) Доволі часто; В) Рідко.
7. Як часто Ви переживаєте емоційне напруження, стрес?
А) Часто; Б) Час від часу; В) Рідко.
8. Що ви робите для того, щоб зняти емоційну напруженість, стрес (виберіть із запропонованих варіантів три):
- займаюся спортом;
- відпочиваю;
- спілкуюся з друзями, рідними, колегами;
- слухаю музику;
- читаю;
- відвідую культурні заходи;
- вживаю алкогольні напої;
- інше.
9. Оцініть Ваші зусилля та витрати під час виконання професійних обов'язків у таких сферах:
високісереднінизькіЕмоційнаВзаємовідносинІнтелектуальна
10. Як Ви вважаєте, чи пов'язане переживання стресових ситуацій зі станом Вашого здоров'я?
А) Так, Б) Ні, В) Не знаю
11. Чи проводяться у Вашій службі психологічні заходи для зняття емоційної напруженості та стресу? А) Так; Б) Ні.
12. Якщо так, то оцініть їх за 5 - бальною шкалою: 1 2 3 4 5
Фокус-група - опитування учасників тренінгу "Ресурс" щодо їх оцінки тренінгової програми та її впливу на особистість працівника ПСМ.
Цей метод має декілька назв: "фокус-група", "фокусоване інтерв'ю у групі", яке проводиться після кількісного дослідження для більш глибокого вивчення отриманих результатів і полягає в концентрації уваги респондентів і зусиль психолога на певній темі. Крім питань, що задаються психологом у фокус-групі, респонденти також можуть поставити ряд запитань.
Дані дискусії фіксуються різними способами: стенографічним, аудіозаписом і відеозаписом, можливе комбінування цих методів. Аудіозапис повністю відтворює відповіді респондентів і передає їх емоційну забарвленість. Вербальні дані, зафіксовані на аудіокасеті, якнайповніше відображають поведінку учасників фокус-групи.
Для обробки результатів існують стратегії поетапного і паралельного аналізу даних фокус-груп. У межах першої спочатку висуваються гіпотези, потім збираються дані, а на завершальному етапі інформація систематизується і інтерпретується, при цьому систематизація визначається ступенем формалізованості груп. У неформалізованих фокус-групах через відсутність структури або її неточність, процес вироблення гіпотез відбувається циклічно, і тому ця стратегія є найбільш доречною. У формалізованих фокус-групах, де дискусія проходила за наперед заданим планом, доцільно використовувати стратегію паралельного аналізу, що проводиться в декілька стадій:
1. До проведення дослідження, визначаються проблемні сфери, а також завдання, що вимагають вивчення й уточнення.
2. Кодування отриманих результатів.
3. Збір і узагальнення матеріалів (розшифровки аудіозапису, щоденник дослідника і ін.) для отримання більш повної картини об'єкту, що вивчається.
4. Структуризація й узагальнення даних.
5. Результати приводяться у відповідність до питань.
6. Застосування кількісних методів ( оцінка частоти виникнення теми в ході дискусії; на останній встановлюється кореляція між основними змінними або взаємозв'язок між головними темами).
Під час інтерпретації даних враховуються психологічна і соціальна атмосфери, в яких протікала дискусія.
Для обробки результатів фокус-груп найбільш плідними є аналіз бесіди (лінгвістичний), дискурс-аналіз і контент-аналіз.
Межі інтерпретації даних можуть бути дуже широкими: від загальних формулювань проблеми до детального її вивчення.
У нашому дослідженні ми використовували стратегію паралельного аналізу для формалізованих фокус-груп. Під час отримання зворотного зв'язку наприкінці тренінгових сесій або тренінгу в цілому учасникам пропонувалось дати