РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Проведення одномоментного епідеміологічного обстеження
З метою вивчення поширеності основних ФР ССЗ та ІХС, оцінки динаміки епідеміологічної ситуації була сформована випадкова вибірка із 1450 жінок віком 20-64 роки, що мешкають, згідно спискам виборців, в Солом'янському районі м. Києва на початок 2004 року. Обстежено 977 жінок, що складає 67,4 % від кількості запрошених. Вікова структура і респонс наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Вікова структура та респонс обстеженої жіночої популяції (%)
Вік (років)Намічена кількість обстежених (осіб)Обстежена кількість (осіб)Респонс
Вікова структура20-2415010570,010,725-3432517353,217,735-4432520864,021,345-5432523772,924,355-6432525478,226,020-64145097767,4100
Під час проведення обстеження використовувалися стандартні методи дослідження та уніфіковані критерії оцінки ВООЗ. Програма обстеження включала:
- заповнення анкет, що вміщують анамнестичні та соціально-демографічні дані;
- опитування за стандартною кардіологічною анкетою ВООЗ для виявлення стенокардії напруги та ІМ в анамнезі;
- реєстрацію ЕКГ спокою;
- вимірювання АТ;
- антропометричні вимірювання;
- забір венозної крові натще для визначення вмісту ліпідів в плазмі крові;
- опитування про куріння та фізичну активність;
- анкетування для виявлення ТДС.
Всі методи обстеження, як епідеміологічні, так і біохімічні, були ретельно стандартизовані. Дослідження проводилося в акредитованій лабораторії (атестат акредитації № ПТ-0173/04 від 09.06.2004 р.).
При розрахунку стандартизованих показників за стандарт приймали повіковий склад жіночого населення України.
Робота є частиною комплексного епідеміологічного дослідження "Аналіз довгострокового моніторування епідеміологічних умов формування серцево-судинної патології серед жінок працездатного віку" (№ Державної реєстрації 0102U000124), співвиконавцем якої була здобувач, та виконана у відділі популяційних досліджень ННЦ "Інститут кардіології ім. М.Д.Стражеска" АМНУ.
2.1.1. Виявлення ішемічної хвороби серця.
Діагноз ІХС виставляли на підставі даних стандартної кардіологічної анкети ВООЗ, позитивна відповідь на яку свідчила про наявність типової стенокардії напруги, і характеру змін на ЕКГ спокою [32].
Діагностика перенесеного ІМ здійснювалась згідно з критеріями програми "Регістр ІМ" [155].
ЕКГ реєстрували на електрокардіографі "Mingograf -34" в 12 стандартних відведеннях. Її оцінка проводилася за допомогою Міннесотського коду незалежно двома кодувальниками. У випадку розходження думок, остаточне рішення приймалося спільно за участю третього лікаря-кардіолога.
При аналізі ІХС використовували критерії по пріоритету і враховували визначену ІХС (певний ІМ за категоріями Міннесотського коду 1-1 - 1-2-7; типова стенокардія напруги за анкетою; безбольова форма (ББФ) за категоріями 4-1,2; 5-1,2 без 3-1,3-3) і можливу ІХС (можливий ІМ в анамнезі за даними кардіологічного опитування чи можливий перенесений ІМ - категорії 1-2-8, 1-3; аритмічна форма - категорії 6-1; 7-1; 8-3; можлива ішемія - категорії 4-3; 5-3; ішемія з гіпертрофією лівого шлуночка - категорії 4-1,2; 5-1,2 з 3-1,3-3).
2.1.2. Вимірювання артеріального тиску.
Проводили 2 незалежних вимірювання АТ після п'ятихвилинного відпочинку з інтервалом 2-3 хвилини. В аналіз даного дослідження включалася середня величина з двох вимірювань.
Групу осіб з АГ, згідно з критеріями ВООЗ і рекомендаціями Українського товариства кардіологів з профілактики та лікування АГ, склали обстежені з рівнем систолічного АТ (САТ), який дорівнював або був більший за 140 мм рт.ст. і/або діастолічного АТ (ДАТ), що дорівнював або був більший за 90 мм рт.ст. [31]. За оптимальний АТ вважалися значення САТ, менші 120 мм рт.ст. та ДАТ менші 80 мм рт.ст.; нормальний АТ - САТ, що дорівнює 120-130 і ДАТ 80-85 мм рт.ст.; високий нормальний - САТ, що дорівнює 130-139 і ДАТ 85-89 мм рт.ст.; 1-й ступінь АГ (м'яка) - САТ 140-159 і ДАТ 90-99 мм рт.ст.; 2-й ступінь АГ (помірна) - САТ 160-179 і ДАТ 100-109 мм рт.ст.; 3-й ступінь АГ (важка) - САТ дорівнює або більший 180 і ДАТ дорівнює або більший 110 мм рт.ст [31].
2.1.3. Антропометричні вимірювання.
Вимірювання маси тіла в кілограмах і зросту в сантиметрах проводилося з точністю до 0,1 кг та 0,5 см відповідно.
НМТ оцінювали за допомогою БМІ, що визначається як відношення маси тіла в кілограмах до квадрату зросту в метрах. Нормальним вважався БМІ від 18,5 до 24,9 кг/м2 включно; жінки з БМІ меншим, ніж 18,5 кг/м2 складали групу з недостатньою масою тіла. В групу з НМТ відносили осіб зі значеннями БМІ від 25 до 29,9 кг/м2 включно, а в групу з ожирінням - зі значеннями БМІ, що дорівнюють або перевищують 30 кг/м2 [80]. Ожиріння І ступеня - БМІ від 30 кг/м2 до 34,9 кг/м2 включно; ІІ ступеня - БМІ від 35 кг/м2 до 39,9 кг/м2 включно; ожиріння ІІІ ступеня - БМІ дорівнює або більше 40 кг/м2.
2.1.4. Виявлення куріння.
В дослідженні використовували анкету, за допомогою якої виявляли осіб, що курять зараз, курили в минулому та ніколи не курили. Курцями вважали жінок, які щоденно викурюють хоча б одну сигарету [27].
2.1.5. Визначення фізичної активності.
Фізична активність вважалася недостатньою, якщо час роботи сидячи складав 5 годин і більше та активне дозвілля взимку і влітку, враховуючи час, що витрачається на ходу до роботи і з роботи, становив менше, ніж 10 годин на тиждень [68].
2.1.6. Визначення ліпідних показників.
Кров для дослідження рівня ліпідів брали з ліктьової вени натще після 12-годинного голодування.
Вміст загального ХС і ТГ визначали в ізопропанолових екстрактах плазми крові на автоаналізаторі АА II фірми "Technicon" (США) за методиками, прийнятими в ліпідних клініках США.