РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріали дослідження
У відповідності з задачами дослідження нами були здійснені декілька методологічних підходів до їх рішення:
* оцінка загальної клінічної характеристики та обстеження пацієнток до вагітності;
* клініко-лабораторне обстеження та оцінка перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду у жінок з гіперпролактинемією (ГП);
* клініколабораторне обстеження та оцінка перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду у жінок з гіперандрогенією та гіперпролактинемією оваріального походження (ГА та ГП оваріального походження);
* клініколабораторне обстеження та оцінка перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду у жінок з гіперандрогенією та гіперпролактинемією змішаного походження (ГА та ГП змішаного походження);
Мотивацією до реалізації цих методологічних підходів було відоме в літературі положення, що в ряді випадків при гіперандрогенії (ГА) змішаного ґенезу спостерігається синдром гіперпролактинемії (ГП) [81]. Вивченню даного явища присвячені поодинокі дослідження, переважно, поза вагітністю. Перебіг вагітності, стан внутрішньоутробного плоду, новонародженого при даній патології не вивчався.
В результаті проведеного клініко-лабораторного обстеження були відібрані 134 жінки, у яких вагітність перебігала на фоні ГА яєчникового та змішаного походження та ГП. Із них з ГА яєчникового походження та ГП- 38 пацієнток, ГА змішаного походження та ГП- 40, ГП - 56. Групу пацієнток з ГП склали 50 жінок з ідіопатичною формою, 6 - з мікропролактиномами гіпофізу.
При аналізі отриманих результатів, поряд з традиційною клінічною характеристикою вагітних, показниками зростання маси тіла, паритетом, приділяли увагу результатам обстеження стану їх соматичного здоров'я, менструальної функції, репродуктивного анамнезу, стану здоров'я чоловіка, ретельному аналізу і характеристиці даної вагітності, стану плоду і новонародженого з його антропометричними характеристиками, перебігу пологового та післяпологового періоду і функції лактації.
При обстеженні вагітних особливу увагу звертали на загальний і спеціальний анамнез. Одночасно у відповідності з діючими стандартами і протоколами обстеження вагітних, в динаміці вагітним вимірювали масу тіла, рівень артеріального тиску (АТ), окружність живота, висоту дна матки над лоном. Верифікацію строку вагітності здійснювали за допомогою ультразвукових методів (фетометрія, плацентографія). Починаючи з 30-ти тижнів вагітності, проводився ретельний фетальний кардіотокомоніторинг з оцінкою біофізичного профілю плоду. Паралельно здійснювали оцінку матково-плацентарного та плодово-плацентарного кровоплину за допомогою допплерометрії. Приймаючи до уваги вихідний дисбаланс продукції стероїдних гормонів в І, ІІ та ІІІ триместрах вагітності досліджували рівні оваріальних, плацентарних та надниркових гормонів.
Особливу увагу звертали на розташування плаценти і її "міграції" на протязі вагітності, стану перешийкового і шийкового відділів матки та ранній діагностиці істміко-цервікальної недостатності (ІЦН).
Ретельно оцінювали можливий оптимальний строк пологорозрішення з дослідженням параметрів розвитку новонароджених.
При наявності плацентарної дисфункції проводили морфо-гістологічне дослідження плаценти.
Середній вік 134 жінок склав (26,49±1,3) роки. Контрольну групу склали 30 соматично здорових жінок, середній вік яких склав (25,67±1,18) років (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл жінок різних груп по віку.
Вік, роки, кількість жінокДо 2020-2425-2930-3435-3940 і більшекількість жінок %кількість
жінок %кількість жінок %кількість жінок %кількість жінок %кількість жінок %ГА та ГП оваріального походження (n=38)923,681436,84718,42513,1625,2612,63ГА и ГП змішаного походження (n=40)717,501845,00717,50410,0037,5012,50ГП різного походження n=561017,862544,641119,64610,7135,3611,79Контрольна група, неускладнений перебіг вагітності (n=30)516,671240,00620,00413,3326,6713,33
По даним анамнезу у жінок з ГА та ГП оваріального і змішаного ґенезу та жінок з ГП встановлена висока частота дитячих інфекцій, яка перевищувала аналогічні показники в контрольній групі більш, ніж в 2 рази. Так, у жінок основної групи вітряна віспа була у 82 випадках (61,19 %), грип в тяжкій формі - 38 (28,36 %), краснуха - у 12 (8,96 %), захворювання носоглотки та ГРВІ - у 111 (82,83 %).
При цьому потрібно зазначити, що підвищений інфекційний індекс у жінок з ГА і ГП зустрічається, як правило, в 7-8 (період адренархе) та в 11-12 років, а при ГП - частіше в 10-13 років. Не виключено, що підвищена схильність до дитячих інфекцій свідчить про деяку неспроможність імунної системи у хворих з ГП, що раніше відмічалось деякими авторами [117].
При оцінці соматичного здоров'я в групах жінок з ГА та ГП, ГП значної різниці з жінками контрольної групи не відмічено. Можливо, виключенням з даного положення був факт, що більш часто зустрічалося ожиріння (23 %) у жінок з ГА та ГП.
В основній групі частина жінок, які постійно проживали в сільській місцевості склала 54 (40,30 %), а в контрольній - 9 (30,00 %). Усі жінки перебували у шлюбі. Вищу освіту мали 40 (29,85 %) і 8 (26,66 %) жінок, відповідно. Учнів серед вагітних було 8 (5,97 %) і 2 (6,66 %), фізичною працею займались 33 (24,63 %) і 8 (26,66 %) жінок, відповідно.
Ритм менструацій був порушений по типу олігоопсоменореї у 19 жінок (50,00 %) з ГА та ГП оваріального ґенезу, у 23 (57,50 %) - з ГА та ГП змішаного ґенезу, у 17 (30,35 %) - з ГП. У 7 (18,42 %) пацієнток з ГА та ГП яєчникового походження мали місце дисфункціональні маткові кровотечі, у 7 (17,50 %) - з ГА та ГП змішаного ґенезу, у 16 (28,57 %) - з ГП. Вторинна аменорея до даної вагітності була у 2 (5,26 %) жінок з ГА та ГП оваріального походження, у 2 (5,00 %) - з ГА та ГП змішаного походження, у 1 (1,76 %) - з ГП (табл. 2.2).
Усім жінкам з ГП, з ГА та ГП змі
- Київ+380960830922