Ви є тут

Фізична реабілітація при дитячому церебральному паралічі з врахуванням порушень динамічного стереотипу

Автор: 
Гришуніна Наталія Юріївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U002227
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика контингенту
Дослідження проводилися в спеціалізованій школі - інтернаті для дітей із ДЦП і
відділенні медико-соціальної реабілітації дітей із ДЦП територіального центра
медико-соціальної допомоги м.Дніпропетровська.
Усього охоплено обстеженням і відбудовним лікуванням 110 дітей у віці 7-15
років, з яких експериментальну групу склали 90 хворих на ДЦП, контрольну – 20
здорових дітей того ж віку.
Таблиця 2.1
Характеристика контингенту
Контингент
Вік
Групи дослідження(кількість осіб)
Контрольна
20 осіб
Перша експеримен
тальна (комплексне лікування)
30 осіб
Друга експеримен-
тальна
(лікувальна фізкультура за розробленим методом)
34 особи
Третя експериментальна (традиіцйне лікування)
26 осіб
Здорові
7-10р.
10
11-15р
10
Хворі на ДЦП
7-10р.
14
16
12
11-15р.
16
19
14
До експериментальної групи війшли 90 хворих на ДЦП з різними формами ДЦП: зі
спастичною діплегією 36 осіб, з геміпаретичними формами - 29, гіперкінетичною
формою - 25, середнього та легкого ступеню важкості, здатних да самостійного
пересування.
Таблиця 2.2
Контингент і види досліджень
Контингент
(кількість хворих)
Стать
Вік
Види досліджень

7-10 років
11-15 років
Обсяг рухів
Сила згиначів слабкої руки
Оцінка статомоторних функцій за Озерецьким
Оцінка гностичних функцій
за
Лурія
Оцінка інтелекту за шкалами
Векслера
РЕГ
РВГ
КІГ
Здорові – 20, з них:
20
20
20
20
20
20
20
20
10
дівчатка

10
хлопчики

Хворі на ДЦП - 90,
з них:
90
90
90
90
90
90
90
90
47
дівчатка
25
22

43
хлопчики
20
23

Усього: 110

Залежно від видів застосованих методів реабілітації пацієнти експериментальної
групи були розділені на 3 однорідних за клінічними формами і віком групи.
У першу групу війшли діти (30осіб), яким проводились заняття лікувальною
фізкультурою за розробленою методикою ЛФК з врахуванням порушень динамічного
стереотипу, які з метою підвищення ефективності лікування і зменшення
медикаментозного навантаження доповнювались лазероакупунктурою, визначеною
видами рухових порушень при ДЦП та спрямованостю вегетативних реакцій.
Кількість занять включала один цикл з двадцяти щоденних індивідуальних занять
тривалістю до 40-50 хвилин і п'ять циклів з десяти колективних занять
тривалістю до 40 хвилин –тричі на тиждень.
Другу групу склали 34 особи, яким проводилися заняття лікувальною фізкультурою
за розробленою методикою ЛФК з врахуванням порушень динамічного стереотипу.
Третю групу склали хворі діти (26 осіб), що одержували традиційне лікування:
базову медикаментозну терапію (ноотропні, вазоактивні, нейрометаболічні
препарати), лікувальна гімнастика за методикою Бортфельд С.А. [10].
В кожній групі з числа методів фізичної реабілітації додатково застосовувся
лікувальний масаж за класичною методикою [4,17 ].
Контрольну групу склали 20 здорових дітей того ж віку.
Вивчення анамнезу життя та хвороби за даними індивідуальних карт хворих
дозволило виявити неблагоприємні фактори, які впливали на їх організм на ранніх
етапах онтогенезу Вивчення акушерського анамнезу показало, що 34,5% (38осіб)
народились від матерів, які мали токсикози першої й другої половини вагітності,
4,5% (5осіб) народились від матерів, що мали переношену вагітность і слабкість
родової діяльності, 26,3% (29осіб) хворих народились від вагітності, яка
протікала з погрозою переривання. Частина дітей - 4,5 % (5осіб) мали велику
вагу тіла при народженні.
Народження за допомогою кесарівського розтину мали в анамнезі 14,5%
спостережуваних дітей (16 осіб), асфіксія при народженні була діагностована у
51,1% (57осіб). Із двійні народилося 5,4% (6 осіб). В 5,5% (6 осіб) хворим при
народженні проводилося накладення акушерських щипців. В 2,7% (3осіб) хворих
була діагностована гемолітична хвороба немовлят.
2.2. Методи дослідження.
Всім хворим та здоровим дітям проводилися дослідження за допомогою:
загальнокліничних методів (оцінки соматичного та неврологічного статусу),
соматометричних (вивчення обсягу рухів, сили м'язів слабкої руки),
функціональних (оцінки статомоторних функцій, реоенцефалографії, реовазографії,
кардіоінтервалографії), психологічного тестування (оцінки гностичних функцій та
інтелектуального рівню).
2.2.1. Обстеження обсягу рухів. Рівень можливостей активного повного розведення
паретичних кінцівок у суглобах визначався за балами:
самостійне активне повне розгинання у - 1 бал
пасивне повне розгинання за допомогою інструктора - 2 бали
неможливість повного розгинання кінцівок у суглобах - 3 бали
2.2.2. Оцінка сили згиначів. У хворих на ДЦП інформативною є оцінка сили
найбільш слабкої кінцівки. Виміряється сила згиначів кісті слабкої кінцівки за
допомогою кистевого динамометру (- до 15 кг).
Оцінка: 15 кг - норма (показник здорових дітей у віці 11-15 років), 10 кг –
норма (показник здорових дітей у віці 7-10 років)
2.2.3. Дослідження статомоторних функцій
Установлення рівня ураження біодинамічного стереотипу рухів проводилось згідно
з класифікацією організації рухів за Бернштейном М.А. [7].
Для визначення якісної структури дефекту проводилися дослідження рухових умінь,
окремих компонентів моторики методом М.І.Озерецького [34].
Таблиця 2.3
Оцінка рівнів регуляції рухового стереотипу за статомоторними функціями і
компонентами моторики
Рівень регуляції руху
Статомоторні функції
Руброспинальний рівень А
Статична координація, статична витривалість, м'язова сила
Таламопалідарний рівень В
(сінергій)
Динамічна координація, швидкість рухів тіла
Пірамідно-