Методика розвитку творчих здібностей майбутнього вчителя музики в процесі вокальної підготовки.

РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ДОСЛІДНА РОБОТА З РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ В ПРОЦЕСІ ВОКАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ
2.1. Критерії та рівні сформованості творчих здібностей студентів у вокальному класі
Головною метою констатувального етапу експерименту виступає якісний і кількісний аналіз тих змін, які виявляються у ході професійної підготовки майбутнього вчителя музики, а саме: констатація наявного рівня розвитку творчих здібностей студентів, визначення недоліків їхнього професійного розвитку на етапі навчання. Це є досить складною проблемою, оскільки вимірювання в педагогічній діяльності має певну умовність. Для отримання достовірних даних щодо сформованості творчих здібностей студентів у процесі вокальної підготовки, констатувальний етап експерименту здійснювався за допомогою прямого та опосередкованого спостереження, анкетувань, тестувань, виконання практично-творчих завдань, вивчення результатів педагогічної діяльності, експертних оцінок, аналізу педагогічного досвіду.
Критерій (від грец. kriterion - засіб судження, мірило) - це "мірило достовірності людських знань, їхньої відповідності об'єктивній дійсності" [108, с. 420]. Критерії застосовуються під час оцінювання, визначення, класифікації, діагностування педагогічних явищ на основі загальнонаукових принципів: послідовності, наступності, системності.
Відповідно до мети були поставлені такі завдання констатувального експерименту:
* розробити критерії та показники розвиненості творчих здібностей майбутніх учителів музики;
* перевірити наявність вокальних умінь, навичок студентів та міру їх творчого застосування;
* виявити особливості відношення майбутніх учителів музики до музично-творчої діяльності;
* визначити рівень сформованості творчих здібностей студентів за відповідними критеріями та показниками.
Констатувальний експеримент проходив у природних умовах навчально-виховного процесу денного та заочного відділень факультету мистецтв та художньої освіти Мелітопольського державного педагогічного університету, а також під час педагогічних практик у загальноосвітніх закладах різного типу (загальноосвітні школи, гімназії, школа-комплекс). У ньому взяли участь 296 респондентів, серед них студенти денного та заочного відділень, які навчались за спеціальностями "Музика і художня культура", "Музика і хореографія", "Музика та методика виховної роботи", "Музика та практична психологія", викладачи, вчителі музики.
Проведення констатувального експерименту базувалося на теоретичних положеннях, розглянутих нами у першому розділі, науково-теоретичному аналізі досліджуваного явища. Виходячи з поставленої мети і завдань, були розроблені критерії та показники, які дозволяють визначити діагностичні характеристики рівнів розвиненості творчих здібностей майбутнього вчителя музики: мотиваційно-інформаційний, емоційно-операційний, педагогічно-творчий.
Мотиваційно-інформаційний критерій розвитку творчих здібностей визначає міру спрямованості студентів на майбутню музично-педагогічну діяльність; наявність необхідних знань з теорії, історії, методики вокального виконавства; рівень пізнавальної активності й творчого мислення майбутнього вчителя музики.
Перший критерій вказує на стійкий інтерес до музичного мистецтва, відкритість виконавському досвіду та зацікавленість процесом музичної творчості; способи засвоєння понять, норм, оцінок (глибина, міцність, системність, усвідомленість знань); розуміння ролі засобів музичної виразності у розкритті того чи іншого музичного образу.
Емоційно-операційний критерій передбачає наявність адекватного емоційного відгуку на виконуваний музичний твір, відповідних образних слухових уявлень, вокально-технічних та вокально-виконавських умінь (чистота інтонування, чіткість дикції та артикуляції, володіння співацьким диханням, навичками резонування та ін.).
Другий критерій виявляє здатність студентів до емоційно-рефлексивних реакцій, наявність здібностей до естетичного переживання краси музичного образу, осягнення емоційної сутності твору, вміння контролювати свій емоційний стан, установка на професійну значущість всього комплексу творчих здібностей, його особистісно-ціннісне значення, що розвивається від позитивного емоційного ставлення до стійкої потреби у творчій діяльності і характеризується такими показниками, як емоційний відгук на музику та усвідомлення емоційної реакції під час слухання музичних творів, відчуття цілісності та завершеності музичної думки; а також рівень володіння голосом (досконалі фонаційне дихання, вокалізація, дикція, зльотність вокального звуку, мовленнєва витрівалість та інші елементи вокальної техніки), вокально-виконавські навички (емоційність виконання, виразність фразування, художнє втілення образу, артистизм).
Педагогічно-творчий критерій характеризують показники продуктивної музично-педагогічної діяльності (під час педагогічної практики студентів): здатність обирати педагогічно доцільний вокальний репертуар відповідно до сприйняття та виконавських можливостей школярів; здатність до виразної художньо-педагогічної інтерпретації образного змісту вокального твору та художньо-досконалого його виконання, педагогічної та виконавської імпровізації; розвиненість творчої уяви та асоціативного фонду.
Третій критерій виявляється індикатором ставлення до художньо-педагогічної діяльності, дітей, мистецтва і самого себе; прагнення до професійного самовдосконалення, вміння визначати мету й цілеспрямовано рухатись до її досягнення (визначення виконавської проблеми та прогнозування шляхів її розв'язання, творча самореалізація у музично-творчій діяльності) визначається показниками: наявність внутрішньої потреби в активності, спрямованість волі на виконавський результат; самостійність у застосуванні виконавських прийомів; інтелектуально-творча ініціатива в різних видах виконавської діяльності та реалізації своїх музично-творчих потенцій; власне ціннісне ставлення до музичного мистецтва, вибіркове відношення до явищ