РОЗДІЛ 2.
CИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ТА ІНДИКАТОРІВ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ЯК СКЛАДОВОЇ ЧАСТИНИ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
2.1 Головні загрози енергетичній незалежності держави
Забезпечення безпеки є складною політичною, економічною, соціально-економічною, науковою проблемою, яка для свого розв'язання потребує комплексних досліджень широкого кола питань. Одним із таких питань вважається визначення кількісних характеристик ймовірних загроз та визначення їх впливу на рівень (показники) безпеки.
В загальному плані безпека носить інтегральний характер - це складна інфраструктура, покликана забезпечити нормальне функціонування і розвиток держави та суспільства. Для оцінки стану безпеки в багатьох випадках приймається система показників, яка повинна характеризувати як стан самої системи, так і його зміни внаслідок дії тих чи інших дестабілізуючих факторів (загроз). Таким чином, завдання вивчення тих чи інших компонентів безпеки (загального рівня, окремих показників чи індикаторів) повинно вирішуватися комплексно, з врахуванням їхнього впливу на інші компоненти безпеки.
Одним із компонентів ЕнБ була визначена енергетична незалежність. Це політико-економічна складова ЕнБ держави, яка відображає неможливість суттєвого (надмірного) внутрішнього та зовнішнього тиску на керівництво держави при формуванні та здійснені політики держави, яке може виходити з енергетичної сфери. В такому разі, енергетична незалежність характеризує рівень самостійності держави у формуванні та здійснені політики, не залежної від внутрішнього та зовнішнього втручання та тиску.
Згідно запропонованою загальною системою моніторингу ЕнБ та окремих її складових (див. рис. 1.3) аналітичний блок включає три головних елемента: визначення загроз безпеці; побудова системи показників та індикаторів безпеки; діагностика стану безпеки. Останні два елемента складають інструментарій безпеки. Крім того, необхідно таку систему доповнити ще одним важливим елементом, а саме: визначення граничних та критичних рівнів показників та індикаторів безпеки.
Саме в такому плані буде розглянута складова ЕнБ - ЕнН. І першим кроком повинно стати визначення загроз енергетичній незалежності держави.
Взагалі, під загрозами енергетичній безпеці та енергетичній незалежності слід вважати сукупність реальних чи потенційних дій певних сил (політичних, військових, терористичних, природних тощо), негативних умов, факторів, а також розвиток різних подій (соціальних, економічних, політичних, екологічних й ін.) та ситуацій, що можуть за певних обставин нанести збиток національним інтересам у сфері енергетики та пов'язаних з нею сферах.
Що стосується загроз економічній та енергетичній безпеці, то на сьогоднішній день вони визначені державою і наведені в документах [4, 5, 7]. Так, згідно Закону України "Про основи національної безпеки України" [4] на сучасному етапі основними реальними та потенційними загрозами національній безпеці України, стабільності суспільства в економічній сфері вважаються:
* істотне скорочення внутрішнього валового продукту, зниження інвестиційної та інноваційної активності і науково-технічного та технологічного потенціалу, скорочення досліджень на стратегічно важливих напрямах інноваційного розвитку;
* ослаблення системи державного регулювання і контролю у сфері економіки;
* нестабільність у правовому регулюванні відносин у сфері економіки, в тому числі фінансової (фіскальної) політики держави;
* відсутність ефективної програми запобігання фінансовим кризам;
* зростання кредитних ризиків;
* критичний стан основних виробничих фондів у провідних галузях промисловості, агропромисловому комплексі, системах життєзабезпечення; загострення проблеми підтримання в належному технічному стані ядерних об'єктів на території України;
* недостатні темпи відтворювальних процесів та подолання структурної деформації в економіці;
* критична залежність національної економіки від кон'юнктури зовнішніх ринків, низькі темпи розширення внутрішнього ринку;
* нераціональна структура експорту з переважно сировинним характером та низькою питомою вагою продукції з високою часткою доданої вартості;
* велика боргова залежність держави, критичні обсяги державних зовнішнього і внутрішнього боргів;
* небезпечне для економічної незалежності України зростання частки іноземного капіталу у стратегічних галузях економіки;
* неефективність антимонопольної політики та механізмів державного регулювання природних монополій, що ускладнює створення конкурентного середовища в економіці;
* критичний стан з продовольчим забезпеченням населення;
* неефективність використання паливно-енергетичних ресурсів, недостатні темпи диверсифікації джерел їх постачання та відсутність активної політики енергозбереження, що створює загрозу енергетичній безпеці держави;
* "тінізація" національної економіки;
* переважання в діяльності управлінських структур особистих, корпоративних, регіональних інтересів над загальнонаціональними.
Відповідно "Основним напрямам державної політики у сфері забезпечення енергетичної безпеки України" [5] головними загрозами енергетичній безпеці України на сучасному етапі є:
* відсутність довгострокової науково обґрунтованої стратегії розвитку паливно-енергетичного комплексу;
* надмірна енергоємність економіки, неефективність використання паливно-енергетичних ресурсів, нераціональна структура паливно-енергетичного комплексу держави;
* неефективність політики енергозбереження;
* надмірна залежність економіки України від зовнішніх монопольних джерел постачання паливно-енергетичних ресурсів, відсутність суттєвих позитивних зрушень у диверсифікації джерел енергопостачання;
* невідповідність цінової та тарифної політики умовам постійного зростання світових цін на енергоносії;
* високий рівень зношеності основних виробничих фондів підприємств паливно-енергетичного комплексу, що спричиняє надмірне споживання енергоресурсів та створює передумови для техногенних катастроф;
* руйнація науково-технологічного потенціа