РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Програма дослідження, загальна характеристика клінічних груп
Дослідження виконано на клінічному матеріалі відділення патології вагітності, акушерського, гінекологічного та неонатологічного відділень Харківського міського клінічного пологового будинку № 6, жіночих консультацій поліклінік № 9 і № 18 Орджонікідзевського району м.Харкова у 2004 - 2006 рр.
Відповідно поставленим задачам, програма дослідження включала два етапи роботи і використання послідовно двох методологічних підходів.
На першому етапі роботи з метою з'ясування розповсюдженості СТД серед вагітних жінок м.Харкова та області, загальної структури акушерської та перинатальної патології у жінок із СТД, визначення вірогідних інформативних прогностичних ознак перинатальних ускладнень, типових для СТД, було проведено суцільне ретроспективне обстеження 985 жінок (популяційна когорта), вагітність яких завершилась пологами у 2004 р. (архівний матеріал). Згідно з принципами доказовості, такий підхід відповідає "рандомізованому контрольованому дослідженню", оскільки як критерії порівняння було використано, по-перше, наявність СТД та, по-друге, перинатальні ускладнення [52,149,320]. Це дозволило на першому етапі роботи сформувати чотири клінічні групи ретроспективного спостереження (табл.2.1). Для мінімізації систематичних помилок із популяційного контингенту було вилучено тільки випадки багатоплідних вагітностей.
Наявність клінічних ознак СТД та ступінь їх клінічної експресії оцінювали за шкалою Смольнової Т.Ю. та співавт. (2003) [234]. Тестування вагітних на СТД за даною методикою з 2003 р. є обов`язковим компонентом обстеження усіх вагітних жінок у клініці, де виконано роботу.
Таблиця 2.1
Розподіл жінок ретроспективного спостереження за клінічними групами
№Клінічні групиКількість вагітних%АОсновна група: жінки з СТД, з перинатальними ускладненнями50551,3ВПерша порівняльна: жінки з СТД, без перинатальних ускладнень17918,2СДруга порівняльна: жінки без СТД,
з перинатальними ускладненнями 16116,3DКонтрольна: жінки без СТД та перинатальних ускладнень14014,2УСЬОГО985100,0
Аналізували дані об'єктивного, обов`язкового клініко-лабораторного обстеження вагітних і новонароджених (в обсязі, визначеному наказами МОЗ України №503 від 28.XII.2002р. "Про удосконалення амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні" та №620 від 29.XII.2003 р. "Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні") на підставі інформації індивідуальних карток вагітних і породіль, обмінних карток, історій пологів та історій розвитку новонароджених.
Другим етапом роботи (протягом 2005-2006 рр.) було проведення вибіркового проспективного обстеження. Для поглибленого дослідження особливостей клінічної картини СТД, перебігу гестаційного і неонатального періоду, стану ФПК, уточнення патогенетичних механізмів хронічних ПП при СТД, оцінки ефективності двох варіантів терапевтичних впливів, аналізу обміну К у парі мати-новонароджений під спостереження було взято 456 вагітні жінки.
В їх числі були 253 вагітні жінки, яких госпіталізовано до гінекологічного (до 22 тиж.) та акушерського відділень у зв`язку з ускладненнями вагітності і екстрагенітальною патологією, що формує високий перинатальний ризик. За критерієм наявності СТД їх було розділено на основну групу (170 вагітних із СТД і перинатальними ризиками) і відповідну групу порівняння (83 жінки без ознак СТД, при наявності факторів перинатального ризику).
Решта 203 жінки, охоплених проспективним спостереженням, не мали підвищених перинатальних ризиків. Їх було включено у дослідження при проведенні УЗД-скринінгу. Із них 149 жінок із низьким ступенем перинатального ризику, без фето-плацентарних порушень, які мали ознаки СТД, були об`єднані в окрему групу порівняння. Умовно здорові вагітні (54 жінки без ознак СТД і перинатальних ризиків) склали групу контролю.
Отже, розподіл жінок на групи для другого етапу - вибіркового проспективного дослідження - також проведено за двома критеріями, аналогічно популяційному ретроспективному (табл.2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл вагітних жінок за клінічними групами (вибірковий контингент)
№Клінічні групиКількість вагітних%1Основна група: вагітні з СТД, з високим перинатальним ризиком17037,32Перша порівняльна: вагітні з СТД, з низьким перинатальним ризиком14932,73Друга порівняльна: вагітні без СТД, з високим перинатальним ризиком8318,24Контрольна група: вагітні без ознак СТД та перинатальних ризиків5411,8УСЬОГО456100,0
При визначенні високих ризиків перинатальної патології за основу було взято шкалу Coopland. При формуванні цієї шкали враховується багатофакторність впливів на стан плода і новонародженого екстрагенітальної та акушерської патології матері, тривалості вагітності та динаміки розвитку самого плода. Суттєвою підставою для використання даного підходу є те, що він повністю відповідає МКХ-Х, де перинатальну патологію представлено як самостійний XVI клас - "Окремі стани, що виникають в перинатальному періоді" - у трьох блоках:
1. ураження плода і новонародженого, які обумовлено станом матері і ускладненнями вагітності, пологів і родорозв`язання;
2. розлади, які пов`язано з тривалістю вагітності і ростом плода;
3. стани плода і новонародженого, специфічні для перинатального періоду.
Отже, при спостереженні жінок ми враховували загальновідомі фактори ризику плацентарної дисфункції - складного синдрому із поліфункціональними порушеннями, який є основою патології плода і новонародженого. Серед них вік вагітних до 16 та після 35 років, акушерсько-гінекологічний анамнез (запальні захворювання матки та додатків, порушення менструальної функції, неплідність, втрати вагітності, передчасні пологи, ЗВР плода), ускладнений перебіг вагітності (загроза аборту і передчасних пологів, гестоз, анемія), інфекційн