РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ І ОЦІНКА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В ГЕОГРАФІЧНОМУ ВИМІРІ
2.1. Чинники природно-техногенної (екологічної) безпеки та її структура
Особливості тектонічної та геоморфологічної будови території, гідрологічних і кліматичних умов, а також розміщення, концентрації, функціональні особливості господарських об'єктів підвищеного ризику (потенційно небезпечних об'єктів) сприяють виникненню в Україні широкого спектру природних і техногенних загроз та небезпек. Кількість та ризик виникнення надзвичайних ситуацій природно-техногенного характеру значною мірою визначається підсилюючими факторами, такими як висока концентрація виробництва в окремих регіонах країни, диспропорції у територіальній структурі господарського комплексу, фізичне зношення обладнання, низький рівень безпеки більшості технологій виробництва, поєднання з небезпечними природними явищами і процесами.
Протягом 1997-2005 рр. в Україні виникло 3869 НС, які підпадають під дію положень "Класифікатора надзвичайних ситуацій" [118]. Переважна кількість зафіксованих НС була техногенного характеру (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Розподіл кількості НС ситуацій в Україні за видами
(1997-2005 рр.)
Аналізуючи ризики та особливості прояву природно-техногенних небезпек, виділимо чинники виникнення відповідних НС.
Головними чинниками виникнення НС природного характеру в Україні є:
- особливості літологічних, геоморфологічних, гідрологічних, кліматичних умов території;
- надмірне техногенне навантаження на природне середовище;
- аномальні зміни параметрів складових географічної оболонки, особливо клімату;
- концентрація потенційно небезпечних господарських об'єктів у зонах підвищеної природної небезпеки;
- низький рівень використання або неналежний стан протиаварійних засобів захисту від природних небезпек;
- високий рівень урбанізації;
- неефективна система моніторингу навколишнього середовища;
- недостатній рівень функціонування системи активного захисту від природних небезпек.
Підвищує ризик виникнення НС природного характеру складна екологічна ситуація в Україні, яку за багатьма показниками можна розглядати як комплексну екологічну кризу.
Негативний вплив господарської діяльності на природне середовище на сучасному етапі значно перевищує порогові значення самовідновлення природного середовища. Враховуючи, що екологічні проблеми в останні десятиріччя посилюються в багатьох регіонах України і така тенденція зберігатиметься ще тривалий час, сьогодні слід говорити про настання загальної екологічної кризи, яка є загрозою життєдіяльності населення.
У період з 1997 по 2005 р. в Україні переважали метеорологічні НС, НС, пов'язані з отруєнням людей, а також пожежі в природних екосистемах (рис. 2.2).
Визначним чинником виникнення НС метеорологічного характеру є стан атмосфери.
Рис. 2.2. Структура НС природного характеру
за походженням (1997-2005 рр.)
Атмосфера, а особливо її нижня частина - тропосфера, знаходиться під постійним впливом техногенної діяльності людини. Інтенсивний розвиток господарства призвів до значного забруднення повітряної оболонки, яке за темпами значно випереджає природні процеси самоочищення. На відміну від більшості інших компонентів природного середовища, атмосфера не має адміністративних меж (кордонів). Тому важливою особливістю забруднення атмосфери є швидке переміщення великих повітряних мас, що сприяє перенесенню небезпечних речовин на значні відстані, тим самим розширюючи територію охоплення регіональними НС.
Від стану атмосферного повітря прямо залежить безпека та комфортність умов життя людини. Забруднення повітряного басейну підвищує ризик виникнення захворювань, що в свою чергу призводить до скорочення середньої тривалості життя людини, а саме це є одним з найважливіших критеріїв безпеки життєдіяльності.
Атмосферні явища та процеси є чинниками виникнення ряду НС, а саме сильного вітру (шквали, смерчі), пилових бур, великого граду, сильного дощу або снігопаду, хуртовини, ожеледі, сильного морозу (спеки), сильного туману, засухи, заморозків, паводків тощо.
Основними причинами виникнення НС гідрологічного прісноводного характеру є зміна і порушення гідрологічного режиму водних об'єктів та коливання кількості випадання атмосферних опадів. Підсилюючим чинником виникнення НС гідрологічного характеру є спорудження гідротехнічних (водосховища, дамби, греблі), інших господарських та житлових об'єктів. Серед найпоширеніших небезпек гідрологічного характеру виділимо повінь, маловоддя, затори, селі, низькі рівні води, ранній льодостав, підтоплення, снігові лавини.
Особливості тектонічної, геологічної та геоморфологічної будови території є головними чинникам виникнення геологічних НС, а саме землетрусів; виверження грязевих вулканів, зсувів, обвалів, осипів, просадки (провалів) земної поверхні, карстових процесів. Підсилюючим фактором при цьому виступає господарська діяльність людини на небезпечних територіях.
Причинами виникнення пожеж в екосистемах є наявність природних комплексів і ресурсів, які здатні тривалий час підтримувати та поширювати процес горіння (ліс, сільськогосподарські угіддя, поклади вугілля, торфу тощо), та прояви аномальних кліматичних явищ (високі температури, суховії, сильні вітри, посухи). При цьому виникають лісові пожежі, пожежі степових та хлібних масивів, торф'яні пожежі, підземні пожежі горючих копалин.
Джерелами виникнення техногенних небезпек є господарські об'єкти, які в результаті НС (аварії, катастрофи) можуть викликати важкі економічні та соціальні наслідки (постраждалі та загиблі, матеріальні збитки).
Характеризуючи екологічну ситуацію на національному рівні, зазначимо, що стан довкілля залежить від особливостей природи, густоти населення, особливостей господарського та соціального розвитку країн. Україна за показником екологічної безпеки відносять до найнеблагополучних країн світу. Рівень антропогенного