Ви є тут

Семантико-когнітивна структура концепту ЧИСТИЙ в англійській та українській мовах.

Автор: 
Потапчук Світлана Сергіївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
3408U003898
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
КОНЦЕПТ ЧИСТИЙ В ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОМУ ПРОСТОРІ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ
2.1. Етимологія ключових лексем-номінантів концепту ЧИСТИЙ в англійській та
українській мовах
У завдання контрастивної лінгвістики входить у першу чергу встановлення
відмінностей на фоні виявлених подібностей у мовах, що порівнюються, на
синхронному рівні. Але ми поділяємо думку тих науковців (І.О. Голубовська, В.І.
Карасик, М.А. Красавський, В.М. Манакін), які вважають, що контрастивні
дослідження не будуть повними, якщо не взяти до уваги факти історичного
розвитку мовних явищ, передусім, внутрішню форму слова як основу його
вмотивованості та специфіку первинної мотивації мовних одиниць у різних мовах
[155, с. 246–247]. На думку таких видатних вчених, як А. Вежбицька, В.В.
Воробйов, Д.С. Лихачов, Ю.С. Степанов, які проводять дослідження у парадигмі
лінгвістичного концептуалізму, етимологічні дані необхідно залучати при
дослідженні будь-яких культурних концептів, оскільки етимологія слова
відображає їх “дописемну історію…, вивчення якої дозволяє встановити ознаку
первинного найменування в мові і культурі” [255, с. 7, 61]. В етимоні міститься
“культурна пам’ять” [312, с. 45], яка зберігає суттєві характеристики,
пов’язані з початковим призначенням слова, що виражають особливості
світобачення певного мовного колективу та відносяться до його системи
цінностей. Зміна значень слова відображає еволюцію людської свідомості і
світогляду, деякі первинні смисли зберігаються, часто в зміненому вигляді, і в
сучасних концептах. Етимологічне значення слів пояснює ономасіологічні засади
найменування, зберігає семантичну цінність не тільки історично, але й з точки
зору синхронії, системно-структурної організації мови у сучасний період її
розвитку [3 , с. 417].
Використання внутрішньої форми (ВФ) як критерію зіставлення викликає певні
труднощі, пов’язані з існуванням в лінгвістиці розбіжних, часом суперечливих її
дефініцій; існуючі концепції ВФ диференціюються залежно від напрямків її
визначення: енергетичного (В. Гумбольдт), етнопсихологічного (Х. Штейнталь, В.
Вундт), етимологічного (психологічного) (О.О. Потебня), логіко-філософського
(А. Марті, Г. Шпет), індивідуально-естетичного (У. Фослер), гносеологічного (Л.
Вейсгербер) [230, с. 20].
Ключові слова на позначення концепту ЧИСТИЙ в англійській мові – clean, clear,
pure, а в українській мові – чистий є простими непохідними лексемами. В обох
мовах первинну, вихідну ВФ аналізованих лексем містить етимологія слів. Як
відомо, питання про співвідношення ВФ і етимології лексичної одиниці є
дискусійним у сучасному мовознавстві. На думку Т.Р. Кияка, між цими поняттями
не існує безпосереднього зв’язку, але на певному рівні внутрішня форма може
мати своєю передумовою розкриття етимологічного значення відповідних одиниць,
особливо з метою обґрунтування її існування, що характерно у першу чергу для
непохідних одиниць [97, с. 59–60]. Лексеми на позначення якості чистого в
сучасних англійській та українській мовах мають стерту внутрішню форму, тобто
сучасними носіями мови вона вже не впізнається. З метою визначення і
зіставлення концептуальних і семантичних ознак, які лягли в основу найменування
якості чистого в англійській і українській лінгвокультурах, необхідно провести
дослідження лексем clean, clear, pure, чистий у діахронічному зрізі, на тому
етапі, коли ВФ зазначених лексем була експліцитною. У нашому дослідженні ми
використовуємо визначення ВФ як “ознаки, покладеної в основу номінації при
утворенні лексичного значення” [ЯБЭС, с. 85] і розглядаємо ВФ концепту ЧИСТИЙ
як первинну ознаку, покладену в основу найменування аналізованої якості.
Відмінність ВФ слів, що вербалізують концепт ЧИСТИЙ у двох мовах, є важливою
для зіставного дослідження, оскільки в ній відображається національна специфіка
двох мовних свідомостей у виборі ознаки, яка стала мотивуючою при найменуванні
поняття про якість чистого. Така ознака є оригінальною, неповторною і засвідчує
своєрідне бачення навколишнього світу представниками різних етносів [112, с.
335]. Проведення етимологічного аналізу ключових лексем-вербалізаторів концепту
ЧИСТИЙ уможливлює визначення семантичних ознак, покладених в основу
найменування якості чистого в англійській і українській мовах, та способів
концептуалізації даної якості в мовних свідомостях двох етносів.
Англійські лексеми clean, clear і pure мають різне джерело походження, вони
з’явились у фонді англійської мови в різні часові періоди, що зумовлено
історичними чинниками. Підкорення Британії германськими племенами у V-VI–X
століттях та вторгнення і тривале перебування нормандських феодалів на
території Англії з 1066 року зумовили експансію англо-саксонської та
французької мов на завойованих територіях. Лексема clean має германське
походження, отже, є більш давньою за часом порівняно з лексемами clear і pure,
які увійшли до складу середньоанглійської мови, оскільки були запозичені з
французької мови у кінці ХІІІ сторіччя. Упродовж досить довгого часу запозичені
лексеми вживались у таких же значеннях, як і слово clean, що зумовило їх
синонімічність, яка має місце в певних випадках і в сучасній англійській мові.
Сучасна лексема clean походить від давньоанглійського слова clжne, у
західногерманській –* klaini. У давньосаксонській мові існували слова clкni,
cleini, у давньофризькій їм відповідали clкne, cleine, у середньодатській та
середньонижньонімецькій – cleine, clкne, у нижньонімецькій та датській – kleйn,
klein, у давньоверхньонімецькій – chleini, які вживалися у значеннях “clear,
pure, clean, neat, delicate, fine, tin