Розділ 2
Методи дослідження та характеристика
обстежених груп
2.1. Методи дослідження
2.1.1. Клініко-анамнестичні методи дослідження
Дослідження виконувалось на базі Українсько-американського центру патології
шийки матки міської клінічної лікарні № 9 м. Дніпропетровська (головний лікар –
Фінкова О.П.) протягом 2004-2007 років.
У роботі використаний комплексний підхід із застосуванням сучасних методів
обстеження, який дозволяє всебічно оцінити стан епітелію шийки матки,
мікробіоценозу піхви та цервікального каналу, імунної системи, рівні статевих
гормонів у сироватці крові та стероїдних рецепторів у епітелії шийки матки.
Проведені дослідження спрямовані на вивчення системного впливу синтетичних
естрогенів та прогестинів, які входять до складу комбінованих оральних
контрацептивів, на перебіг ВПЛ-інфекції та стан епітелію шийки матки, імунну
систему та гормональний гомеостаз за умов, які були використані у дослідженні.
Це, безумовно, дозволило обрати оптимальну стратегію гормональної контрацепції
у ВПЛ-інфікованих жінок.
Клініко-лабораторні обстеження жінок проводили згідно з наказами МОЗ України №
503 від 28.12.2002 р. «Про удосконалення амбулаторної акушерсько-гінекологічної
допомоги в Україні», № 676 від 31.12.2004 р. «Про затвердження клінічних
протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги» та № 677 від 31.12.2004
«Про затвердження програми Скринінг патології шийки матки на 2005-2010 роки».
Оцінювали суб’єктивні відчуття хворих, скарги, температуру тіла, показники
огляду та пальпації. Вивчали у динаміці показники загального аналізу крові та
сечі, біохімічні показники (загальний білок сироватки крові, іонограма,
печінковий та нирковий комплекс), коагулограма.
Критерії оцінки узагальненої ефективності контрацепції включали визначення
індекса Перля, який визначався як кількість випадків вагітності на 100 жінок на
рік. Для розрахунку індекса Перля використовували наступну формулу: (кількість
вагітностей*1300)/кількість циклів за час спостереження. 95% довірчий інтервал
розраховували для кожного значення індекса Перля, стандартну помилку
розраховували з використанням дельта-методу.
2.1.2. Клініко-лабораторні та інструментальні методи дослідження
Поряд із загальноклінічними та лабораторними методами дослідження усім
пацієнткам проводилось розширене гінекологічне обстеження, проста та розширена
кольпоскопія, цитологічне дослідження шийки матки, гістологічне,
імуногістохімічне дослідження тканин, оцінка тестів функціональної діагностики
(ТФД), гормональні дослідження та ультразвукове дослідження органів малого
тазу. При огляді звертали увагу на конституційні особливості, стан молочних
залоз, ступінь розвитку підшкірної клітковини, стан шкіри та слизових оболонок,
кістково-м’язової та серцево-судинної, ендокринної, нервової систем, органів
дихання, травлення та сечовиділення.
Цитологічне дослідження проводили за методом Паппаніколау. З метою проведення
цитологічного дослідження матеріал забирали з поверхні вагінальної частини
шийки матки щіточкою «цервікобраш», зігнутою під кутом 90 градусів; із
цервікального каналу – прямою щіточкою «цервікобраш». Щіточку повертали боковою
поверхнею до скельця і штриховим рухом наносили мазок. Мазок фіксували сумішшю
Нікіфорова (спірт з ефіром порівну) протягом 30 хвилин [336]. Характерною
цитологічною ознакою папіломавірусного ураження вважалася так звана
койлоцитарна атипія. Койлоцити визначали як клітини плоского епітелію
неправильної форми, з чіткими межами, розміром звичайно більше нормальних
клітин, збільшеними у різному ступеню ядрами, нерівною та складчастою ядерною
мембраною, підсиленням зафарблення ядерної речовини, «змазаним» хроматином,
каріорексисом у частини клітин. Цитоплазма рясна, характерна велика
навколоядерна зона просвітлення, порожнина або декілька порожнин, чітко
відграничених від периферичних відділів цитоплазми, які фарбуються більш
рівномірно та інтенсивно.
Під дисплазією розуміли порушення проліферації та диференціювання
малодиференційованих вихідних клітин з розвитком клітинної та ядерної атипії
(клітинний поліморфізм, збільшення розмірів та зміна форми ядер, їх
гіперхромія, збільшення кількості мітозів, поява патологічних мітозів) та
порушення гістоархітектоніки (втрата полярності розташування епітелію, втрата
рис, характерних для даної тканини). Причому, вказані зміни не розповсюджуються
за межи базальної мембрани.
В дослідженні ми використовували цитологічну класифікацію дисплазій за Richart
згідно наказу № 676 від 31.12.2004 р. МОЗ України, яка характеризує глибину
ураження багатошарового плоского епітелію:
CIN І - слабка дисплазія – в межах одної третини товщини епітелію, може
поєднуватися з набряком та вакуолізацією клітин проміжного шару;
CIN II - помірна дисплазія – від 1/3 до 2/3 товщини епітелію, може
супроводжуватися порушенням полярності розташування епітелію;
CIN III - тяжка дисплазія та преінвазивний рак – ураження всієї товщини,
розподіл багатошарового епітелію на шари відсутній, клітини базального та
парабазального типу з явищами вираженого клітинного та ядерного атипізму [336]
Кольпоскопічне дослідження виконували за допомогою кольпоскопу Kolposcop-E
(«Carl Zeiss», Німеччина). Кольпоскопія проводилась із оптичним збільшенням
Ч10, Ч15, спочатку проста: визначали характер виділень, потім – розширена: з 3%
розчином оцтової кислоти, розчином Люголя (проба Шилера). Для інтерпретації
результатів кольпоскопічного дослідження використовували міжнародну
класифікацію кольпоскопічних термінів, прийняту на VII Всесвітньому конгресі з
патології шийки матки і
- Київ+380960830922