РОЗДІЛ 2
Циркуляційні умови формування сильних і тривалих опадів на території України
На основі аналізу приземних карт Ф-106 та Ф-206, а також карт баричної
топографії (реаналіз) німецького прогностичного центру Wetterzentrale
Karlsruhe, які доповнювалися даними аналізу погоди MetOffice та Росгідромету,
було досліджено характер атмосферної циркуляції та синоптичних процесів, при
яких спостерігаються сильні та тривалі опади над територією України.
В основному розглядався період з 1985 по 2004 рік включно. Протягом цього
відрізку часу було зафіксовано 79 синоптичних ситуацій, які супроводжувалися
тривалими дощами. Крім того для збільшення числа випадків додатково було
розглянуто ще 19 синоптичних ситуацій, котрі спостерігалися раніше 1985 р.
Інформація про тривалі дощі у Черкаській та Луганській областях за період, що
розглядався, відсутня.
При аналізі походження циклонів (своєю баричною системою) використовувалася
класифікація запропонована в [6, 9], згідно якої циклони, що спостерігаються в
Україні (за винятком тих, що тут утворюються) приходять з 11 регіонів: I. Захід
Чорного моря, Нижньодунайська низовина; II. Італія, Адріатичне море; III.
Середньодунайська низовина; IV. Егейське море; V. Мала Азія; VI. Північний
Кавказ, східні райони Азовського моря; VII. Польща, Німеччина; VIII.
Скандинавія, північний захід Балтійського моря і Норвезьке море; IX.
Прибалтика, південний схід Балтійського моря і центральні райони Росії; X.
Північне море, Атлантика; ХІ. західні райони Середземного моря, Піренейський
півострів, північні райони Африки.
2.1. Характер атмосферної циркуляції та синоптичні процеси, при яких
спостерігаються тривалі дощі, їх часові зміни
Опади, як результат взаємодії макро-, мезо- та мікропроцесів в атмосфері,
відносяться до найбільш складних метеорологічних явищ. Різний характер
взаємодії призводить до великого різноманіття типів та кількості опадів.
Дуже сильні опади, як правило, спричинені процесами короткотривалого блокування
(1-4 дні) і можуть супроводжуватися градом, шквалом тощо. У Північній півкулі
виділяються дві обширні області найбільш високої блокуючої активності. Перша з
них розташована у секторі схід Атлантики – Європа – Сибір, друга область – у
секторі схід Тихого океану – захід Північної Америки, причому у першої з них
виділяється два центри (які мають безпосередній вплив на формування стихійних
метеорологічних явищ на території України): один – на сході Атлантики, інший –
у районі меридіану Уральського хребта. Друга область також має два центри: один
– на заході Канади, а інший протягом року мігрує у довготній зоні 170о зх. д. –
120о сх. д. [39].
Було проведено аналіз типів положення висотної фронтальної зони (ВФЗ) на основі
[147]. Виявилося, що у переважній більшості (62,2%) сильні та тривалі опади на
території України спостерігалися за наявності в атмосфері типу І, тобто, коли
утворилася глибока меридіонально орієнтована улоговина над Західною або
Центральною Європою. Це буває переважно у разі інтенсивного розвитку
циклогенезу на півночі Європи у взаємодії з Азорським антициклоном та
антициклоном над південно-східними районами європейської частини Росії. Центр
висотного циклону (поверхня 500 гПа) перебуває над Норвезьким або Баренцевим
морем. Його улоговина простягається далеко на південь до північних районів
Африки. У ? 2% випадків спостерігалася перебудова типу циркуляції. Решта
випадків була типу ІІ (25,5%) і типу ІІІ (10,2%). Таким чином, однозначної
залежності між формуванням тривалих дощів та типом циркуляції виявлено не було.
Характерні положення висотної улоговини над Європою під час сильних та тривалих
опадів наведено на рис. 2.1-2.3, оконтурені жирною чорною лінією. Відмінність
типу ІІ від типу І полягає у тому, що західні гребені направлені на північний
схід зі східної частини Атлантичного океану на Велику Британію та південь
Скандинавського півострова, а типу ІІІ – у тому, що вісь гребеня орієнтована
через Каспійське море на північ Скандинавського півострова; західний гребінь
менш розвинений і направлений через центральну Європу на
Рис. 2.1 Порівняльна карта (Wetterzentrale Karlsruhe) АТ500 (дам) та приземного
тиску (гПа)
Синоптичний процес 22 липня 1980 р. (00 год. за Гринвічем). Тип І
Жирна чорна лінія – положення висотної улоговини; пунктирна лінія – вісь
улоговини; крапками позначено вісь гребеня
південь Скандинавського півострова. Результати цього дослідження дозволяють
дещо доповнити вищезгадані типи характерних положень ВФЗ. Так тривалі дощі
можуть випадати і без наявності глибокої баричної улоговини. У цьому випадку
активізація меридіонального типу (І) циркуляції відбувається дещо раніше, після
чого унаслідок блокуючого впливу антициклонів над Центральною Європою та
Україною встановлюється зональний тип циркуляції. Східна область високого
тиску, як правило, розташована над Казахстаном, Каспійським морем. Відбувається
зосередження циклонічної діяльності у вузькій широтній смузі, завдяки чому
спостерігаються великі термічні та баричні градієнти над Україною.
Рис. 2.2 Порівняльна карта (Wetterzentrale Karlsruhe) АТ500 (дам) та приземного
тиску (гПа)
Синоптичний процес 10 квітня 1990 р. (00 год. за Гринвічем). Тип ІІ
Жирна чорна лінія – положення висотної улоговини; пунктирна лінія – вісь
улоговини; крапками позначено вісь гребеня
У 28 із 98 синоптичних ситуацій тривалі дощі були пов’язані із системами
фронтів з хвилями (СФХ), що прослідковувалися на приземних синоптичних картах,
орієнтація яких була як квазіширотною, так і квазімеридіональною. Чіткого
взаємозв’язку між формою баричної улоговини (U- чи V-подібна) на
- Київ+380960830922