РОЗДІЛ 2. мАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
Культури клітин: фрагменти хоріон-алантоїсної оболонки 11-14-добових курячих
ембріонів (ХАО), первинно-трипсинізована культура клітин курячих фібробластів
(ФЕК); перещеплювана культура Нер-2 – клітин карциноми гортані людей,
високочутлива до герпесвірусів, отримана з Банку клітин культур лабораторії
репродукції вірусів Інституту мікробіології і вірусології ім.Д.К.Заболотного
НАН України; перещеплювана культура клітин нирок кролів RK13, високочутлива до
герпесвірусів, отримана з Банку клітин культур лабораторії якості біологічних
препаратів Державної установи Інституту епідеміології та інфекційних хвороб
ім.Л.В.Громашевського.
Експериментальні тварини: самці білих безпородних мишей вагою 10-12г та 18-22г
загальною кількістю 704.
Віруси: в роботі використані високо вірулентний для мишей штам вірусу грипу
A/PR/8/34 (H1N1), штам вірусу грипу А/Гонконг/1/68 (H3N2) та штам вірусу грипу
В/Ленінград/17/86 з колекції музею лабораторії імунобіологічних та
хіміотерапевтичних препаратів Українського науково-дослідного протичумного
інституту ім.І.І.Мечникова, який є правонаступником музею лабораторії біохімії
Одеського науково-дослідного інституту вірусології та епідеміології
ім.І.І.Мечникова, надані Всесоюзним інститутом грипу (Санкт-Петербург, Росія).
Використані в роботі віруси грипу птахів H5N3 і H7N3, які були надані в
колекцію музею лабораторії імунобіологічних та хіміотерапевтичних препаратів
Українського науково-дослідного протичумного інституту ім.І.І.Мечникова ООО
“Відродження М”, м. Одеса, задепоновані сектором депонування наукового центру
штамів мікроорганізму Державного науково-контрольного інституту біології штамів
мікроорганізмів (Київ, Україна).
Використані в роботі віруси простого герпесу (ВПГ) 1 та 2 типів з колекції
музею Українського науково-дослідного протичумного інституту ім.І.І.Мечникова
були отримані з колекції заводу „Біопром - Одеса”.
Препарати: в роботі були використані декаметоксин (ФС 42У-46-152-97) і етоній
[153] виробництва експериментального заводу при Інституті органічної хімії НАН
України та унітіол [153] виробництва ICN “Октябрь” (Санкт-Петербург, Російська
Федерація).
2.1. Фізико-хімічні властивості та фармакологічні характеристики офіцінальних
препаратів декаметоксину, етонію та унітіолу
Декаметоксин (Decamethoxinum).
Рис.2.1. Хімічна структура декаметоксину
Сучасний високоактивний і швидкодіючий препарат. Застосовується у вигляді
водних, спиртових, водно-спиртових та гліцеринових розчинів. Не подразнює шкіру
і слизові оболонки. Приємний і зручний для використання.
Опис активної речовини. Білий дрібнокристалічний порошок зі слабким характерним
запахом, 1% розчини безбарвні і прозорі; рН 1% розчину – від 5,5 до 7,5.
Характеристика активної речовини. Декаметоксин 1, 10-декаметилен-біс (N,
N-диметил-ментоксикабонілметил) - амонію дихлорид належить до четвертинних
амонієвих сполук. Він є катіонною поверхнево активною речовиною (ПАР), містить
L-ментол, який одержують з м’яти.
Особливі вказівки. Декаметоксин є катіонною ПАР і тому він несумісний з милами
та іншими аніонними сполуками. В концентрованих розчинах хлориду натрію не
розчиняється.
Фармакологічні властивості. Антибактеріальний та противогрибковий препарат.
Справляє виражений бактерицидний вплив на стафілококи, стрептококи, дифтерійну
та синьогнійну палички, капсульні бактерії та фунгіцидну дію на дріжджі,
дріжджоподібні гриби, збудники епідермофітії, трихофітії, мікроспорії, деякі
види міксоміцетів (аспергіли, пеніцили). Високоактивний відносно
мікроорганізмів, стійких до пеніциліну, левоміцетину, стрептоміцину,
мономіцину, канаміцину, неоміцинів, новобіоцину, еритроміцину та олеандоміцину.
Утворення стійких до декаметоксину форм відбувається дуже повільно і не
перевищує ефективних концентрацій препарату в лікарських формах. Концентрації,
в яких препарат проявляє бактеріостатичні (фунгістатичні) властивості, близькі
до його бактерицидних (фунгіцидних) концентрацій. В процесі лікування
декаметоксином підвищується чутливість антибіотикорезистентних мікроорганізмів
до антибіотиків.
Показання до застосування. Препарат широко застосовують з метою профілактики та
в лікувальній практиці для антисептичного оброблення в хірургії,
анестезіології, інтенсивній терапії, гінекології, акушерстві, урології,
дерматології, стоматології, отоларингології, офтальмології.
Спиртові розчини використовуються для знезаражування операційного поля і шкіри
рук медичного персоналу, який оперує. Водні й спиртові розчини можна
застосовувати перед стоматологічними процедурами.
Водні розчини придатні для антисептичного оброблення ран і опіків, для
промивання порожнин тіла. Вони знаходять широке застосування в профілактиці
інфекцій сечових шляхів, при акушерських та гінекологічних операціях.
Побічні явища. Декаметоксин в концентраціях, які застосовують в медичній
практиці, нетоксичний. Середня летальна доза для пацюків при пероральному
введенні становить 420 мг/кг маси. Тривале застосування препарату не викликає
будь-яких алергічних реакцій. Дуже рідко можлива індивідуальна
несприйнятливість.
Протипоказання. Індивідуальна надчутливість.
Форми випуску – різні: таблетки септефріл, у вигляді 0,02% і 0,05% водних
розчинів, у вигляді мазі – палісепту, присипки та ін. [154].
Етоній (Aethonium).
Рис.2.2. Хімічна структура етонію
Біс-четвертинна амонієва сполука. Має солюбілізуючі та емульгуючі властивості.
Опис активної речовини. Етоній – білий легкий порошок, не гігроскопічний у
повітрі, добре розчинюється у воді, спирті, важко – у бензолі, ефірі, ацетоні,
хлороформі.
Фармакологічні влас
- Київ+380960830922