розділ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Робота виконана на базі ДУ «Інститут охорони дітей та підлітків АМН України»,
кафедр імунології та алергології Харківського національного університету ім.
В.Н.Каразіна й загальної гігієни та екології Харківського державного медичного
університету, загальних навчальних закладів (ЗНЗ) № 14, 55, 107 м. Харкова.
Під наглядом знаходилося 505 учнів початкової школи, із них у динаміці
спостережень з першого до четвертого класу – 325 учнів (160 дівчаток та 165
хлопчиків у віці від 6 до 11 років), у тому числі спеціальними методами
дослідження охоплено 103 школяра.
Робота проводилася в чотири етапи (рис. 2.1).
На першому етапі у трьох ЗНЗ м. Харкова (школа-ліцей з естетичним нахилом –
ЗНЗ1, школа-ліцей з екологічним нахилом – ЗНЗ2 та навчально-виховний комплекс –
ЗНЗ3) досліджені гігієнічні особливості внутрішньошкільного середовища та його
вплив на здоров’я учнів других класів (2а, 2в ЗНЗ1, 2а, 2б, 2в ЗНЗ2, 2б, 2г, 2д
ЗНЗ3) у процесі реформування за-гальноосвітнього навчального закладу на рівні
початкової школи.
На другому етапі в ході натурного експерименту в ЗНЗ3 протягом 4-х років
досліджено динаміку здоров’я учнів в умовах певного внутрішньошкільного
середовища двох паралелей класів (10 навчальних колективів, початок навчання
2000/2001 та 2001/2002 навчальні роки).
Третій етап включав обґрунтування концепції опосередкованого управління
здоров’ям учнів на рівні початкової школи, розробку та впровадження системи
профілактичних заходів та методології оцінки їх ефективності з використанням
оцінки ЯЖПЗ.
На четвертому етапі реалізовано концептуальний підхід до опосередкованого
управління здоров’ям школярів на рівні початкової школи. З метою визначення
ефективності впровадження ПЗ порівнювали зміни у функціональному стані учнів та
оцінок ЯЖПЗ із класів втручання та класів, у яких ПЗ не проводились.
Умови навчання й виховання учнів оцінювалися у відповідності з Державними
санітарними правилами й нормами “Влаштування, утримання загальноосвітніх
закладів та організації навчально-виховного процесу” [205] на початку та
наприкінці кожного навчального року. Комплекс гігієнічних досліджень проводився
за стандартними методиками [206] та включав оцінку санітарно-гігієнічних умов
навчання, важливішими показниками яких є: повітряно-тепловий режим, світловий
режим, умови та режим організації навчально-виховного процесу, дотримання
санітарно-протиепідемічного режиму.
Розклади занять оцінено як ті, що відповідають гігієнічним вимогам, частково
відповідають та не відповідають [207].
Комплексну дію внутрішньошкільного середовища (санітарно-гігієнічна складова)
оцінювали в балах, де 100 балів – стан приміщення не потребує гігієнічної
корекції, 79-99 балів – бажана санітарно-гігієнічна корекція, 58-78 балів –
приміщення потребує санітарно-гігієнічної корекції, до 58 балів – необхідне
негайне впровадження санітарно-технічних заходів або вирішення питання про
доцільність проведення занять у приміщенні [212].
Хронометражне спостереження навчального процесу на уроці проводилося за
стандартною методикою, урок оцінювався як раціональний, недостатньо
раціональний та нераціональний [207].
Основним методом проведення соціально-гігієнічного дослідження було анкетне
опитування батьків шляхом спеціально розроблених опитувальних анкет [212].
Соціально-психологічна адаптація (СПА) оцінювалася за методикою
Олександровської. За даними анкетування учителів, було оцінено СПА в балах та
за загальною оцінкою виділено три групи дітей з високим, середнім та низьким
ступенем соціально-психологічної адаптації [208].
У розробленій та апробованій системі оцінки ЯЖПЗ дітей використовували 3
опитувальники: для дитини, її батьків та для вчителя [209]. Проведення
визначення рівня ЯЖПЗ відбувалося на початку, у середині та наприкінці
навчального року. Такий підхід забезпечує комплексну системну характеристику
якості життя молодших школярів, дає можливість установлення впливу
внутрішньошкільних факторів при застосуванні опитувальника в динаміці
навчального року, надає кількісну та якісну оцінку ефективності медико-освітніх
технологій.
В опитувальниках для батьків(б) та дітей(д) використовували 20 питань, для
вчителів(в) 9 питань, які характеризують 5 шкал: «фізична діяльність» («ФД»),
«емоційна діяльність» («ЕД»), «шкільна діяльність» («ШД»), «соціальна
діяльність (взаємини з однолітками)» («СДО»), та «соціальна діяльність
(взаємини з дорослими)» («СДД»). Кожну із відповідей оцінюють за п’ятибальною
шкалою, де 1-ці присвоюється значення 100%, 2-ці – 75%, 3-ці – 50%, 4-ці – 25%,
5-ці – 0%; потім одержують середні показники за 5 шкалами та узагальнений
показник, який оцінюється за критичними рівнями.
Рівень сформованості гігієнічних навичок у дітей оцінювали за анкетами батьків
наприкінці кожного навчального року за сумою балів: 15-22 бали – дуже погано,
режим потребує негайної принципової корекції; 23-30 балів – незадовільно, режим
потребує значної корекції; 31-38 балів – задовільний, але потребує
диференційованої корекції; більше 38 балів – добре [212].
Стан здоров’я школярів вивчався за результатами поглибленого медичного огляду
фахівцями ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України»
(педіатр, отоларинголог, ендокринолог, психоневролог, окуліст, психолог) на
початку та наприкінці кожного навчального року.
На основі одержаних даних вивчалася патологічна ураженість за основними