Ви є тут

Структурно-семантичні типи аброутворень в українській мові.

Автор: 
Климович Світлана Миколаївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U004519
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
СТРУКТУРНІ ТИПИ ТА СЛОВОТВІРНІ МОЖЛИВОСТІ АБРОМОРФЕМ В УТВОРЕННЯХ
АБРОМОРФЕМНО-СЛОВЕСНОГО ТИПУ
2.1. Аброморфеми препозитивного типу як частини скорочених коренів
прикметників
Для української мови типовими є абревіатури з першим усіченим і другим повним
складником, такі як адмінкомісія, літфонд, методкабінет, страхвнесок, худрада,
де аброморфеми адмін-, літ-, метод-, страх-, худ- є скороченнями від
прикметників адміністративний, літературний, методичний, страховий, художній.
Але ці ж абревіатурні морфеми одночасно співвідносяться і з основами
відповідних іменників, а саме комісія, фонд, кабінет, внесок, рада. Це
зумовлено тим, що для української мови дуже характерні стійкі (а також вільні)
словосполучення іменників з похідними прикметниками, що й становлять основу для
творення абревіатур складово-словесного, у нашій термінології,
аброморфемно-словесного типу.
Цілком логічно, що складноскорочені слова, утворені внаслідок поєднання
скороченого слова-означення та повного слова-означуваного, у лінгвістиці
розглядають як явище проміжне між абревіацією і композицією [50, с.11; 75,
с.93]. Це пов’язано, на нашу думку, із специфікою аброморфем, їхніми різними
диференційними ознаками. Одні препозитивні абревіатурні морфеми, що
закінчуються на голосний, характеризуються високою регулярністю,
інтернаціональним характером. До них належать: авіа-, авто-, агро-, аква-,
акусто-, біо-, вело-, геліо-, гео-, евако-, електро-, енерго-, етно-, євро-,
зоо-, метео-, мото-, нафто-, онко-, радіо- і под. (усього 69 аброморфем, що
становить 17,8% від загальної кількості відприкметникових препозитивних
абревіатурних морфем). Інша група аброморфем складається з утворень, що
закінчуються на приголосний, пор.: абон-, агіт-, академ-, арм-, арт-, арх-,
атом-, бак-, банд-, борт-, бриг-, буд-, бух-, вен-, вет-, вин-, військ-, влас-,
вруб-, втор- і под. (усього 318, відповідно 82,2%). Їм властива більша
конкретність значення і вужча сфера вживання. Кінцевий приголосний аброморфеми
створює враження усічення. Загалом аброутворення аброморфемно-словесного типу є
наслідком контамінації основоскладання і абревіації. Особливо це простежуємо на
таких прикладах, як академмістечко, дит’ясла, епідемситуація, інвестпроект,
методоб’єднання, поліграфпослуги, спортобладнання, штрафмайданчик, де усічена
основа дорівнює кореню. Складноскорочені слова з аброморфемами першої групи
ближчі до композитів, другої — до абревіатур.*
[* Докладніше ми порівняємо препозитивні аброморфеми і основи композитів у
підрозділі 2.5.]
Як уже зазначалося, мотивувальною базою препозитивних абревіатурних морфем є
похідні прикметники, причому завжди відносні. Вони різні за своєю словотвірною
структурою. Серед них виокремлюємо:
суфіксальні прикметники відіменникового походження: артилерійський > арт-,
ботанічний > бот-, геологічний > геол-, дипломатичний > дип-, екзотичний >
екзотик-, імперський > імпер-, кінний > кін-, сільський > сіль-, стінний >
стін-, судовий > суд-, терористичний > тер-, туберкульозний > туб- і под.;
суфіксальні прикметники віддієслівного походження: врубовий > вруб-,
заготівельний > загот-, зсипний > зсип-, льотний > льот-, посівний > посів-,
розвідувальний > розвід-, рятувальний > рят-, споживчий > спожив-, страйковий >
страйк-, страховий > страх-, танцювальний > танц-, укріплений > укріп- та ін.;
композитні прикметники: виноробний > вин-, землечерпальний > зем-,
культурно-освітній > культ-, машинобудівний >маш-, миловарний > мил-,
пивоварний > пив-, риболовний > риб-, сироварний > сир-, хлібопекарський >
хліб- і под.;
юкстапозитні прикметники: санітарно-епідеміологічний > санепід-,
санітарно-технічний > сантех-, соціально-побутовий > соцпобут-,
фізико-математичний > фізмат-, хіміко-фармацевтичний > хімфарм-.
Мотивувальний прикметник, на основі якого формується абревіатурна морфема, може
скорочуватися до:
початкового сегмента кореня: арт-, бух-, диз-, зем-, інж-, кап-, кур-, нац-,
меб-, мін-, обл-, омо-, пап-, парт-, рем-, спец-, студ-, тер-, трам-, фан-,
фін-, худ-, укр- і под.;
кореня: агіт-, агро-, вин-, дом-, етно-, жін-, зелен-, імпер-, інвест-, кар-,
культ-, лінгво-, опт-, пив-, радіо-, роб-, спирт-, теле-, терміно-, тютюн-,
уч-, фото-, юн- та ін.;
сегмента, що об’єднує корінь і суфікс: військ-, жил-, зовніш-, металург-,
міськ-, тварин- і под.;
сегмента, що об’єднує префікс і корінь: вруб-, ощад-, розвід- та ін.;
сегмента, що об’єднує префікс і усічений корінь: загот-, зар-, конц-, укріп- і
под.;
двох коренів (або кореня і початкового сегмента кореня): санепід-, сільгосп-,
соцпобут-, фізмат-, хімфарм- та ін.
Характерно, що найчастіше мотивувальний прикметник скорочується до кореня
(усього 212 аброморфем, що становить 55% від загальної кількості
відприкметникових абревіатурних морфем препозитивного типу) або до початкового
сегмента кореня (усього 139, відповідно 36%). На структурно складніші види
скорочень припадає всього 9% (36 абревіатурних морфем): 3% — поєднання кореня і
суфікса і приблизно по 1,5% на поєднання двох коренів, префікса і кореня,
префікса і усіченого кореня та інші скорочення на зразок інтер-, житло-,
побут-, посів-, спожив-.
Фонетичні особливості абревіатурних морфем в утвореннях аброморфемно-словесного
типу передбачають аналіз і їхньої складової структури. Це має безпосередній
зв’язок із виявленням будь-яких структурних обмежень в утворенні аброморфем.
Спостережено, що відповідно до складової структури препозитивні атрибутивні
аброморфеми поділяються на:
односкладові абревіатурні морфеми: альп-, арм