Розділ 2. Експериментальна методика формування читацьких умінь старшокласників
у процесі вивчення української літератури
2.1. Науково-методичні засади експериментальної методики ……………93
2. 2. Методична система формування читацьких умінь у старшокласників та
експериментальна перевірка її ефективності …………………………108
2.3. Аналіз результатів експериментально-дослідного навчання ………163
Висновки до розділу 2 …………………………………………………… 179
Загальні висновки ……………………………………………………………180
Список використаних джерел ………………………………………………182
Вступ
Актуальність дослідження. Здобуття Україною статусу незалежності зумовило
ґрунтовну реорганізацію системи освіти, спрямовану на виховання національно
свідомої, всебічно розвиненої особистості з високими моральними цінностями.
Соціальні зміни, спрямовані на національне відродження українського
суспільства, ставлять і нові вимоги до викладання літератури в школі. На уроках
літератури формуються найважливіші соціально-моральні уявлення й орієнтири,
вивчення літератури сприяє вихованню суспільно зрілої, активної, творчої
особистості. Формування особистості через виховання кваліфікованого читача є
головним завданням учителя літератури в школі. У Національній доктрині розвитку
освіти особливу увагу акцентовано на формуванні світогляду, розвитку творчих
здібностей, читацьких умінь і навичок учнів з метою реалізації самостійного
наукового пізнання, самоосвіти та самореалізації особистості. Цей процес має
відбуватися неперервно, утворюючи певну систему протягом усього шкільного курсу
вивчення літератури. З огляду на це виникає необхідність удосконалення методики
викладання української літератури в цілому, зокрема формування читацьких умінь
старшокласників, спрямоване на досягнення цілісності сприймання систематичного
курсу літератури, побудови системи уроків, що допомагає простежити зростання
учня-читача у процесі вивчення предмета „українська література”.
З метою вдосконалення системи шкільної освіти розроблено Державні освітні
стандарти, якими передбачено зміст, систему вимог до знань і вмінь учнів,
Концепцію літературної освіти. Зокрема, у них зазначено, що головною метою
вивчення української літератури є засвоєння учнями основних художніх цінностей,
створених засобами мистецтва слова. Головні завдання вивчення української
літератури полягають у виробленні потреби в читанні і перечитуванні найкращих
зразків літературного мистецтва, умінь працювати з художнім текстом,
аналізувати його, відчувати багатство й красу мови, відрізняти літературний
твір від інших мистецьких явищ, визначати його місце в доробку письменника, у
літературному процесі епохи. З погляду сучасних педагогічних технологій
літературні твори аналізуються як зразки мистецтва слова, а це передбачає
вміння сприймати й оцінювати їх художньо-естетичні компоненти, сприймати
виражальні мовні засоби, вступати в діалог з автором, даючи власну оцінку
зображеним подіям, визначати закони творення мистецтва слова.
У концепції національного виховання дітей і молоді в національній системі
освіти України підкреслено, що ідеалом виховання на сучасному етапі є
високоосвічена, професійно компетентна, всебічно розвинена особистість,
наділена глибоко національною свідомістю та державницькою відповідальністю,
здоровими інтелектуально-творчими, тілесними, духовно-моральними й естетичними,
родинними та патріотичними почуттями, працьовитістю, господарською кмітливістю,
підприємливістю та ініціативою [147].
Концепція літературної освіти, Державний стандарт з української літератури
спрямовують увагу на те, щоб зміст літературної освіти, форми, методи навчання
і виховання в школі будувалися на засадах сформованості патріотичних почуттів
учнів, їхньої національної самосвідомості. На життєву позицію та самореалізацію
старшокласників значно впливають програмові художні твори, які своїм змістом
спрямовують їх на активну діяльність, формують свідомого громадянина незалежної
України.
Гуманізація і гуманітаризація освітньої системи в Україні передбачає посилення
уваги до людини, її фізичного і духовного розвитку. Йдеться про створення нової
школи України ХХІ століття, яка б плекала творчу особистість, створила умови
для її повноцінного фізичного, інтелектуального, духовного розвитку, для
пізнання культури і духовності з орієнтацією на всю різноманітність вітчизняних
і світових зразків [304, с. 10].
Викладання предметів гуманітарного циклу має сприяти відродженню національної
духовності, формуванню гордості за свою Батьківщину, її культуру, літературу,
велику і сповнену драматизму історію українського народу.
Могутнім фактором „виховання свідомих громадян Української держави, формування
освіченої творчої особистості” є „прилучення до літератури, надбань народної
творчості, здобутків української і світової культури” [100, с. 6,12]. Адже
житиме рідне слово – житиме й народ, що його творить. А це, у свою чергу,
потребує здатності сприймати і розуміти художній твір, мову його образів,
вироблення системи вмінь і навичок роботи з книгою – усього того, що в
сукупності створює інтелектуальний і емоційно-чуттєвий досвід читача. Адже
адекватне сприймання художнього твору з усіма його композиційними елементами
забезпечує глибоке усвідомлення учнями його художньої цінності, а також
осмислення авторської позиції, у процесі чого формується ціла низка читацьких
умінь, що є актуальним для нашого суспільства [59, с. 71].
У Національній доктрині розвитку національної освіти України у ХХІ століття
зазначено, що головною метою української системи освіти є створення умов для
розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формування
поколінь, здатних навчатися
- Київ+380960830922