РОЗДІЛ 2
МОДЕЛІ І МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ
ТЕХНІЧНОГО СТАНУ БУДІВЕЛЬ
2.1 Теоретико – множинна модель будівлі
Для надійної роботи будівельних конструкцій протягом усього часу, передбаченого
проектом, необхідна їх технічна експлуатація. Умови проведення спостереження за
будівлями, проведення підтримуючих, чергових і капітальних ремонтів та
прийняття необхідних заходів щодо підсилення конструкцій регламентуються
нормативними документами. Так, під час експлуатації виробничих будівель слід
керуватися вимогами «Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих
будівель і споруд» [72, 73], яке подане в «Нормативних документах з питань
обстежень, паспортизації та надійної експлуатації виробничих будівель і споруд»
[61].
Це положення має на меті забезпечити збереження виробничих будівель шляхом
належного догляду за ними, вчасного та якісного проведення їх ремонту, а також
запобігання виникненню аварійних ситуацій. Воно передбачає правила експлуатації
та ремонту виробничих будівель разом з інженерними комунікаціями,
санітарно-технічними пристроями, включаючи вводи водопроводу і каналізаційні
випуски, електричне освітлення, планування прилеглої безпосередньо до будівлі
території і вимощення навколо будівель, у тому числі заводських та під'їзних
залізничних і автомобільних доріг, водопровідно-каналізаційних споруд, мереж
теплофікації та газозабезпечення, електрозабезпечення і зв'язку, а також різних
естакад, відкритих складів і інших споруд.
Положення е обов'язковим при проведенні планово-запобіжних ремонтів виробничих
будівель. Система планово-запобіжних ремонтів виробничих будівель — це
сукупність організаційно-технічних заходів із спостереження, догляду та усіх
видів ремонтів, що здійснюються в плановому порядку.
Перед інженерами-будівельниками стоїть завдання обстеження технічного стану та
надійності, розв`язання питання про можливість їх подальшої нормальної
експлуатації або реконструкції і підсилення. Розв'язання поставлених завдань
пов'язане з обстеженням конструкцій будівель, результати якого дають змогу
підготувати відповідні рекомендації. На їх основі інженери-проектувальники
розробляють необхідні конструктивні рішення [43].
Важливою складовою частиною комплексу робіт з діагностики технічного стану
конструкцій та будівель в цілому є обстеження. Метою обстеження є встановлення
реальної несучої здатності й експлуатаційної придатності будівельних
конструкцій та основ для використання цих даних при визначенні їх надійності,
необхідності підсилення і розробленні проекту реконструкції. При обстеженні
також повинен вестися пошук оптимального варіанта конструктивно-планувального
рішення, способу можливого підсилення несучих конструкцій з урахуванням його
технологічності, забезпечення мінімуму трудовитрат, матеріальних ресурсів та
часу на виконання робіт із реконструкції.
Обстеження дають можливість виявити найбільш характерні дефекти і розробити
рекомендації стосовно ремонту і підсилення конструкцій.
Обстеження будівельних конструкцій складається з трьох основних етапів [22]:
- початкове ознайомлення з проектною документацією, робочи-
ми та виконавчими кресленнями, актами на приховані роботи;
- візуальний огляд об'єкта, складання плану обстеження будівлі, проведення
комплексу досліджень не руйнуючими
методами;
- аналіз стану будівлі і розроблення рекомендацій до усунення
виявлених дефектів.
Метою натурного огляду будівель є :
- уточнення відповідності будівлі та її конструкцій проекту;
- визначення розмірів, схем обпирання конструкцій, фактичних
навантажень, якості та міцності матеріалів;
- виявлення, вимірювання та фіксація тріщин, дефектів, інших пошкоджень
конструкцій;
- вимірювання деформацій; прогинів, нахилів, перекосів, зсувів,
просідань фундаментів.
На рис. 2.1 представлена загальна структурна схема проведення обстеження
технічного стану будівель.
На рис. 2.2 представлена схема послідовності визначення технічного стану
будівлі при проведенні обстеження, що описуються в табл. 2.1 – 2.5.
В табл. 2.1 представлений формалізований опис моделей основних конструктивних
елементів будівлі.
Першим етапом обстеження є попередній огляд, в процесі якого визначається обсяг
виконуваних робіт, встановлюються основні типи конструктивних елементів, що
підлягають обстеженню (табл. 2.2).
В процесі обстеження формуються відомості та карти дефектів, виявляються
причини виникнення основних дефектів та пошкоджень (табл. 2.3).
Наступним етапом є надання рекомендацій за результатами обстеження технічного
стану конструктивних елементів будівлі (табл. 2.4).
Передостаннім етапом обстеження є визначення категорії технічного стану
конструктивних елементів будівлі (табл. 2.5).
Завершальним етапом будь – якого обстеження є визначення технічного стану
будівлі в цілому, складання висновків та рекомендацій щодо безпечної та
надійної експлуатації будівлі за результатами обстеження.
Рис. 2.1 Загальна структурна схема проведення обстеження
технічного стану будівель
Рис. 2.2 Схема послідовності визначення технічного стану
будівлі при проведенні обстеження
В табл. 2.1 представлений формалізований опис моделей основних конструктивних
елементів при проведенні обстеження технічного стану будівель.
Таблиця 2.1
Формалізований опис конструктивних елементів будівель
Конструктивний елемент
Формалізований опис
Фундаменти
(F)
Рі (типи конструктивних елементів) -› Хn (основні дефекти та пошкодження в
залежності від типів конструктивних елементів) -› Rn (рекомендації по
результатам обстеження)
-› Кі (категорія технічного стану конструктивного елементу)
Р (Х, У, Z) -› (ХF, УF, ZF) -› R (RxF, RyF, RzF) -›