Ви є тут

Зв'язки банківських установ України з громадськістю в умовах інформаційного суспільства: соціологічний аспект

Автор: 
Погребняк Андрій Сергійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U004839
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
Паблик рілейшнз в структурі діяльності
фінансово-банківської системи в Україні
2.1. Банківська система України як суб’єкт зв’язків з громадськістю.
Генерування та використання знань, створення мільйонів додаткових робочих
місць, зв’язаних з використанням високих технологій, розроблених по нових,
перспективних напрямах економіки, забезпечення на цій основі постійного
зростання стандартів життя залежить від інвестування економічного розвитку та
вирішення актуальних суспільних проблем. Завдяки потужним та перспективно
зорієнтованим інвестиціям передові країни світу створили для себе умови, коли
результати наукових досліджень, якісна підготовка фахівців та впровадження
науково містких технологій забезпечують створення нових багатств, які у свою
чергу стають основою для подальшого розвитку. Щоб досягти цього, в Україні
також потрібно знайти адекватні нинішнім потребам розвитку джерела і канали
інвестування.
З часу здобуття Україною незалежності та орієнтації суспільства на ринкові
принципи господарювання, проблема інвестування стала надзвичайно актуальною.
Зважаючи на розгортання міжнародного співробітництва та посилення
глобалізаційних процесів у міжнародній фінансовій системі найперспективнішим
вважався шлях залучення іноземних інвестицій. До цього спонукав і приклад
ефективного вирішення трансформаційних соціально-економічних проблем у ряді
країн Східної Європи, де у загальному обсязі капітальних вкладень іноземні
інвестиції складали понад 15%. У той же час аналогічний показник стосовно
України у 2004 році становив лише 3,6%.
Проте, при визначенні інвестиційної перспективи країни не варто залишати поза
увагою важливу закономірність, обґрунтовану ще у минулому столітті
американським економістом В. Мітчелом. Вона полягає у тому, що іноземні
інвестиції не можуть стати не лише визначальними в структурі кумулятивного
інвестування, але навіть дати «стартове прискорення» для процесу нагромадження
інвестицій. Це пояснюється тим, що капітал завжди вибірково ставиться до
можливостей інвестиційного процесу. Враховуючи весь спектр економічної та
політичної кон’юнктури на певний період, він вміє диференціювати сферу власних
інтересів. Тому іноземний інвестор ніколи не піде на ризиковані вкладення в
економіку країни, в якій і власний інвестиційний потенціал використовується
недостатньо.
Історія свідчить, що провідні країни світу та країни, які демонструють високі
темпи економічного розвитку, забезпечували свої інвестиційні потреби, перш за
все, завдяки використанню внутрішніх заощаджень. Взаємний зв'язок темпів і
масштабів економічного зростання та обсягів внутрішніх заощаджень давно став
очевидним. За оцінками експертів Європейського банку реконструкції та розвитку
він полягає у тому, що зростання обсягу сукупних внутрішніх заощаджень
безпосередньо впливає на збільшення темпів економічного зростання. Підвищення ж
темпів економічного зростання, у свою чергу, викликає збільшення норми сукупних
заощаджень [144]1
[1) [144] Українське суспільство 1992-2006. Соціологічний моніторинг. За ред.
д.е.н. В.Ворони, д.с.н. М.Шульги. – К.: Інститут соціології НАН України, 2006.
— С. 8.]).
Отже, роль внутрішніх заощаджень для реалізації інвестиційних проектів, які
здатні забезпечити швидке економічне зростання, надзвичайно важлива. Проте,
слід зауважити, що одним із наслідків переходу від централізовано керованої
економіки до ринкової стало руйнування механізму акумулювання заощаджень
населення. Цим пояснюється факт різкого зменшення обсягів внутрішніх заощаджень
у більшості постсоціалістичних країн, зокрема, в Україні у перші роки після
здобуття незалежності. Ця обставина значною мірою вплинула на формування
національної фінансової системи, визначення її ролі та функцій в умовах
сучасного розвитку суспільства.
В Україні фінансову систему складають банківські установи, а також страхові
компанії, кредитні спілки, ломбардні організації, інвестиційні фонди та деякі
інші фінансові установи. Вплив цих фінансових установ на соціально-економічний
розвиток українського суспільства істотно відрізняється. Наприклад, страхових
компаній, які займаються реальним страхуванням і мають достатньо власних
ресурсів для обслуговування крупних клієнтів в Україні недостатньо. Але і вони
не всі здатні самостійно покривати ризики понад 10 млн. дол. Низький рівень
власної капіталізації вітчизняні страхові компанії намагаються компенсувати
значними обсягами перестрахування ризиків за допомогою зарубіжних страховиків
та страхових брокерів. Внаслідок цього підвищується рівень залежності
вітчизняного страхового ринку від кон’юнктури та спекулятивних очікувань
іноземних страховиків. Незважаючи на номінальне зростання головних показників
страхового ринку, він залишається незначним за обсягами статутних фондів,
власного капіталу, активів та страхових резервів. Страхові компанії не здатні
акумулювати значний обсяг інвестиційних ресурсів, тому їх вплив на процеси
розширеного відтворення, зростання економіки держави та вирішення соціальних
програм вкрай незначний.
З огляду на це, головним суб’єктом фінансової діяльності в Україні стали
банківські установи — особливі фінансові інститути, які мають особливий вплив
(позитивний чи негативний) на соціально-економічний розвиток суспільства. Для
характеристики банківської системи, а також її місця і ролі у системі
соціальних процесів доцільно звернути увагу на визначення ключових понять –
«банк», «банківська діяльність» та «банківська система». Адже навіть у досить
досконалому банківському законодавстві США протягом останніх 40 років питання,
що таке бан