РОЗДІЛ 2
МОТИВАЦІЙНІ ТИПИ НАЗВ ПРОФЕСІЙ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ
Назви професій у сучасних англійській та українській мовах відзначаються
морфологічним типом умотивованості, тобто їхніми мотивуючими ознаками можуть
виступати компоненти слова, які розкривають його значення (лексична
вмотивованість): КОМБАЙНер, ТАЧКар, COLOURist (художник-колорист), ENGINeer
(інженер), а також складники, які містять категоріальну інформацію про лексему
(структурна вмотивованість): скрипАЛЬ, бандурИСТ, drummER (барабанщик),
projecTIONIST (кіномеханік).
Виділення значущих сегментів внутрішньої форми слова (мотивуючої й формантної
частин), що виражають лексичну й структурну вмотивованість слова, проводиться
за результатами встановлюваних носієм певної мови зв'язків слова з іншими
словами в системі цієї мови [22, с. 47]. Наприклад, при дослідженні назв
професій у звуковій оболонці іменників вишивальник – той, хто вишиває, має
своїм заняттям, ремеслом вишивання та hatter – someone who makes hats
виокремлюються такі сегменти мотиваційної форми (для українського: вишив, аль
та ник; для англійського: hat та er) на підставі співвіднесеності цих слів зі
спільнокореневими вишивати, hat та спільноструктурними бетонувальник,
бронзувальник; potter, saddler. У такому випадку значущими сегментами для
вираження лексичної вмотивованості назв професій є семи вишив та hat а
структурної – сегменти аль, ник та er, які виражають у слові певну
класифікаційну ознаку [32, с. 21].
Таким чином, назви професій у сучасній англійській та українській мовах можна
розглядати з погляду як лексичної, так і структурної мотивації (див. рис. 2):
Рис. 2. Лексична та структурна мотивація назв професій в англійській та
українській мовах
З наведеної схеми випливає, що слово вантажник – робітник, що виконує
вантажно-розвантажувальні роботи є іменником, який називає людину за професією
на основі об’єкту (вантаж), на який спрямована її професійна діяльність, а
preservationist – someone who works to prevent historical places, buildings etc
from being destroyed – “захисник історичних пам’яток, навколишнього середовища
тощо” –є іменником, що називає людину за професією на основі дії (preservе),
виконуваної суб’єктом професійної діяльності.
Лексична вмотивованість – результат мотивації слова спільнокореневою лексичною
одиницею з реалізацією у слові мотивуючої ознаки позначуваного, тобто тієї
реальної ознаки предмета, яка покладена в основу його найменування [32, с.
31-32].
Структурна вмотивованість – результат мотивації конкретного слова
спільноструктурною лексичною одиницею (апаратНИК < агрегатНИК < алмазНИК,
butchER < brewER < cleanER) з реалізацією в слові класифікаційної ознаки, тобто
його приналежності до певного узагальненого лексико-граматичного класу слів –
частини мови та одночасно до більш конкретного, тематичного класу слів [32, с.
32] (у нашому випадку до назв професій).
2.1. Мотивуючі бази назв професій у сучасній
англійській та українській мовах
Одним із важливих аспектів мотиваційно-зіставного аналізу є виявлення
мотивуючих ознак у зіставлюваних мовах, тому що “вибір властивостей і ознак
предметів при їхньому найменуванні має велике значення як для функціонування
цього найменування в мові, так і для всієї лексико-семантичної системи мови”
[129, с. 14].
У мотиваційній системі кожної мови відображена національна мовна свідомість –
спільність мовного відображення дійсності в свідомості представників певного
національного колективу, що проявляється насамперед у мовних рефлексіях носіїв
тієї або іншої мови як сукупність їхніх знань про національну мову [261, с.
97]. У зв’язку з цим видається перспективним зіставне дослідження мотиваційних
систем різних мов, що є маловивченим аспектом мотивології. МЗА лексичних систем
декількох мов здійснюється з опорою на показання метамовної свідомості носіїв
цих мов. Факт усвідомлення взаємозумовленості зв'язку звучання й значення слова
рядовими носіями мови є базовим показником мотивованості/немотивованості слова
[32, с. 186; 261, с. 96].
Дискусійним залишається питання щодо класифікації найменувань осіб за
професією. Одні вчені [107; 230] відносять категорію професії до термінології,
а інші [69] вважають, що вона стоїть на межі між вузькоспеціальною,
термінологічною і загальновживаною лексикою. Наведені нижче типології
найменувань осіб за професією ґрунтуються на класифікації Н.Ф.Стаховської [229,
с. 7], яка дослідила структуру агентивно-професійних найменувань металургійної
термінолексики, у межах якої вона виділяє лексико-тематичні групи назв професій
в українській мові, що ґрунтуються на певних мотивуючих ознаках. Типологія
Н.Ф.Стаховської видається нам логічною та досить детальною, проте, виходячи з
досліджуваного нами мовного матеріалу, ми доповнили її необхідними
компонентами.
Зазначимо, що далеко не всі найменування професій сучасної української та
англійської мов мають прозору мотивацію, тобто можливість виділити слово або
слова, що були покладені в основу сучасних назв. Крім того, виявилося, що низка
найменувань відсутня в етимологічних словниках досліджуваних мов, що зробило
неможливим достовірне виділення їхніх мотивуючих ознак, а найменування, що були
запозичені з інших мов, взагалі не можуть мати мотивуючої бази. Тому далі
загальна кількість одиниць вибірки не збігається з кількістю одиниць, у яких ми
виокремили мотивуючі ознаки і згрупували, відповідно до них, у мотивуючі бази.
2.1.1. Мотивуючі бази назв професій у сучасній англійській мові. Аналіз
досліджуваного нами мовного матеріалу англійської мови дозволи