РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ І ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи досліджень
Для вирішення поставлених задач використовувались такі методи дослідження:
Аналіз спеціальної наукової і науково-методичної літератури.
Вивчення й узагальнення досвіду вчителів фізичної культури.
Психофізіологічні методи дослідження.
Біомеханічні методи дослідження.
Педагогічні методи дослідження.
Методи математико-статистичної обробки і аналізу результатів досліджень.
2.1.1. Аналіз спеціальної наукової і науково-методичної літератури
Вивчення спеціальної науково-методичної літератури, а також даних, які
розміщені у мережі Інтернет, здійснювалося з метою постановки проблеми,
визначення мети і формулювання задач дослідження. При здійсненні аналізу
наукової і науково-методичної літератури основна увага приділялась тим сучасним
уявленням, які дозволили визначити найбільш прогресивні погляди на проблему
формування рухових навичок у фізичному вихованні.
Аналітичний огляд літературних даних про методологічні основи теорії навчання
руховим діям і шляхи оптимізації процесу навчання руховим діям у фізичному
вихованні наведений у першому розділі роботи. Узагальнено сучасні наукові дані
щодо побудови методики навчання руховим діям у фізичному вихованні.
Аналіз науково-методичної літератури дозволив обґрунтувати тему досліджень,
сформулювати основні положення, які вимагають експериментальної перевірки.
Встановлено нові шляхи підвищення ефективності навчання культурі рухів у
фізичному вихованні за допомогою моделювання різноманітних умов навчальної
діяльності.
2.1.2. Вивчення і узагальнення досвіду провідних спеціалістів
Цей напрямок роботи реалізовувався шляхом бесід з учителями фізичної культури,
тренерами, педагогічних спостережень за змістом і методикою проведення урочних
та позаурочних форм фізичного виховання.
Проводилось анкетування серед вчителів фізичної культури для виявлення попиту
практики, уточнення постановки наукових задач дисертаційної роботи та
визначення системи навчання культурі рухів у фізичному вихованні.
2.1.3. Психофізіологічні методи дослідження
Психофізіологічні методики діагностують природні особливості людини, обумовлені
основними властивостями його нервової системи.
1. „Теппінг-тест” (Е. П. Ильин, 2003)
Для визначення сили нервових процесів і динамічної м’язової витривалості
використовувалась методика „теппінг-тест” (Е.П. Ильин, 2003), яка складається з
телеграфного ключа, кнопки з невеликим опором, джерела живлення та лічильником
електричних імпульсів (з цифровою індикацією).
Досліджуваний працював на телеграфному ключі в максимальному темпі 30 с, а
потім, після нетривалого відпочинку – 2 хв, показники темпу фіксувались через
кожні 5 с. і 10 с. За отриманими даними будувалась крива працездатності,
визначався показник динамічної працездатності.
2.Тест на об’єм уваги
Дослідження об’єму уваги здійснювалось за допомогою плаката, на якому нанесені
крапки. Сенс дослідження – показ в короткий час (близько 1с) плакату із
зображенням на ньому крапок (вісім крапок). Після побаченого досліджуваний
повинен нанести на своєму чистому бланку всі крапки, які він побачив. На
відтворення дається 20 с. Оцінка результатів здійснюється по таблиці за 9-ти
бальною шкалою.
3. Тест на концентрацію уваги – “переплутані лінії”
Досліджуваним видаються індивідуальні картки, де вони записують номери початку
ліній і за ними номери їх закінчення. На виконання завдання дається сім хвилин.
Оцінка результатів здійснюється по таблиці за 9-ти бальною шкалою.
4. Тест на розподіл уваги
Використовуються бланки з 25 клітинами, на яких у випадковому порядку нанесені
числа від 1 до 40 (15 чисел пропущені). Перед досліджуваними ставиться завдання
на контрольному листі записувати по порядку числа, яких нема на бланку (пропуск
відсутнього числа вважається помилкою). Час для роботи з бланком – 1,5 хвилини.
Оцінка результатів роботи здійснюється по таблиці за 9-ти бальною шкалою.
5. Методика «Коректурна проба»
За допомогою даної методики можливо оцінити стійкість, об'єм, розподіл уваги.
Для визначення показників стійкості, об'єму, концентрації, перемикання уваги, а
також для оцінки переробки інформації в зоровому аналізаторі застосовували
бланк, на якому розміщені 35 рядків безладно побудованого набору з восьми букв
російського алфавіту: а, в, е, и, н, к, с, х.. У кожному рядку 38 знаків.
Обстежуваному дається завдання: протягом 5 хв, проглядаючи рядки зліва направо,
необхідно виконати наступне завдання: протягом 1 хвилини викреслювати букви (В,
И), 2 хв. – букви (С, К). По команді, „кінець” кожної хвилини, відзначають
вертикальною межею. Оцінка результатів виконання завдання проводиться різними
способами.
Визначають показник інтенсивності уваги (ІУ), який є процентним відношенням
кількості переглянутих букв (КБ) до їх загального числа (ЗК) при 5-хвилинній
роботі: ІУ= КБ/ЗК. Показник стійкості концентрації уваги (СК) при перегляданні
коректурної таблиці визначається за формулою СК = КПР/ М, де КПР — кількість
переглянутих рядків; М — загальна кількість помилок: пропусків букв, рядків,
невірно закреслюваних букв. При цьому використовується детальна шкала оцінок
концентрації уваги.
Оцінка успішності роботи (швидкості переглядання таблиці) в балах при
5-хвилинній тривалості завдання проводиться таким чином: переглянуто 1000
знаків – відмінно; 800 – 1000 знаків – добре; 700 – 800 знаків – задовільно;
менше 700 знаків – незадовільно. Оцінка по кількості допущених помилок: до 2
помилок – відмінно; 3 – 5 помилки – добре; 6 – 10 помилок – задовільно; 11
помилок і більше – погано.
6. Пульсометрія
Для контролю реакції ССС в процесі експерименту проводилось вимірювання ЧСС за
допомогою пульсометра.
2.1.4. Біомеханічні м
- Київ+380960830922