РОЗДІЛ 2
Матеріальна диспозитивність в кримінально-процесуальній діяльності потерпілого
2.1. Роль особи, що потерпіла від злочину, у порушенні кримінальної справи
Активність особи, яка зазнала шкоди від злочину, здійснюється в межах
юридичного процесу, гарантованого державою, що відбувається у визначеній
державою формі та за нормативно визначеними правилами.
Потерпілий — повноправний учасник кримінального переслідування. З цього приводу
І.Я. Фойницький на прикладі французького процесу писав: “Право звертатись до
кримінального суду ... досить важливе для всіх громадян, для яких доступ до
кримінального суду повинен бути настільки ж і навіть ще більш вільним, як і до
суду цивільного. Монополія прокуратури, яка його усуває, є найбільшим злом”
[193[245]Фойницкий И. Я. Курс уголовного судопроизводства : в 2 т. /
Фойницкий И. Я. — Т. 2. — С.?Пб., 1996. — С. 26. ].
Найперша стадія кримінального процесу, де повинна проявлятись активність
потерпілого, — це стадія порушення кримінальної справи [194[308]Михайленко А.
Р. Вопросы теории и практики возбуждения уголовного дела в советском уголовном
процессе: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук : спец.
12.00.09 / А.Р. Михайленко. — Саратов, 1971. — 17 с.; [160]Михайленко А. Р.
Возбуждение уголовного дела в советском уголовном процессе / А.Р. Михайленко;
Под ред. А. Л. Цыпкина. — Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1975. — 150 с.;
[69]Галаган В. І. Оскарження до суду постанови про порушення кримінальної
справи: проблемні питання / В. І. Галаган, І. В. Канфуі // Науковий вісник
КНУВС. — 2007. — Вип.3. — С.52—60; [185]Погорецький М. Удосконалення
інституту порушення провадження у кримінальній справі в новому КПК України:
окремі питання / М. Погорецький // Науковий вісник Дніпропетровського
державного університету внутрішніх справ : Актуальні питання розкриття та
розслідування злочинів: Збірник наукових праць / МВС України : РВВ ДДУВС, 2006.
— Спеціальний випуск №1. — С. 30—38.]. Вона є надзвичайно важливою для
гарантування реалізації прав потерпілого.
Особа, що зазнала шкоди від злочину, зацікавлена у порушенні кримінальної
справи, адже це оптимальний шлях для законного відшкодування заподіяних
збитків. Лише після порушення кримінальної справи особа зможе отримати
процесуальний статус потерпілого та можливість для реалізації і захисту своїх
прав та законних інтересів.
На відміну від наступних стадій кримінального процесу, на стадії порушення
кримінальної справи немає і не може бути такого суб’єкта як потерпілий.
Постанова особи, що проводить дізнання, слідчого, судді або ухвала суду про
визнання потерпілим особи, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або
майнову шкоду, може бути винесена лише після порушення кримінальної справи, або
принаймні одночасно з її порушенням.
На стадії порушення кримінальної справи суб’єктами кримінально-процесуальних
відносин виступають: заявник [195Див., наприклад: [207]Савонюк Р. Заявник у
кримінальному процесі // Право України. — 2004. — №9. — С. 97—99;
[218]Сміттієнко З. Вдосконалення кримінально-процесуальних відносин на
початковому етапі кримінального судочинства / З. Сміттієнко, Р. Назаренко //
Право України. — 2000. — № 5. — С. 39—40.] (статті 95, 97 КПК України — особа,
яка подає заяву чи повідомлення про злочин) і так звана “зацікавлена особа” (в
статті 99 КПК України— “заінтересована особа”); “особа, за заявою якої було
порушено справу” (стаття 2368 КПК України). Найчастіше це одна особа, хоча не
виключаються і випадки, коли ними можуть бути різні особи. В ролі заявника,
зацікавленої особи може виступати (хоч і не завжди) також особа, якій злочином
завдано шкоду. На цьому етапі вона має специфічний комплекс прав (відмінний від
передбачених статтею 49 та іншими статтями КПК України). Від реалізації цих
прав, ефективності роботи уповноважених державних органів та посадових осіб
залежить захист прав особи потерпілої від злочину, реалізація статусу
потерпілого у порушеній кримінальній справі.
Аналізуючи норми чинного КПК України на стадії порушення кримінальної справи,
можна виокремити наступний обсяг прав особи, яка постраждала від злочину: право
подати заяву чи повідомлення про злочин в усній чи письмовій формі; право на
розгляд заяви чи повідомлення прокурором, слідчим, органом дізнання або суддею;
право на забезпечення особистої безпеки чи безпеки членів сім’ї або близьких
родичів; право давати пояснення чи відмовитись давати пояснення; право бути
проінформованою про результати розгляду заяви чи повідомлення; право на
оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи; право бути
проінформованою про час розгляду скарги суддею; право брати участь у розгляді
скарги суддею та висловлювати свої доводи; право апеляційного оскарження
постанови судді винесеної за результатами розгляду скарги про відмову в
порушенні кримінальної справи; право бути присутньою під час розгляду
апеляційної скарги та висловлювати свої доводи.
Разом з тим, права особи, якій злочином завдано шкоду, на стадії прийняття
заяви про скоєне суспільно небезпечне діяння є значно меншими від прав
правопорушника. Пропонується розширити обсяг прав, передбачених в статті 196
“Права особи, яка заявила або повідомила про злочин, та інших осіб, які беруть
участь у попередній перевірці заяв, повідомлень чи іншої інформації про
злочини” проекту КПК України [196[28]Проект Кримінально-процесуального кодексу
України № 1233 (Мойсика В. Р., Вернидубова І. В., Ківалова С. В., Кармазіна
Ю. А.) [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://rada.gov.ua.] наступними:
бути присутнім під ча
- Київ+380960830922