Ви є тут

Вивчити ефективність використання свиней української м'ясної породи в якості материнської форми пи чистопородному розведенні і схрещуванні.

Автор: 
Онищенко Андрій Олексійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
3408U005326
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце проведення і матеріал досліджень.
Науково-виробничі і лабораторні дослідження проведені протягом 2002-2005 років
в умовах товарного репродуктора ТОВ „Агро-Овен“ Дніпропетровської області
Магдалинівського району, а також в Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького
УААН.
Дослідження з теми дисертаційної роботи проведено в 6 етапів ( рис. 2.1).
Оцінка репродуктивних якостей свиноматок УМ породи при чистопородному
розведенні і схрещуванні
Оцінка екстер’єрних показників чистопородних і помісних тварин
Вивчення відгодівельних та м’ясо-сальних якостей свиней
Визначення показників якості м’яса і сала свиней
Оцінка інтер’єрних показників тварин
Визначення економічної ефективності відгодівлі чистопородних і помісних тварин
Рис.2.1 Схема експериментальних досліджень.
Для експериментальної частини запланованих досліджень було використано 5 пород
свиней різного напряму продуктивності:
I – українська м’ясна (УМ);
II – велика біла української селекції (ВБУ);
III – велика біла французької селекції (ВБФ);
IV – дюрок (Д);
V – п’єтрен (П);
VІ – ландрас (Л).
Науково-господарські дослідження було проведено за методичною схемою наведеною
в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Схема поєднань різних пород свиней.
Групи
Призначення
груп
Поєднання
Кількість в групі, голів
свиноматки
кнури
свиноматки
кнури
контрольна
УМ
УМ
10
II
дослідна
УМ
ВБУ
10
III
дослідна
УМ
ВБФ
10
IV
дослідна
УМ
10
дослідна
УМ
10
VI
дослідна
УМ
10
Тварин відбирали за принципом аналогів з урахуванням походження, віку та
розвитку. Свині були добре розвинені та мали показники продуктивності на рівні
вимог І-го класу і еліта згідно інструкції з бонітування свиней [108].
2.2. Умови годівлі та утримання піддослідних тварин.
Свині всіх піддослідних груп протягом досліджень знаходились в аналогічних
умовах годівлі та утримання, згідно з технологією прийнятою в господарстві.
Утримання всіх статево-вікових груп – безвигульне. Кнурів-плідників утримували
в індивідуальних станках, площею 3,8 м2. Холостих та поросних свиноматок
утримували в групових станках. За тиждень до опоросу їх переводили в спеціально
обладнані індивідуальні станки, де утримували разом з поросятами впродовж
усього підсисного періоду до відлучення. Підгодівлю поросят-сисунів проводили
за схемою, наведеною в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Схема підгодівлі поросят-сисунів.
Вік, днів.
Компоненти
молоко, г
кормосуміш, г
соковиті та зелені корми, г
10-15
25
16-20
100
50
21-25
200
75
26-30
300
150
20
31-35
400
250
50
36-40
500
350
100
41-45
550
450
150
46-50
600
600
180
51-55
650
700
200
56-60
700
800
300
Рецепт кормосуміші, яку використовували при цьому, наведено в табл. 2.3.
Відповідно до прийнятої у господарстві технології, поросят відлучали від маток
у 35 днів. Після відлучення поросят переводили у приміщення для дорощування, де
утримували групами по 20 голів в станку, з розрахунку площі підлоги на одне
порося – 0,5 м2.
При досягненні поросятами віку 90-95 днів, проводили постановку на вирощування
та відгодівлю. Контрольну відгодівлю та вирощування здійснювали у спеціально
виділеному для цієї мети приміщенні. Тварин утримували по десять голів у
станку.
Умови годівлі та утримання були ідентичні для всіх груп тварин, відповідно
зоотехнічних норм ВІТу з урахуванням віку, живої маси і фізіологічного стану.
Доступ до кормів вільний. Тип годівлі – помірно-концентратний з використанням
кормів власного виробництва [182]. Рецепт комбікорму наведено в табл. 2.4.
Таблиця 2.3
Рецепт кормосуміші для підгодівлі поросят-сисунів.
Компоненти
Ячмінь
44
Пшениця
20
Овес без плівок
14,7
Горох
11
М’ясо-кісткове борошно
Дріжджі кормові
Крейда
Сіль
0,3
Даний раціон забезпечував, згідно існуючих норм, потребу тварин в енергії,
сухій речовині та інших складових [196].
Таблиця 2.4
Рецепт комбікорму для годівлі піддослідних тварин на вирощуванні та
відгодівлі.
Компоненти
Кукурудза
20
Ячмінь
55
Горох
17
Макуха соняшникова
Дріжджі кормові
Крейда
1,5
Сіль
0,5
Всього
100
В 1 кг комбікорму міститься:
кормових одиниць
1,17
сухої речовини, г
836
сирого протеїну, г
145
перетравного протеїну, г
114
лізину, г
6,07
метіонін+цистін, г
4,49
кальцію, г
7,72
фосфору, г
4,71
Відтворювальні якості свиноматок оцінювали за такими показниками:
- багатоплідність, голів;
- маса гнізда при народженні, кг;
- великоплідність, кг;
- кількість поросят у 21 день, голів;
- молочність, кг;
- середня маса поросяти в 21 день, кг;
- кількість поросят при відлученні, голів;
- маса гнізда при відлученні, кг (з коригуванням на 60-денний вік);
- середня маса поросяти при відлученні, кг;
- збереження поросят до відлучення, %;
- вирівняність гнізд – за формулою [153].
Материнські якості визначали за репродуктивними оціночними індексами І [319], Р
[36, 153], I,ам [259]:
I = n0 + 2n60 + 35G
де I – оціночний індекс за обмеженою кількістю ознак;
n0 – кількість поросят при народженні, гол;
n60 – кількість поросят при відлученні, гол;
G – середньодобовий приріст поросят до відлучення, кг.
Р = По + ВГ + 2П60 + 10m0 + m60 + Z/5 + W60/10
де Р – комплексний оціночний індекс;
По – кількість поросят при народженні, голів;
ВГ – вирівняність гнізда.
(ВГ= 3,1
де 3,1 – постійний коефіцієнт;
Х – середня жива маса поросят у гнізді при народженні, кг;
Хmax, Xmin – жива маса поросяти з найбільшою і найменшою живою масою у гнізді,
кг;
П60 – кількість поросят при відлученні, голів;
m0, m60 – середня жива маса поросят при народжені і при відлученні, кг;
Z – збереженість поросят у підсисний період, %;
W60 – маса гнізда при відлученні, кг.
I,ам= 100 + 6,5(х - х-) + (y - y