Ви є тут

Ефективність систематичної медіастинальної лімфодисекції у хворих на рак легені.

Автор: 
Ходак Андрій Сергійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U005384
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика обстежених хворих
В основу роботи покладені результати обстеження й спостереження над 165
хворими на РЛ, що перебували на лікуванні в торакальному відділенні
Харківського обласного клінічного онкологічного диспансеру в період з 2002 по
2007 роки. Усім хворим виконані радикальні оперативні втручання. Вік обстежених
хворих склав від 45 до 70 років. Дані розподілу хворих за віком наведені в
табл. 2.1. З таблиці видно, що найбільша кількість хворих була у віці 51-60
років. Трохи менше хворих було в групах 41-50 та 61-70 років. Середній вік
хворих склав у першій групі 56,3±4,9, та у другій 57,1±4,1 років.
Обстежені хворі були розділені на дві групи. Перша група порівняння- 84. У цій
групі хворим були виконані пневмонектомії або лобектомії з вибірковою
лімфодисекцією. Друга група, яка досліджувалася, включала 81 хворого, яким
виконана пневмон- або лобектомія з іпсилатеральною систематичною
медіастинальною лімфодисекцією. Як ми вже відзначали раніше, термін
«систематична» означає, що лімфодисекція виконувалася обов'язково у всіх
випадках за принциповим міркуванням.
Обстежені хворі, у більшості випадків, були чоловіки. Кількість жінок у першій
групі склала 6 ( 7,3 %), у другій 4 (4.9 % ).
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених хворих за віком
Вік хворих
Кількість хворих
I група (n=84)
II група (n=81)
I група
II група
41-50
12
10
14,3
12,3
51-60
45
42
53,6
51,8
61-70
27
29
32,1
35,9
Усього
84
81
100,0
100,0
При аналізі локалізації пухлин у легенях відзначено, що в більшості хворих I та
II груп був центральний рак 67,8% та 65,4%. Периферичний рак склав усього 32,2%
та 34,6% відповідно.
Частіше рак зустрічався в правій легені (54,6 %), ніж в лівій легені (45,4%).
При розподілі хворих за стадіями процесу використана міжнародна класифікація
TNM ( 6 видання), а також прийнята в нашій країні класифікація злоякісних
пухлин за стадіями.
У групу обстежених включені хворі, у яких на етапі передопераційного
обстеження встановлено ураження ЛВ кореня легені (N1) або середостіння (N2), а
також хворі, у яких при інструментальних методах дослідження ураження ЛВ не
виявлено. Розподіл хворих за стадіями наведено в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл обстежених хворих за розповсюдженістю процесу до операції
Стадія
Група хворих
I група (n=84)
II група (n=81)
абс
%
абс
%
T1 N0 M0
T2 N0 M0
T3 N0 M0
2,4
5,9
9,5
3,7
4,9
7,4
T1 N1 M0
T2 N1 M0
T3 N1 M0
11
21
7,1
13,1
26,5
20
8,6
11,1
24,7
T1 N2 M0
T2 N2 M0
T3 N2 M0
11
17
3,6
13,2
20,2
18
6,2
11,1
22,3
У всіх хворих діагноз був верифікований до операції цитологічно або
гістологічно. Морфологічна структура пухлин наведена в табл.2.3.
З останньої видно, що у хворих переважав плоскоклітинний рак як в I (71,4%) так
і в II групі (69,1%). Значно рідше зустрічався залозистий рак, усього 28,6% в I
групі та 30,9% в II групі. Хворих із дрібноклітинним та крупно- клітинним РЛ у
дослідження не включали.
Таблиця 2.3
Гістологічні форми раку легені в обстежених хворих
Гістологічна
форма пухлини
Кількість хворих
I група (n=84)
II група (n=81)
абс.
абс.
Плоскоклітинний рак:
помірнодиференційований
низькодиференційований
21
39
25,0
46,5
19
41
23,5
50,5
Залозистий рак:
помірнодиференційований
низькодиференційований
16
9,5
19,0
12
11,1
14,8
Усього
84
100
81
100
Усі хворі, за винятком жінок, палили тютюн. Стаж паління становив від 20 до 50
років. Хворі випалювали від 20 до 40 цигарок удень. Усі хворі страждали на
хронічний бронхіт, що сприяло несвоєчасному зверненню хворих за медичною
допомогою, тому що вони не звертали уваги на кашель і кровохаркання, які
пов'язували з палінням.
До госпіталізації до торакального відділення хворі спостерігалися в
загальнолікувальній мережі від 2 до 14 місяців ( у середньому 3,5 місяців).
Значна частина хворих (63%) протягом останнього року неодноразово ( від 2 до 5
разів) лікувалася в терапевтичних стаціонарах з помилковим діагнозом хронічний
обструктивний бронхіт, грип, хронічна пневмонія. Менша частина хворих (19,4%)
була виявлена при профілактичному флюорографічному обстеженні.
Найбільш постійними скаргами в обстежених хворих були: сухий надсадний кашель,
кровохаркання, задишка, біль у грудній клітці, субфебрильна температура,
загальна слабкість.
У більшості обстежених хворих на РЛ були супутні захворювання, частість яких,
від загальної кількості хворих наведена в табл. 2.4.
Таблиця 2.4
Частість супутньої патології в обстежених хворих
Назва супутнього
захворювання
Число хворих
I група (n=84)
II група (n=81)
абс.
абс.
1.
Хронічний
бронхіт
37
86,9
71
88,9
2.
Емфізема легенів
57
67,8
50
61,7
3.
Ішемічна хвороба
серця
31
36,9
35
43,2
4.
Гіпертонічна
хвороба
23
27,4
26
32,1
5.
Виразкова
хвороба шлунка
12
14,3
13
16,1
6.
Цукровий діабет
10,7
10
12,3
7.
Сечокам'яна
хвороба
8,3
6,2
8.
Тромбофлебіт вен нижніх кінцівок
8,3
11,1
9.
Облітеруючий
ендотеріїт
5,9
3,7
Причому в кожного п'ятого хворого було два й більше супутніх захворювання.
Найбільшу кількість становили ті, що мали захворювання легенів і серцево –
судинної системи. Також відзначена висока частість виразкової хвороби шлунка й
12 палої кишки. Причому, у половини з них вона мала ускладнений характер (
перфорація, кровотеча, стеноз), про що свідчили оперативні втручання в
анамнезі. Можливо, висока ймо