РОЗДІЛ 2
ПРИРОДНО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ МІСЦЯ роботи І МЕТОДИКА
ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Клімат і погодні умови в роки проведення досліджень
Вивчення впливу ВСВ на ґрунт та рослини відбувалось шляхом закладання трирічних
польових дослідів на дослідному полі Подільського державного аграрно-технічного
університету, що знаходиться у південній частині Хмельницької області і по
фізико-географічному районуванню належить до Західно-Подільського лісостепу
[134], а за геологічним – розташована у південно-західній частині
Східно-Європейської (Руської) платформи, у межах двох головних її структурних
елементів – західної частини Українського кристалічного щита і його західного
схилу – Волино-Подільської плити [135].
Клімат зони зумовлений її географічним положенням у центральній частині
Правобережної України та впливом Волино-Подільської височини. Загалом він
помірно-континентальний з м’якою зимою та досить теплим вологим літом.
Середньорічна температура повітря становить 7,8°C. Середня температура найбільш
теплого місяця (липня) – 19,5°C, а найхолоднішого (січня) - -5°C. Влітку
максимальна температура повітря доходить до 36…38°C, а мінімальна, в найбільш
холодні зими, сягає -31…-33°C. Надзвичайно низькі температури повітря
спостерігали в січні 1940, 1954, 1963, а також у лютому 1929, 1954, 1956 рр.;
їх зумовило проникнення арктичного повітря в антициклонах [134].
Надзвичайно високі температури повітря спостерігали у липні 1938, 1963 рр., а
також в серпні 1946, 1952, 1963 рр., що зумовлено адвекцією дуже прогрітого
континентального повітря з Балканського півострова. З морським повітрям у
теплих секторах середземноморських циклонів пов’язані й високі температури
взимку.
В окремі роки температура повітря може дуже відрізнятись від середніх
багаторічних величин. Тому для більш детальної характеристики температурного
режиму слід враховувати мінімальні та максимальні температури. Розрізняють
середні й абсолютні екстремальні температури. Середні мінімальні температури –
це середня температура в найбільш холодні години доби, абсолютний мінімум –
найбільш низька температура, що зафіксована хоча б один раз упродовж тривалого
періоду спостережень (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Середні й абсолютні максимуми та мінімуми температури повітря, °С (за даними
Кам’янець-Подільської метеостанції)
Місяці
Максимум
Мінімум
Середній
Абсолютний
Середній
Абсолютний
-2,0
15
-8,4
-33
II
-0,4
15
-7,0
-31
III
5,6
25
-2,5
-28
IV
13,9
31
3,2
-12
20,6
34
8,9
-3
VI
23,4
35
12,1
VII
25,7
37
13,9
VIII
25,1
39
13,2
IX
20,6
36
9,2
-2
13,4
31
4,6
-18
XI
5,3
26
-0,5
-23
XII
0,1
15
-4,9
-26
За рік
12,6
39
3,5
-33
Наприкінці весни та на початку осені майже щорічно бувають приморозки. Останній
приморозок в середньому спостерігається 20-28 квітня, причому його закінчення
залежить не тільки від широти, але й характеру рельєфу: на півночі області та в
замкнутих улоговинах приморозки більш тривалі та інтенсивні. Перший приморозок
в середньому настає наприкінці вересня або в першій декаді жовтня. Але в окремі
роки він може бути в середині вересня (1945 р.) або лише в середині листопада
(осінь 1958, 1960 рр.) [134].
Перехід від одного сезону до іншого відбувається поступово. Перші опади у
вигляді снігу спостерігаються у третій декаді листопада, а стійкий сніговий
покрив формується у третій декаді грудня. У третині всіх днів холодного періоду
року спостерігаються відлиги. Що більший за тривалістю період з відлигою, то
вища температура повітря. Наприклад, за спостереженнями, у 8% днів з відлигами
вона становить від 5 до 6° і у 2% днів – від 11 до 13° тепла. Середньомісячна
багаторічна температура за зимовий період сягає –3,8°C.
Багаторічні спостереження свідчать, що впродовж грудня, січня та лютого ґрунт
промерзає відповідно на 20, 31 та 34 см. Максимальна глибина промерзання ґрунту
за зиму складала 66, найменша – 27 і середня – 43 см.
Наприкінці лютого сніговий покрив починає руйнуватись, а в першій половині
березня сходить.
За початок весняного сезону рахують дату стійкого переходу середньодобової
температури через 0°C, який звичайно проходить 10…15 березня. Цей перехід від
зимового режиму до літнього, в середньому триває впродовж двох місяців.
У першій декаді квітня відзначається перехід середньодобової температури через
5°C – це початок весняного обробітку ґрунту, сівби ранніх ярих, відновлення
вегетації озимих та багаторічних культур.
У третій декаді квітня закінчуються останні весняні приморозки і середньодобова
температура повітря переходить через 10°C – це початок сівби пізніх теплолюбних
культур. Тривалість періоду з температурою вище 10°C, в середньому становить
168 днів. Сума ефективних температур за цей період складає 2456…2720°C.
За початок літнього сезону прийнята дата переходу середньодобової температури
повітря через 15°С. Це відбувається наприкінці другої – на початку третьої
декади травня. Упродовж літа спостерігається малохмарна тепла погода. Середні
багаторічні температури о 13-ій годині складають: у травні – 20,6°C, в червні –
23,4°C, у липні – 25,7°C.
Осінній сезон починається з переходом середньодобової температури повітря через
15°C в бік зменшення, що в умовах зони спостерігається на початку другої декади
вересня. Спочатку стоїть тепла, ясна погода, яка з часом змінюється великою
кількістю похмурих днів, туманами.
Стійкий перехід температури повітря через 10°C, звичайно, відбувається на
початку першої декади жовтня. Після цього починаються перші осінні приморозки.
Наприкінці жовтня – на початку листопада спостерігається перехід
середньодобової температури повітря через 5°C.
Таким чином, в умовах зони тривалість періо
- Київ+380960830922