РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Робота виконувалась протягом 2005–2007 рр. у Інституті землеробства і
тваринництва західного регіону УААН. Експериментальні дослідження проводились у
ТзОВ "Літинське" Дрогобицького району Львівської області. У вищенаведеному
господарстві було сформовано три групи бугайців (по 4 тварини у кожній),
аналогів за походженням, віком (15 місяців) та масою тіла. Трьом тваринам із
кожної групи наклали фістули рубця. За умов прив’язного утримання тварини
контрольної групи протягом травня–липня (90 днів) отримували основний раціон
(ОР), який містив у своєму складі зелену масу злаково-бобового пасовища (35 кг)
і комбікорм (2,5 кг). Тваринам дослідних груп додатково до основного раціону
згодовували 1 кг січки соломи озимої пшениці. Тваринам 1-ї та 2-ї дослідних
груп додатково згодовували солом'яну січку з величиною частинок відповідно
0,2–2,0 і 3,0–5,0 см. Характеристика бугайців контрольної та І і ІІ дослідних
груп показана у табл. 2.1, структура та поживна цінність їх раціонів – у
таблицях відповідно 2.2 і 2.3.
Молоду траву отримували шляхом засіваня площі (розділеної на 10 ділянок)
одинаковою травосумішкою (конюшина біла, райграс пасовищний, вівсяниця лучна та
тимофіївка лучна). На площу одноразово весною вносили добриво у кількості
N60P90K90. У результаті, на площі сформувався травостій переважно із злаків
(81,4–87,3 %). На кожній ділянці, у порядку черги, траву скошували протягом
трьох днів. Після кожного скошування на ділянку вносили азотне добриво у
кількості N60. Після внесення останнього трава на ділянці підростала в
середньому протягом трьох тижнів (до фази виходу в трубку у злакових трав).
В кінці досліджень провели балансовий дослід на 4-х бугайцях з кожної групи (2
доби підготовчого періоду та 5 діб облікового). Під час проведення балансового
досліду, для лабораторних досліджень, були відібрані зразки кормів, сечі та
калу. Після закінчення балансового досліду, для лабораторних досліджень, у
бугайців були відібрані зразки вмістимого рубця та крові. Зразки вмістимого
рубця відбирали через фістулу. Зразки крові відбирали з яремної вени. Причому
зразки вмістимого рубця відбирали до ранкової годівлі, а також на 2-й, 4-й, 7-й
та 10-й годинах від її початку, а крові - до ранкової годівлі і на 3-й годині
від її початку. По завершенні досліду у 18-місячному віці провели забій
бугайців. Для лабораторних досліджень були відібрані зразки печінки, найдовшого
м'язу спини та біляниркового жиру.
Таблиця 2.1
Характеристика бугайців
№№
п/п
Інвентарний
№ тварини
Маса тіла тварини
на початок досліду, кг
контрольна група
0014
350
0015
0016
0017
347
349
348
І дослідна група
0018
0019
0020
0021
346
348
348
346
ІІ дослідна група
10
11
12
0022
0023
0024
0025
347
348
349
347
У кормах визначали вміст загального азоту, ЛЖК, ВЖК загальних ліпідів і НЕЖК; у
рідкому вмістимому рубця – аміачного, амінного, білкового та загального азотів,
ЛЖК, ВЖК загальних ліпідів і НЕЖК; у цільній крові – залишкового, білкового та
загального азоту і сечовини; у печінці та найдовшому м'язі спини – ВЖК
загальних ліпідів і НЕЖК; у внутрішньому жирі – жирнокислотний склад загальних
ліпідів; у калі – загального азоту, ЛЖК, ВЖК загальних ліпідів і НЕЖК. В сухій
речовині злаково-бобової пасовищної трави визначали кількість клітковини, в
тому числі зв'язаної з лігніном і геміцелюлозами, у цільній крові – активність
ферментів переамінування – АСТ (КФ 2.6.1.1) і АЛТ (КФ 2.7.1.2), у внутрішньому
жирі – відносну концентрацію ВЖК загальних ліпідів.
Таблиця 2.2
Структура раціонів для бугайців
Склад
раціону
Групи бугайців
контрольна
І і ІІ дослідні
Зелена маса пасовищ, кг
Комбікорм, кг
Січка соломи озимої пшениці, кг
Кухонна сіль, г
Динатрій фосфат, г
Сірчанокислий натрій, г
35,0
2,5
40
30
10
35,0
2,5
1,0
40
30
10
Визначення концентрації аміачного, амінного, білкового та загального азотів у
досліджуваному біологічному матеріалі проводили за К’єльдалем [4]. Кількість
клітковини у сухій речовині злаково-бобової пасовищної трави визначали за
методами, описаними Разумовим [32]. За методом Конвея [4] проводили визначення
концентрації сечовини у цільній крові. Крім того, у цільній крові удосконаленим
методом Пасхіної [29] визначали активність ферментів переамінування – АСТ і
АЛТ.
За методами Рівіса зі співробітниками у досліджуваному біологічному матеріалі
визначали концентрацію ЛЖК [36], ВЖК загальних ліпідів [33, 34] і НЕЖК [35].
Крім того, за методом Рівіса зі співробітниками у плазмі крові гравіметрично
визначали вміст загальних ліпідів [39, 40].
Визначення вмісту ЛЖК у рубцевій рідині та калі проводили газохроматографічно
після додавання до них внутрішнього стандарту (пентанолу) та метафосфорної
кислоти.
Визначення концентрації ВЖК загальних ліпідів у досліджуваному матеріалі
проводили газохроматографічно. Для цього, до відібраних зразків додавали
кислоту внутрішнього стандарту (гептадеканоат). Далі, проводили екстракцію
ліпідів хлороформ-метанольною сумішшю, звільнення ліпідів від хлороформу, їх
омилення та метилювання отриманих жирних кислот метанолом у присутності
каталізатора (хлористого ацетилу). Отримані метилові ефіри жирних кислот
вводили у випаровувач газорідинного хроматографічного апарату.
Таблиця 2.3
Поживна цінність раціонів
У раціоні
міститься
Групи бугайців
контрольна
І і ІІ дослідні
Кормових одиниць, кг
Валової енергії, мДж
Перетравної енергії, мДж
Обмінної енергії, мДж
Чистої енергії, мДж
Сухої речовини, кг
Сирого протеїну, г
Перетравного протеїну, г
Сирої клітковини, г
Крохмалю, г
Цукру, г
- Київ+380960830922