Ви є тут

Спектральні прояви взаємодії нуклеїнових кислот з низькомолекулярними пі-електронмісткими сполуками

Автор: 
Токар Валентина Павлівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2009
Артикул:
0409U002185
129 грн
Додати в кошик

Вміст

ЗМІСТ
ВСТУП.
РОЗДІЛ 1. Огляд літератури1. Особливості спектральних властивостей органічних середовищ.1. Фізико-хімічні властивості барвників.1. Вплив розчинника на спектри барвників.1. Асоціати молекул барвника у розчині.1.4. Загальні поняття1.4. Теорія Каша молекулярних екситонів в малих агрегатах 1. Взаємодія низькомолекулярних сполук (барвників) з нуклеїновими кислотами (НК).
1.5. Особливості структури подвійної спіралі ДНК, що визначають закономірності взаємодії лігандів з цією макромолекулою
1.5. Основні типи взаємодії барвників з НК.1.5. Спектрально-люмінесцентні прояви взаємодії барвників з ДНК1. Особливості поглинання органічних молекул: двофотонне поглинання.
1.6. Історичний огляд.1.6. Переіз двофотонного поглинання1.6. Вплив молекулярної структури поліметинових барвників на їх здатність двофотонного поглинання
1. Двофотонно збуджувана флюоресцентна мікроскопія.1.7.1. Історичне виникнення та теоретичні засади.1.7. Оптичні властивості двофотонної мікроскопії .1.7. Інструментарій двофотонно збуджуваної мікроскопії1.7. Флюоресцентні зонди для двофотонно мікроскопії1. Перенесення енергії електронного збудження вздовж макромолекули ДНК
1.8. Мобільні триплетні збудження в макромолекулах. Стан проблеми 1.8. Підходи до опису процесів перенесення триплетних збуджень.1.8. Принципова можливість обміну збудження між двома молекулами.1.8. Експериментальні дослідження елементарних актів передачі енергії електронного збудження в полімерах
РОЗДІЛ 2. Матеріали та методи дослідженнь.2.1. Обєкти, що досліджувались.2.2. Приготування розчинів .2.3. Спектрально-фотометричні та спектрально-флюоресцентні дослідження
2.4. Спектрально-флюоресцентні дослідження при двофотонному збудженні.
2.5. Методика розрахунку перерізів двофотонного поглинання барвників у комплексах з ДНК.
2.6. Обмеження експериментів та похибки.
РОЗДІЛ 3. Особливості поглинання та флюоресценції стирилових барвників та їх комплексів з ДНК.
3.1. Поглинання стирилціанінів у вільному стані та у зв'язаному з ДНК стані. Агрегати молекул барвників у розчині
3.1. Барвники з несиметричними хромофорами без заряджених бічних і хвостових ланок .
3.1. Бензтіазолові барвники із зарядженими бічними і хвостовими ланками
3.2. Флюоресценція барвників у вільному та у зв'язаному з ДНК стані 3.2.1. Встановлення механізму зв'язування зондів з ДНК .3.2.2. Вплив зарядженого лінкера (ефекторної групи) на чутливість зонда до ДНК
3.3. Флюоресценція комплексів барвник-ДНК при двофотонному збудженні (ДФЗ)
3.3. Збудження за допомогою наносекундного YAG:Nd+ лазера .3.3. Збудження за допомогою фемтосекундного Ti:sapphire лазера .
3.4. висновки до
Розділу 3.
РОЗДІЛ 4. Флюоресценція та фосфоресценція стирилових барвників при Т=К .
4.1. Флюоресценція стирилових барвників при Т=К: свічення окремих молекул та їх агрегатів
4.2. Фосфоресценція стирилових барвників: післясвічення окремих молекул та їх агрегатів.
4.4. Висновки до
розділу 4.
РОЗДІЛ 5. Перенесення енергії триплетного електронного збудження в макромолекулі ДНК.
5.1. Фосфоресценція комплексу барвник-ДНК при збудженні в області поглинання ДНК
5.2. Затримана флюоресценція зв'язаного з ДНК зонда Dbos-5.3. Оцінка середньої довжини пробігу мобільного триплетного електронного збудження в макромолекулі ДНК
5.4. Висновки до
розділу 5.
РОЗДІЛ 6. Практичне застосування результатів досліджень. Флюоресцентна мікроскопія живих клітин із застосуванням двофотонного збудження
ВИСНОВКИПодяка.СПИСОК