РОЗДІЛ 2
СТРУКТУРА, МЕТОДИКИ ТА ОБСЯГ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Обгрунтування напрямків і структури досліджень
Оскільки дисертаційна робота присвячена проблемі визначення критеріїв
небезпечності ЕМП УВЧ-діапазону, концепція, основні напрямки і структура
проведених досліджень обгрунтовані у відповідності з центральним принципом
профілактичної медицини про недопустимість перевищення екзогенними чинниками
рівнів, які порушують захисно-адаптаційну спроможність організму [125]. Сучасні
теоретичні підходи до оцінки реальної небезпеки факторів навколишнього
середовища враховують механізм їх взаємодії з живими системами, характеристику
ранніх (донозологічних) змін, коли специфічна дія чинника ще не проявляється,
градацію реакцій біосистем у діапазоні інтенсивностей від недіючих до
спричиняючих патологічні зміни [127,204-207]. У зв'язку з цим вирішення
основних завдань роботи передбачає, перш за все, виявлення біологічних ефектів
дм-хвиль, які мають загальнобіологічне, патогенетичне і клініко-діагностичне
значення. Згідно з визначенням експертів ВООЗ раннім показником погіршення
стану здоров'я під впливом професійно шкідливих чинників, слід вважати
"пору-шення гомеостатичних і компенсаторних механізмів на етапі, коли
біохімічні, морфологічні та функціональні зрушення передують появі виражених
симптомів ...захворювання і є повністю зворотними" [208].
Дані літератури (розд. 1) засвідчують, що одними з адекватних тест-систем для
виявлення ранніх порушень в організмі в різних умовах дії радіочастотних
випромінювань є гемопоетичні клітини, яких використовують також для оцінки
цитогенетичних змін (на мієлокаріоцитах) і мембраноушкоджуючих ефектів (на
еритроцитах). Крім того, неспецифічні реакції лімфоцитів, гранулоцитів,
моно-нуклеарних фагоцитів, плазмоцитів віддзеркалюють стан імунної системи, а
недиференційовані клітини кісткового мозку, тимусу й селезінки є
інформативними об`єктами для визначення впливу ДМХ на процеси проліферації та
регенерації. Особливо важливе значення мають реакції кісткового мозку
стегнових кіс-ток, в яких за умов опромінення можливе виникнення "гарячих плям"
[90].
Вибір клітинних популяцій системи крові як основного об`єкту досліджень
зумовлений їх високою радіочутливістю [209-215]. Кров – основна компонента
внутрішнього середовища, яка має вирішальне значення у формуванні
неспецифічних і специфічних реакцій організму [128-130]. Інтегральне значення
мають усі функції гемопоезу: імунний нагляд, енергозабезпечення, гемостаз,
дихальна, репаративна, трофічна. Імунологічні й гематологічні зміни широко
використовують індикатором адаптивних спроможностей організму людини в різних
умовах існування [124]. Без аналізу крові не обходиться жоден діагноз. Це –
перша процедура, яку застосовує лікар для клініко-лабораторної діагностики,
скринінгу порушень кровотворної функції та імунної системи [176]. Зрив
адаптивних реакцій гемопоезу призводить до патологічного процесу [209]. Для
діагностики імунних порушень служить диференціальний аналіз лейкограм.
Мікроскопічні дослідження виконано головним чином на клітинах кісткового мозку
та периферичної крові; після тривалого опромінення досліджували та-кож
селезінку і тимус. Для виявлення морфофункціональних змін клітин використаний
комплекс кількісних та якісних показників, які застосовують для
патофізіологічної характеристики реакцій гемопоезу на різні чинники:
імобілізацію, кровопускання, подразнення електричним струмом, іонізуюче
опромінення та ін. [129, 213]. Дослідження проведено з урахуванням показників
диференціації, дозрівання, деструкції клітин, впливу ДМХ на еритроцити,
генетичний апарат і репродукцію бластних клітин, що заслуговує на особливу
увагу, оскільки здатність останніх до нерегульованого розмноження - одна із
ознак онкогенності [181].
Основні напрямки експериментальних досліджень включали виявлення
закономірностей розвитку адаптивних процесів і пошкодження в популяціях
гемопоетичних клітин під впливом ДМХ, встановлення кількісної залежності
ефектів від рівня опромінення та обгрунтування цитологічних критеріїв
небезпечності чинника. Особливістю методичного підходу, використаного в
роботі, є оцінка фізіологічних, адаптаційних і патологічних реакцій гемопоезу
під впливом ДМХ за допомогою показників кінетики співвідношень, морфології та
функціональної активності різних типів клітин. Для цього застосовано
гематологічні, цитохімічні, авторадіографічні, електронномікроскопічні
дослідження, спостереження in vitro тощо. Значну увагу приділяли співвідношенню
молодих і зрілих клітин у кістковому мозку, процесам деструкції та регенерації
клітинних популяцій (стимуляція мітотичного поділу, амітозу, процесів
гіпертрофії й гіпер-плазії). Розрізняли пошкодження та загибель клітин
внаслідок некробіозу ( ГПЕ понад 50 мВт/см2) і фізіологічну, генетично
запрограмовану деструкцію (апоптоз), яка виникає при дезінтеграції
внутрішньоклітинних процесів [216,217]. Однак для кількісної оцінки елімінації
клітин використано сумарний показник процесу руйнації – індекс деструкції (із
розрахунку на 1000 каріоцитів кісткового мозку, селезінки і тимусу та на 200
ядерних клітин крові). Згідно з [216] кінетика утворення, загибелі і
проліферації клітин – показник загального стану організму.
Особливого значення надавали структурним змінам поліплоїдних клітин
(мегакаріоцитів), закономірностям розвитку неспецифічних реакцій та
цитологічним механізмам виявлених реакцій. Для з'ясування впливу ДМ
- Київ+380960830922