Розділ 2. НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ В УМОВАХ
ВИЩОЇ ШКОЛИ
2.1. Місце та роль математики в загальній системі знань та основні
вимоги до професійної діяльності вчителя математики
Відомо, що ХХ століття було періодом надзвичайно інтенсивного розвитку науки, яка все більше розгалужувалася і диференціювалася. Протягом всього століття математика була наукою, що сприяла небувалому науково-технічному прогресу і швидкими темпами прогресувала сама не тільки під впливом нагальних потреб практики, а й на основі власної внутрішньої логіки розвитку, досягла вершин загальності й абстрактності. Саме в цьому столітті математика збагатилась новими фактами, важливими у філософсько-методологічному плані (наприклад, теорема Гьоделя про неповноту, теорема Банаха-Мазуркевича про масивність множини неперервних недиференційованих функцій у просторі неперервних функцій, теорема Замфіреску про масивність множини сингулярних функцій тощо) [361], новими теоріями (теорії катастроф, фракталів, нечітких множин, синергетика тощо) [27; 372; 388], окреслилися нові магістарльні шляхи її розвитку.
Математична наука сьогодні -- це, з одного боку, струнка аксіоматично (суворо послідовна) вибудована система знань про кількісні відношення і просторові форми дійсного світу, здобута людством протягом останніх двох з половиною тисяч років, яка постійно і з наростаючою силою збагачується і поповнюється новими фактами (знаннями). Ця система знань є інструментом розв'язування практичних (життєво важливих для людини) завдань інженерного, економічного, екологічного, світоглядного та іншого характерів. Це мова науки, засіб компактизації, згортання та опрацювання інформації, створення умов для прийняття рішень, тренажер інтелекту (і тому є незамінною як навчальна дисципліна). Нарешті, математика є елементом загальнолюдської культури (і не знати її азів не личить освіченій людині).
З іншого боку, математика - це окрема форма індивідуальної і суспільної свідомості, вид людської діяльності, особлива сфера вияву особистості й форма самовираження, що має свої специфічні й універсальні методи дослідження, унікальну логіку і культуру мислення.
Як відомо, питання змісту освіти, математичної зокрема, були і будуть важливими завжди. Особливої актуальності в нашій державі вони набули сьогодні, у період зміни суспільних відносин, переоцінки цінностей, руйнування традицій, реформування освіти, розробки її нових концепцій та державних стандартів тощо. Першочерговий вплив на зміст математичної освіти мають: рівень розвитку науки, традиції, суспільні потреби і вимоги до фахівців.
Математика як одна з найстаріших наук виникла з практичних потреб різних сфер життєдіяльності людства. За визначенням Ф. Енгельса, вона є наукою про кількісні відношення і просторові форми реального світу. Починаючи з XIX століття, математика стала набувати досить абстрактного характеру і вийшла за межі наведеного означення.
На даний час склалися такі основні види професійної діяльності математика: наукова (науково-теоретична, науково-дослідницька); науково-практична (заняття прикладними питаннями); педагогічна (навчальна); методична (систематизація розрізнених прикладів та фактів, створення (формулювання) нових математичних задач навчального та проблемного характеру, удосконалення відомих методів доведення, дослідження логічної строгості наявних математичних курсів та їх удосконалення тощо); систематизаторська (підготовка огляду, звіту, доповіді, статті, монографії тощо); редакторська діяльність (наукове редагування математичних текстів); організаторська (керівника наукового семінару, проекту тощо) та інші її різновиди.
У контексті нашого дослідження є необхідність у розкритті основних вимог, що висуваються до професійної діяльності вчителя математики. Результати аналізу відповідних теоретичних джерел та практики роботи вищих і загальноосвітніх навчальних закладів дали можливість обґрунтувати систему критеріїв оцінки рівнів професійної готовності вчителя та магістра математики (табл. 2.1.).
Таблиця 2.1.
Вимоги до професійної підготовки вчителя математики
КритеріїРівень відповідності критеріям12Здібності1. Організаторські
Уміти організувати вчителів для розробки, удосконалення методик і засобів навчання та виховання; науково організовувати свою працю та роботу колег і учнів2. Комунікативні
Мати високий рівень комунікативності, уміння спілкуватися з колегами та учнями; володіти педагогічним тактом, установлювати ділові контакти3. Академічні
Мати достатньо високий рівень володіння системою математичних знань і умінь, уявлень про ідеї і методи математики; розвинене математичне мислення; орієнтуватися в питаннях психології, педагогіки і методики навчання математики та основ інформатики; уміння поєднувати в роботі фундаментальну, наукову і практичну підготовку; достатньо високий рівень успішності (середній бал успішності в дипломі спеціаліста не нижче 4,5)4. Перцептивні
"Проникати" у внутрішній світ учня, спостерігати, розуміти психічний стан особистості5.МовленнєвіЯсно і чітко висловлювати свої думки та почуття, уміти поєднувати внутрішні змістові компоненти мовлення із зовнішніми його особливостями6. Дидактичні
Володіти сучасними методами та навичками навчальної та виховної роботи; викликати в учнів інтересу до навчального предметаНахили1. До науково-педагогічної діяльностіДо удосконалення методів та засобів навчально-виховного впливу на особистість2. До творчості
До творчої інноваційної діяльності; неперервне поповнення своїх знань зі спеціальності; науково-дослідна робота3. Загальнокультурний рівеньЗнання з різних напрямів культури, мистецтва, науки; загальна ерудиція4.Соціальна активність
Наявність чіткої позиції щодо актуальних проблем сьогодення, моральних норм, визначених суспільством5.СамооцінкаАдекватність власної оцінки6.Професійна спрямованістьПрагнення займатись викладацькою діяльністю в навчальних закладах різних рівнів і типів
Майбутній магістр після овол
- Київ+380960830922