РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ. МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ І ЛІКУВАННЯ
У даному розділі охарактеризований об'єкт клінічного дослідження – діти, хворі
на БА, з урахуванням ступеня тяжкості, статі і віку. Описані методи обстеження
дітей з БА (клінічні, функціональні, алергологічні, імунологічні, біохімічні,
результати ПЛР-діагностики з виявлення Mycoplasma pn. і Chlamydia sp.), які
використані в роботі для оцінки початкового стану і ефективності ВЛ, що
провадиться. Викладені методики обстеження експериментальних тварин –
морфологічні, імунологічні, біохімічні. Представлений опис методик ЛФЧ, що
застосовувалися в комплексному ВЛ дітей з БА. Наведені схеми лікарських
препаратів базисної терапії, які призначалися пацієнтам відповідно до
міжнародних і вітчизняних вимог до проведення медикаментозної терапії.
2.1. Об'єкт дослідження
Клінічні дослідження проведені в наглядах на 427 дітях, хворих на БА. Діагноз
БА встановлювався на підставі «Клінічної класифікації найбільш поширених
бронхолегеневих захворювань у дітей», яка була затверджена на II з'їзді
фтизіатрів і пульмонологів України в жовтні 1998 року. Діагноз БА і ступінь
тяжкості верифікувались за даними анамнезу, характеру перебігу захворювання
(кількість денних і нічних симптомів за тиждень, вираженість порушень фізичної
активності і сну, частота використання b2-агоністів короткої дії, стан хворого
у ненападний період) і результатами обстеження: спірографія; пікфлоуметрія
(величина ПОШвид і процентне співвідношення з нормою або найбільшою величиною
коливань ПОШвид); гемограма; алергологічне обстеження; визначення рівнів
загального Іг E; дослідження імунного статусу (тести 1-го і 2-го рівнів).
Інтермітуюча БА (ІБА) діагностована у 162 дітей, легка персистуюча (ЛПБА) у
195, середньотяжка персистуюча (СПБА) у 47, тяжка персистуюча (ТПБА) у 23
пацієнтів. Розподіл хворих за ступенем тяжкості, віком і статтю представлений в
таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за ступенем тяжкості, віком і статтю
Ступінь тяжкості
Стать
Вік (роки)
Ж
3–6
7–10
11–13
Абс.
Абс.
Абс.
ІБА
93
69
32
19,8
77
47,5
53
32,7
ЛПБА
109
86
31
15,9
89
45,6
75
38,5
СПБА
26
21
8,5
24
51,1
19
40,4
ТПБА
14
15
65,2
34,8
Всього:
242
185
67
15,7
205
48,0
155
36,3
Таким чином, серед спостережуваних дітей переважали хворі на ІБА – 37,9 % і
ЛПБА – 45,7 %. Пацієнтів із СПБА було 11,0 %, а з ТПБА – 5,4 %. Хлопчиків було
55,6 %, а дівчаток – 44,4 %. При проведенні обстеження і лікування всі хворі
були в періоді ремісії захворювання.
Об'єкт експериментального фрагмента дослідження – 268 білих щурів лінії Вістар.
Робота з тваринами провадилася відповідно до правил, викладених в положенні
«Правила проведення робіт з використанням експериментальних тварин». Тварин
умертвляли під легким ефірним наркозом.
2.2. Методи дослідження
2.2.1. При проведенні клінічних досліджень.
При зборі анамнезу в бесіді з батьками уточнювався характер перебігу
захворювання (як один з критеріїв визначення ступеня тяжкості захворювання),
давність виникнення БА, наявність супутньої патології, з'ясовувалися індукторні
і тригерні чинники розвитку загострень (інтеркурентні інфекції, зміна
метеоумов, реакція на фізичне навантаження, тютюновий дим, ацетон, нітролак і
фарби, одеколони і дезодоранти, кулінарні жири, засоби побутової хімії та
інше). Особлива увага надавалася виявленню обтяженої спадковості – у батьків
дітей, з'ясовувалися дані про наявність у них, а також у дідусів і бабусь
дітей, алергійних (алергійний дерматит, алергійний риніт, алергійний
риносинусит) і хронічних обструктивних неспецифічних захворювань легенів (БА,
хронічний обструктивний бронхіт), які потім верифікувалися шляхом вивчення
медичної документації (амбулаторні картки, висновки фахівців, результати
лабораторного і клініко-функціонального обстеження). У ряду родичів (135
чоловік) для уточнення діагнозу провадилося обстеження (спірографія,
скарифікаційне алерготестування, консультації ЛОР-лікаря і дерматолога).
Під час огляду враховувалася наявність: клінічних проявів БА (утруднене
дихання, кашель, хрипи), вегетативних порушень, клінічних ознак захворювань
носоглотки і шлунково-кишкового тракту. Нагляд за клінічним станом дітей
провадився впродовж всього курсу лікування.
Для верифікації діагнозу, оцінки стану хворого і аналізу ефективності лікування
використовувалися клініко-функціональні, алергологічні, імунологічні і
біохімічні методи обстеження, а також ПЛР-діагностика і радіотермометрична
оцінка температурних реакцій організму. Клініко-функціональне, біохімічне та
імунологічне обстеження провадилося в динаміці (до і після курсу лікування). У
ряду пацієнтів показники ФЗД вивчали впродовж курсу лікування.
ФЗД оцінювалася за допомогою спірографії (комп'ютерний спірограф
«Spiroscope-TM» фірми «Medicor» і поліфункціональний комп’ютеризований
кардіо-респіраторний комплекс CARDIOVIT CS-100 з модулем SPIROVIT SP-10 фірми
SCHILLER) і пікфлоуметрії.
Визначали такі спірометричні показники: ЖЄЛ – життєва ємність легенів, MВЛ –
максимальна вентиляція легенів, ОФВ1 – об'єм форсованого видиху за 1 секунду,
ОФВ 1 / ЖЄЛ – тест Тіффно, СОШ 25-75 – середня об'ємна швидкість на рівні 25 –
50 % ОФВ 1, МОШ 75 – миттєва об'ємна швидкість на рівні 25–50 % ОФВ 1, МОШ 50 –
миттєва об'ємна швидкість на рівні 25–50 % ОФВ 1, МОШ 25 – миттєва об'ємна
швидкість на рівні 25–50 % ОФВ 1, ПОШвид – пікова швидкість видиху. Зміни
показників оцінювали в абсолютних величинах, розрахованих у відсотках до
вікової норми і за способом Knudzon в модифікації Н.
- Київ+380960830922