Розділ 2
Загальна методика та основні методи досліджень
2.1. Умови проведення та селекційна база досліджень
Науково-виробничі дослідження проведені в період з 1997 по 2004 рік у племінних
стадах з розведення корів української червоно-рябої молочної, української
чорно-рябої молочної, голштинської та симентальської порід Черкаської та
Київської областей.
Селекційною базою для експериментальних досліджень з вивчення молочної
продуктивності та екстер’єрно-конституціональних особливостей тварин були
базові господарства з розведення української червоно-рябої молочної породи
племзаводи СТОВ АФ “Маяк” (n = 975) Золотоніського, ДГ “Христинівське” (n =
218) Христинівського, СПП “Промінь” (n = 714) Черкаського, “Матусівський” (n =
85) Шполянського та племрепродуктори ВАТ “Старий Коврай” (n = 394), ПСП “Нива”
(n = 737) Чорнобаївського районів.
Українська чорно-ряба молочна порода була представлена племзаводами СТОВ АФ
“Маяк” (n = 658) Золотоніського, ВАТ “Велика Бурімка” (n = 199) Чорнобаївського
та голштинська племзаводами ВАТ ДГ “Золотоніське” (n = 217) Золотоніського
районів Черкаської області і ЗАТ “Агро-Регіон” (n = 123) Бориспільського району
Київської області.
Симентальську худобу німецької селекції вивчали у племрепродукторі СТОВ АФ
“Біле Озеро” (n = 129) Черкаського та вітчизняної – у племрепродукторі СТОВ АФ
“Кавунівка” (n = 146) Шполянського районів.
Середньорічний рівень годівлі в господарствах, наведений в таблиці 2.1,
свідчить про фактичні можливості щодо реалізації генетичного потенціалу
господарськи корисних ознак тварин досліджуваних порід.
Дослідження з вивчення росту і розвитку телиць української червоно-рябої
молочної породи проводились в умовах племінного заводу „Промінь” на фоні витрат
кормів на середньорічну телицю 26,8 ц к.од. за 2001-2002 роки і 25,7 ц к.од. –
за 2003-2004 роки.
Таблиця 2.1
Показники господарської діяльності підконтрольних господарств
Господарство
Рік
дослідження
Витрачено
ц к. од. на корову за рік
Надій на середньорічну корову, кг
ПЗ СТОВ АФ “Маяк”
1997-2003
48,6-76,9
4279-6404
ПЗ ВАТ ДГ “Золотоніське”
2003
54,5
5424
ПЗ СПП “Промінь”
1998-2003
41,4-52,2
3915-4933
ПЗ ДГ “Христинівське”
1997-1998
31,5-36,7
2842-3215
ПР ВАТ “Старий Коврай”
1997-2000
33,7-51,3
3109-4971
ПР ПСП “Нива”
1997-1999
31,8-47,6
2901-4401
ПЗ ВАТ “Велика Бурімка”
1997-1999
45,1-51,8
4260-5071
ПР СТОВ АФ “Біле Озеро”
1998-2003
27,6-33,4
2226-3036
ПР СТОВ АФ “Кавунівка”
2002-2003
24,2-53,5
1981-5122
ПЗ “Матусівський”
1998
51,4
4668
ПЗ ЗАТ “Агро-Регіон”
2003
67,2
6790
У підконтрольних господарствах є необхідний первинний зоотехнічний та
селекційно-племінний облік, який дозволив отримати всю необхідну селекційну
інформацію про походження, племінні та продуктивні якості тварин на відповідно
достовірному рівні.
2.2. Основні методи досліджень
Науково-виробничі експерименти проводились згідно з наведеною на
рис. 2.1. загальною схемою досліджень.
Динаміку живої маси та лінійний ріст телиць української червоно-рябої молочної
породи визначали за систематичним щомісячним зважуванням та взяттям промірів.
Абсолютний приріст живої маси (D) за окремі вікові періоди дослідження
визначали за формулою: де Wt і Wo – кінцева і початкова жива маса, кг.
Абсолютний середньодобовий приріст визначали за формулою: де Wt і Wo – жива
маса в кінці і на початку періоду, кг;
Схема 2
t2 і t1 – вік в кінці і на початку періодів, днів. Відносну інтенсивність росту
(К) визначали за формулою С. Броді: .
За тривалістю ембріогенезу ремонтних телиць було поділено на три групи: І – з
коротким терміном ембріонального розвитку (до 278 днів, < M – 0,5 у);
ІІ – з середнім терміном (від 279 до 287 днів, = M ± 0,5 у) та ІІІ – з
подовженим терміном (за 288 днів, > M + 0,5 у).
Оцінку корів за молочною продуктивністю проводили за матеріалами племінного
обліку (форма № 2-мол). Добовий надій враховували під час оцінки
морфофункціональних властивостей вимені.
Екстер’єр у досліджуваних тварин вивчали за розвитком основних статей будови
тіла, проміри яких брали в період 2-5 місяця після отелення за допомогою:
мірної палиці – висоту в холці, спині та крижах, глибину та ширину грудей за
лопатками; мірного циркуля – ширину в маклаках, кульшах та в сідничних горбах,
бічну довжину заду; мірної стрічки – навкісну довжину тулуба, обхват грудей за
лопатками та обхват п’ястка.
Індекси будови тіла тварин вираховували через співвідношення відповідних
промірів (Д.И. Старцев, 1960; Е.Я. Борисенко, 1967; В.Ф. Красота и др., 1983).
Морфологічні властивості вимені корів досліджували за методиками
Д.Т. Вінничука (1970) та Ф.Л. Гарькавого (1974). Оцінювали вим’я корів на
2-3 місяці після отелення за 1-1,5 год. до вранішнього доїння візуально та за
допомогою вимірюваних пристроїв – мірних стрічки, циркуля, штангенциркуля та
лінійки.
Індекс спадання об’єму вимені (ІСОВ) визначали за формулою
З.М. Айсанова (1997):
де V1 – умовний об’єм вимені за 1-1,5 год. до доїння, см3;
V2 – умовний об’єм вимені після доїння, см3.
Фізіологічну ємність вимені визначали за максимальним разовим надоєм (Г.И.
Азимов, 1961). Ступінь наповнення ємності вимені визначали за формулою Ф.Л.
Гарькавого (1974): .
Індекс ейрисомії обчислювали за формулою Н.М. Замятина (1946): .
Відповідно до середнього показника індексу Н.М. Замятина та розміщення з двох
його сторін половини величини середньоквадратичного відхилення корів
підконтрольних порід і стад розділяли на три типи: ейрисомний
(<М – 0,5 у), проміжний (М ± 0,5 у) та лептосомний (>М + 0,5 у).
Коефіцієнти фенотипової консолідації (К) досліджуваних селекційних груп тварин
визначали за ф