РОЗДІЛ 2
Матеріали і методи дослідження
2.1. Методи дослідження
Робота виконувалась на протязі 1996-2003 рр. у Інституті педіатрії, акушерства
та гінекології АМН України (ІПАГ) – директор академік НАН і АМН України, РАМН
О.М.Лук'янова, у відділі екстрагенітальної патології вагітних під керівництвом
д-ра мед. наук, проф. Л.Б.Гутман. Лабораторні дослідження проводились у
лабораторії ендокринології ІПАГ (зав. лабораторії - д-р мед.наук
З.Б.Хомінська), лабораторії імунології Наукового центру радіаційної медицини
АМН України (зав. лабораторії - д-р мед. наук, проф. Базика Д.А.),
клініко-імунологічній лабораторії Науково-практичного Центру ендокринної
хірургії та трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України (зав.
лабораторії д-р мед. наук, проф. Малижев В.О.), а також у Інституті терапії АМН
України (директор - академік НАН і АМН України Малая Л.Т.).
Для вирішення поставлених задач нами розроблена програма досліджень і створено
автоматизований банк даних.
Згідно програми, дослідження проводили в таких основних напрямках.
Визначення особливостей перебігу вагітності, пологів, стану плода і
новонародженого у хворих на цукровий діабет (клініко-статистичний аналіз за
матеріалами 450 історій пологів, які мали місце в клініках Інституту педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України за 10 років з 1994 по 2003 рр.) (рис.
2.1)
Аналіз частоти, динаміки і структури перинатальної смертності при ЦД за
матеріалами клініки ІПАГ за 10 років.
Клініко-параклінічне обстеження в динаміці вагітності 350 жінок, з них 250
хворих на цукровий діабет і 100 здорових жінок, які склали контрольну групу.
Рис. 2.1 - Програма та методи дослідження особливостей перебігу вагітності,
пологів і стану новонароджених при цукровому діабеті
Виявлення гормонально-метаболічних, нейро-гуморальних і імунологічних порушень
в материнсько-плодовому комплексі (за рівнем глюкагону, імунореактивного
інсуліну, а також за показниками, що характеризують стан
гіпофізарно-наднирникової, симпато-адреналової, серотонінергічної, опіоідної і
ендотеліальної систем та простаноідів) (рис.2.2).
Характеристика стану фетоплацентарного комплексу (на основі вивчення
гормональної функції плаценти, ультразвукової біометрії плода та особливостей
матково-плацентарного і плодового кровообігу (рис.2.3).
Визначення ролі гормонально-метаболічних порушень у цілісній системі
мати-плацента-плод та антифосфоліпідного синдрому у
розвитку ускладнень вагітності та перинатальної патології у жінок з ЦД.
Рис. 2.3 - Програма і методи дослідження стану фетоплацентарного комплексу при
цукровому діабеті
Розробка критеріїв ранньої діагностики порушень стану плода при ЦД у вагітної.
Створення на основі отриманих даних математичної моделі й алгоритму
прогнозування порушень розвитку плода і перинатальних втрат у жінок, хворих на
цукровий діабет.
Наукове обгрунтування і розробка поетапної системи перинатальної охорони плода
при цукровому діабеті у жінки на основі вивчення змін в цілісній системі
мати-плацента-плід-новонароджений та вивчення її ефективності (рис.2.4).
Дослідження проводили в першій і другій половині вагітності та під час пологів.
Спостереження за хворими здійснювались спільно з ендокринологом, терапевтом і
неонатологом, кожна вагітна консультувалась окулістом, невропатологом,
уфрологом, а при необхідності і іншими спеціалістами.
При обстеженні хворих особливу увагу звертали на дані анамнезу захворювання,
динаміку його розвитку до початку даної вагітності, наявність і поширеність
ускладнень діабету та супутніх захворювань, на характер інсулінотерапії (тип
інсуліну та схема його введення). Обов'язково враховували стан компенсації
діабету перед зачаттям та в період ембріогенезу.
Детально вивчався стан менструальної та дітородної функцій і результати
попередніх вагітностей.
Лабораторні дослідження, окрім загального аналізу крові та сечі, включали
визначення в крові рівня глюкози, білірубіну, креатиніну, сечовини, залишкового
азоту, холестерину, ліпопротеїдів, а також цукру, ацетону і білка в сечі.
Досліджували коагулограму, вміст електролітів у сироватці крові (К+, Na+,
Ca2+), а за необхідності – кислотно-лужний стан. Двічі на тиждень визначали
глікемічний та глюкозуричний профіль.
Використані для обстеження вагітних жінок методи є безпечними для матері і для
плода, достатньо інформативними для об'єктивної оцінки функціонального стану
різних органів і систем материнсько-плодового комплексу. Обстеження всіх
вагітних жінок проведено за однаковими методами та з використанням одних і тих
же апаратів, що виключає вплив можливої помилки, характерної для будь-якого
неінвазивного методу дослідження, на достовірність результатів обстеження.
Взяття крові з ліктьової вени жінки робили натщесерце в положенні лежачи в один
і той же час, а з судин пуповини (змішана кров) відразу після народження
дитини. Проби навколоплодових вод під час вагітності (після 34 тижнів) одержали
у 50 жінок шляхом трансабдомінального амніоцентезу.
Функціональний стан гіпофізарно-надниркової системи матері й плода оцінювали за
вмістом адренокортикотропного гормону (АКТГ), кортизолу, пролактіну в плазмі
вагітної, пуповині і в навколоплодових водах.
Для радіоімунологічного аналізу рівня АКТГ використані стандартні набори фірми
“Sea-Ira-Sorin” (Франція), а вмісту кортизолу – набори Інституту біоорганічної
хімії АН Білорусі.
Концентрацію пролактіну вимірювали за імуноферментним аналізом за допомогою
наборів фірми “Amarsham Pharmacia Biotech” (Великобританія) згідно інструкції,
що додається.
Функц