РОЗДІЛ 2
ПРИРОДНО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ
У 1931 році, для розробки питань шовківництва в Україні, відповідно до рішення
уряду СРСР у Вінниці було організовано Українську науково-дослідну станцію
шовківництва в системі Наркомзему Союзу. В 1933 році, у зв’язку з тим, що
станція не мала достатньої виробничої бази, її перевели в місто Мерефу
Харківської області, де на той час був розташований шовківничий радгосп.
У листопаді 1990 року на базі станції було організовано Інститут шовківництва,
який є зараз єдиним в Україні. Він розташований у 25 км на південний захід від
м. Харкова і в 5 км на північ від м. Мерефи. Територія господарства Інституту
знаходиться на відстані 0,5 км від автомагістралі “Харків-Симферопіль” і на
відстані 2,5 км від залізничної станції “Мерефа”.
Зараз Інститут має земельну ділянку площею 345,4 га, з яких 59 га займають
насадження шовковиці, які є основою для проведення науково-дослідних робіт зі
створення кормового фонду і одночасно – базою забезпечення кормом для
вигодівель шовковичного шовкопряду. Решта площі зайнята посівами
сільськогосподарських культур і луками. На цьому ж масиві розташовані
лабораторні, житлові та виробничі будівлі.
2.1. Клімат
Одним із основних чинників, що впливає на ріст і розвиток усіх рослин, є
клімат. Відміни погодних умов за роками відбиваються на біологічних і
екологічних особливостях шовковиці, суттєво впливають на біохімічний склад
корму (її листя), що, у свою чергу, відбивається на продуктивності шовковичного
шовкопряда.
Територія господарства входить до складу північного середньо-зволоженого
агрокліматичного району Харківської області, який характеризується
помірно-континентальним кліматом [305–306].
Серед кліматичних чинників найбільше відбиваються на розвитку шовковиці в цій
зоні температурні умови. Річний хід основних елементів клімату наведено в табл.
2.1.
Таблиця 2.1
Річний хід основних елементів клімату
за багаторічними даними метеопосту Інституту шовківництва
Місяці
Температура повітря, °С
Середньо-
Кількість
Вологість
серед-
абсолютна
місячна
днів із
повітря
ньомі-сячна
мінімальна
максимальна
кількість опадів, мм
опадами
абсолютна, мб
відносна, %
-7,3
-36,0
7,0
37,0
16
3,6
85,0
II
-6,9
-35,0
8,0
31,0
14
3,1
85,0
III
-1,7
-26,0
19,0
33,0
13
4,6
94,0
IV
-7,7
-13,0
27,0
39,0
11
7,1
70,0
15,1
-5,0
32,0
49,0
11
10,1
61,0
VI
18,5
37,0
69,0
12
12,6
67,0
VII
20,8
7,0
37,0
66,0
12
15,2
67,0
VIII
19,7
2,0
38,0
52,0
10
14,7
63,0
IX
14,0
-4,0
35,0
34,0
11,0
68,0
7,1
-18,0
28,0
45,0
10
7,8
76,0
XI
0,7
-23,0
19,0
43,0
14
4,2
85,0
XII
-4,8
-32,0
10,0
40,0
16
4,3
87,0
За рік
6,9
-36,0
38,0
538,0
147
8,3
75,0
За багаторічними даними, в районі розташування Інституту шовківництва
середньорічна температура повітря становить +6,9°С. Найхолодніший місяць –
січень (середньомісячна температура за багаторічними даними –7,3°С),
найтепліший – липень із середньомісячною температурою +20,8°С. Мінімальна
січнева температура сягає -36°С, а максимальна температура липня – 38°С. В
деякі роки найхолоднішим місяцем є грудень (за роки досліджень це
спостерігалося часто, а саме – у 1992, 1995, 1998–1999, 2001–2002 рр.) або
лютий (за останні 13 років в цьому місяці відмічені найнижчі температури у
1991, 1994, 2003 рр. ) (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Середньомісячна температура повітря за роки досліджень, °С
Роки
Місяці
Сере-
II
III
IV
VI
VII
VIII
IX
XI
XII
днє
1991
-2,7
-6,4
-0,3
1,5
15,0
22,0
23,0
19,5
13,7
11,3
1,8
-3,2
7,3
1992
-2,3
-3,2
4,4
8,3
14,3
19,7
20,0
28,0
13,5
6,5
2,3
4,5
9,2
1993
-3,2
-2,7
0,12
8,1
16,8
17,7
20,4
19,4
11,8
7,8
-6,7
-1,8
7,29
1994
-0,04
-7,0
0,3
11,8
14,6
17,8
21,8
20,2
18,9
9,6
0,2
2,9
9,26
1995
-4,2
1,6
3,6
10,5
17,0
22,4
22,3
20,3
15,7
9,3
1,2
-5,8
9,49
1996
-9,6
-6,4
-2,4
10,5
20,2
19,8
21,9
19,9
12,2
7,9
5,7
-4,1
7,95
1997
-6,9
-3,6
1,7
6,4
17,6
20,8
21,0
19,5
11,6
7,1
2,6
-5,6
9,68
1998
-3,3
-2,6
1,5
10,5
17,1
22,9
23,5
20,5
15,9
9,3
-2,5
-5,1
8,98
1999
-1,3
-0,2
4,6
13,2
13,9
23,4
25,1
20,8
15,5
9,2
-2,2
-5,0
7,49
2000
-5,8
-0,1
1,6
14,2
15,2
18,8
22,0
22,0
13,6
9,0
2,2
1,7
9,53
2001
0,2
-1,1
3,2
11,3
14,8
18,7
26,8
22,4
15,6
8,7
2,8
-6,2
9,77
2002
3,4
3,7
5,6
9,5
16,4
20,7
26,5
22,5
16,4
8,2
3,5
-8,4
10,67
2003
-4,3
-5,8
-0,6
7,6
20,0
18,9
22,7
20,8
14,3
8,5
3,4
-0,6
8,74
За період наших досліджень середньорічна температура повітря коливалась у межах
7,3–10,7°С. Найхолоднішим роком за цей період був 1991, а максимальна
середньорічна температура повітря спостерігалась у 2002 році.
Зима характеризується нестійкою погодою. Характерною особливістю зимових умов у
районі досліджень є не морози, а різкі коливання температур, які негативно
діють не лише на рослини шовковиці. Поряд із низькими температурами (-20–25°С)
бувають відлиги з температурою +1–+5°С. Таке явище найчастіше спостерігається у
другій половині зими.
Перші й останні приморозки спостерігаються з 3 травня по 2 червня, осінні – з
10 вересня до 28 жовтня. За період досліджень найсильніші пізні весняні
приморозки спостерігались у 1999–2000 рр. в першій декаді травня, в період
цвітіння шовковиці. Температури повітря при цьому в 1999 році сягала -8 – -9°С.
Зимовий період триває 130 днів, у середньому з 15 листопада по 25 березня,
вегетаційний період для багатьох сільськогосподарських культур, у середньому, –
198 днів. Для шовковиці цей показник набагато нижчий і коливається в межа