РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВЛАСНОГО МАТЕРІАЛУ І МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Загальна характеристика власного матеріалу
Робота виконувалась протягом 1994-2005 рр на кафедрі госпітальної хірургії №2
з курсом урології, кафедрі шкірних і венеричних хвороб Кримського державного
медичного університету ім. С.І.Георгієвського, кафедрі біологічної хімії
Таврійського національного університету ім. Вернадського, Херсонського і
Сімферопольського ГКВД.
2.1.1. Клінічні дослідження хворих на хронічний простатит
Основу даного дослідження склали спостереження за 1183 хворими на хронічний
простатит. У результаті клініко-функціонального, лабораторного, імунологічного,
бактеріологічного та гістохімічного обстеження всі хворі були розподілені на 8
клінічних груп.
В першу групу ввійшли 379 хворих на ХП, які були обстежені за програмою УЗД. В
другу – 213 хворих обстежених за програмою вивчення цитохімічних та
гістохімічних показників в залежності від термінів лікування і застосованої
терапії. 3 групу склав 51 хворий, яких обстежено за програмою вивчення
показників ПОЛ при використанні АГТ; в 4 групу ввійшов 21 хворий, яким обрано
спосіб лікування захворювань ПЗ поляризованим світлом; в 5 групу ввійшли 36
хворих, яким проводився ендоуретральний лазерофорез ПЗ препаратом Tраумель С.
6 група – 49 хворих, яким проведено лікування методом фармакопунктури; 7 групу
склали 434 хворих обстежених за програмою застосування традиційної терапії, із
них 115 це хворі з хламідійними та тріхомонадними простатитами.
Обстежено також групу здорових чоловіків – 63 особи у віці від 25 до 49 років,
у яких при клінічному обстеженні органної патології не виявлено. Вони склали
групу контролю. Вони піддавались клініко-лабораторному і апаратним методам
обстеження в залежності від клінічного перебігу, анамнезу захворювання, методів
діагностики та ефективності застосованих методів лікування. Вихідні
клініко-анамнестичні дані, схильні фактори і поширеність процесу у хворих
досліджуваних груп, були зіставлені. Групу контролю склали пацієнти, які не
пред’являли ніяких скарг, проходили обстеження по лінії військкомату чи
волонтери. Підбір пацієнтів проводився таким чином, щоб виключити супутню
патологію, здатну впливати на стандартизацію результатів дослідження, а саме:
гіпертонічну хворобу, реноваскулярну гіпертензію, хвороби системи
кровотворення, системні васкуліти, ендокринні порушення. Клінічне обстеження
включало: оцінку скарг, анамнезу, клініко-лабораторні, інструментальні і
апаратні доплерографічні дослідження. Діагностика ХП базується на даних
ретельно зібраного анамнезу. Відомості, які виявляють при беседі з пацієнтом,
особливо за наявності сексуальних розладів, часто бувают суб’єктивними, і тому
для їх корекції, додатково проводились бесіди з його сексуальною партнершеою.
Розподіл хворих за віком представлено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1.
Розподіл хворих за віком
Вік хворих
18 -20
21-30
31-40
41-50
51-60
Число хворих
102
397
263
231
190
8,6
33,5
22.2
19,5
16
2.1.3. Розподіл хворих за тривалістю захворювання
Як видно, найбільше число хворих приходиться на групу хворих у віці 21-40
(54,3%), що корелює з даними більшості дослідників. Для ХП характерно тривалий,
рецидивуючий перебіг, щро призводить до зниження роботоспособності та
погіршення статевої функції у більшості хворих. Розподіл хворих за тривалістю
захворювання, відображено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2.
Розподіл хворих за тривалістю захворювання
Тривалість захворювання
Число хворих
В абсолютних цифрах
до 1 місяця
17
1.4
до 3 місяців
34
2,8
До 0,5 року
647
54,6
до 1 року
234
19,7
До 3 років
192
16,2
Більше 5 років
59
4,9
Всього
1183
100
2.1.4. Основні скарги хворих
Основні скарги хворих, які пред’являються при відвідуванні лікаря, представлені
в табл. 2.3. Вони складені з урахуванням Міжнародної системи обліку оцінки
симптомів при захворюваннях ПЗ [40,262]. Вказані симптоми простатиту дещо
співпадають з клінічними проявами при доброякісній гіперплазії ПЗ, однак вони
на думку багатьох авторів дуже вдалі для правильної оцінки тієї симптоматичної
картини, яка встає при подальших дослідженнях [160,299,325,326,390].
Тест вдалий для кількісної оцінки суб’єктивних проявів захворювання, який
дозволяє оцінити ефективність застосованого лікування. В основу системи
покладена анкета, яка використовується для самостійного використання
пацієнтами. В анкеті є 10 стандартних запитань, які використовуються для оцінки
вираженості окремих симптомів, і одне запитання, яке оцінює якість життя
(табл.2.3.). Сумарний бал IPSS оцінювався самим пацієнтом.
Таблиця 2.3
Основні скарги хворих на хронічни простатит(в балах)
Скарги
Не
буває
Не частіше 1 разу на тиждень
Менше ніж в половині випадків
Приблизно в половині випадків
Більше ніж в половині випадків
Майже завжди
Різі при сечовипусканні
Болючий оргазм
Неприємні відчуття в мошонці
Ті ж в стегнах чи попереку
Ті ж в області промежини
Імперативні позиви до сечовипускання
Неоднократні нічні сечовипускання
2.1.5. Оцінка якості жизни пацієнтів
Оцінка загального стану за суммою балів (S+L): легкий ступінь- не більше 7
балів; середній – від 8 до 19; тяжкий ступінь від 20 до 35 і дуже тяжкий –
більше 35 балів. Якість життя, що оцінюється самим пацієнтом, і представлено в
табл. 2.4 і за системою IPSS табл. 2.5 Індекс оцінки якості життя оцінюється,
як і в попередньому випадку.
Таблиця 2.4.
Оцінка якості життя пацієнтів (в