Розділ 2
Предмет, об‘єкт і методи дослідження
Об‘єкт дослідження – система надання медико-генетичної допомоги населенню.
Предмет дослідження – показники, що характеризують репродуктивне здоров‘я
населення, народжуваність, випадки генетично обумовлених хвороб; чинники ризику
і профілактику генетичної патології.
Для вирішення сформульованих завдань і досягнення мети в цілому у якості
методологічної основи використаний системний підхід. Необхідно відмітити, що
тільки застосування системного підходу дозволяє розглядати явища і процеси, які
вивчаються, у їх взаємозв‘язку, що надає можливість отримувати достовірні
знання та забезпечувати їх практичне використання.
У дослідженні застосовувалися наступні поняття.
Здоров’я. Існує багато визначень поняття здоров’я. Основним і найбільш вдалим
залишається визначення, подане ВООЗ (1948 р.), за яким здоров’я є станом
повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки
відсутністю хвороб або фізичних вад. Таке визначення відкрите для критичних
зауважень, оскільки його складові є важкими для виміру, але до останнього часу
воно широко розповсюджене.
Необхідно також зауважити, що зміст терміну “здоров‘я” тісно пов‘язаний із
соціальним і культурним рівнем суспільства та індивіда і може змінюватися з
часом.
Так, привертають увагу нещодавно запропоновані визначення термінів «громадське
здоров‘я» (health as resourse) і “здоров‘я населення”(health of the nation).
Перше поняття розглядають як медико-соціальний ресурс і потенціал суспільства,
що сприяє національній безпеці або визначають як найважливіший економічний і
соціальний потенціал країни, обумовлений впливом різних чинників і способу
життя населення, що дозволяє забезпечити оптимальний рівень якості та безпеку
життя людей.
Здоров‘я населення визначається як медико-демографічна і соціальна категорія,
що відображає фізичний, психічний і соціальний добробут людей, які здійснюють
свою життєдіяльність в рамках певних соціальних обов‘язків [286].
Дефініції здоров’я, які використовують у повсякденній практиці для оцінки
здоров’я індивіда є більш простими – "наявність хвороби або її відсутність"
[287].
Репродуктивне здоров’я. Його визначали як стан повного фізичного, духовного і
соціального благополуччя, а не тільки відсутність захворювань репродуктивної
системи і порушення її функцій. Охороною репродуктивного здоров‘я вважається
комплекс методів, процедур і послуг, які сприяють його підтриманню і добробуту
[288, 289].
Коли мова йде про здоров’я населення в цілому (громадське здоров’я) або
здоров’я окремих популяцій (популяційне здоров’я), або окремих груп жителів, то
під цим терміном розуміють умовне поняття, що характеризується комплексом
показників, які описують демографічний стан популяції, захворюваність та
інвалідність в ній, фізичний розвиток населення [290].
Необхідно також зауважити, що в узагальненому вигляді за визначенням М.В.
Тимофєєва-Ресовського популяцією є сукупність осіб даного виду, яка протягом
тривалого часу (багатьох поколінь) населяє даний простір, особи можуть вільно
схрещуватися між собою та відокремлені від таких же сусідніх сукупностей однією
з форм ізоляції (просторовою, сезонною, фізіологічною, генетичною) [291]. З
цього погляду, термін “популяційне здоров‘я”, який достатньо часто
зустрічається в середовищі спеціалістів із соціальної медицини, гігієни і
епідеміології не є правомірним. Епідеміологічний англомовний словник подає
визначення population як “усі жителі країни або області, що розглядаються
разом, або кількість жителів даної країни чи області” [195].
Репродуктивні втрати. Приймали до уваги тільки втрати за рахунок плоду:
самовільні викидні (рання фетальна смерть), мертвонародження ( пізню фетальну
смерть), штучні аборти за медичними (генетичними) показаннями, ранню
неонатальну смерть (0-6 діб життя ) [36, 292].
В узгодженості із Наказом МОЗ України [38] за “живонародження" вважали “повне
вигнання або витягнення продукту зачаття з організму матері незалежно від
тривалості вагітності, який після такого відокремлення дихає або виявляє інші
ознаки життя, такі як: серцебиття, пульсація пуповини або відповідні рухи
довільної мускулатури незалежно від того, перерізана чи ні пуповина, чи
відшарувалась плацента”.
“Мертвонародження” – “смерть продукту зачаття до його повного зганяння або
вилучення з організму матері незалежно від тривалості вагітності” [38].
За “самовільні викидні” приймали фетальну смерть до 20 тижнів гестації [36,
38].
Непліддя у шлюбі розглядалося за рекомендаціями ВООЗ, яка вважає неплідними
подружні пари, які за умови дітородного віку у разі регулярного статевого життя
протягом одного року без застосування будь-яких протизаплідних засобів не мали
вагітності [293].
Для характеристики репродуктивного потенціалу населення використовувались
наступні показники [294].
Середньорічна чисельність населення – півсума чисельності населення на початок
і кінець року.
Загальний коефіцієнт народжуваності – відношення кількості народжених живими до
середньорічної чисельності наявного населення.
Вікові коефіцієнти народжуваності – відношення кількості народжених живими за
рік у жінок певної вікової групи до середньорічної постійної чисельності жінок
відповідного віку. При визначенні показників вікової групи до 20 років, в
зв‘язку з виключними випадками народження дітей серед осіб молодше 15 років,
умовно взята кількість жінок віком 15-19 років.
Сумарний коефіцієнт народжуваності – середня кількість дітей, народжених жінкою
у гіпотетичному поколінні за все життя, при тому, що у кожній віковій групі
збережеться існуючий рівень народжуваності, розраховувався як
- Київ+380960830922