РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ В
ПРОЦЕСАХ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ
2.1. Побудова моделей логістичних транспортних систем
Побудова моделей логістичних систем і дослідження стійкості їх функціонування
належить до числа важливих науково-технічних проблем. Розширення сфери
використання принципів логістики суттєво залежить від ширини охоплення її
завдань математичними та іншими методами розв’язування, що дозволяють
конкретними прийомами об’єднати елементи системи для досягнення поставленої
мети.
У загальному випадку метою логістики є забезпечення раціональних форм
постачання продукцією підприємств і ринків збуту. Проте при такому широкому
трактуванні мети досить важко формалізувати завдання її моделювання. Тому в
кожному конкретному випадку для побудови моделі мета має бути сформульована
більш конкретно. Метою може бути забезпечення ритмічної роботи підприємства,
скорочення витрат на транспортні операції, збільшення швидкості руху матеріалів
тощо. Для оцінювання ступеня досягнення мети необхідно вибрати критерії.
Важливим етапом у визначенні оптимальної стратегії функціонування логістичної
системи є вибір магістрального транспорту. При цьому треба зазначити таке.
Вибір транспортних засобів враховує завдання транспортування, вид вантажів,
рівень готовності постачальника і структуру множини клієнтів. При виборі слід
ураховувати швидкість транспортування, незалежність, надійність, буферні
властивості та можливість заміни.
Вантажний автомобільний транспорт має переваги у гнучкості та можливості
доставки вантажів „від дверей до дверей” й безпосередньо замовнику. Крім того,
замовник може використати свій або орендований автотранспорт.
Залізничний транспорт не завжди може забезпечити доставку потрібних вантажів
безпосередньо клієнту, бо далеко не всі клієнти мають під'їзні колії. Проте він
є досить надійним і забезпечує перевезення великих обсягів вантажів. У деяких
випадках може бути застосована комбінована доставка вантажів.
Повітряний транспорт найчастіше використовується для доставки вантажів, які
швидко псуються. Водний – використовується для масових вантажів, коли терміни
поставки не такі важливі. Широке розповсюдження у найближчому майбутньому
отримає трубопровідний гідро- і пневмотранспорт твердих матеріалів, а для
рідких і газоподібних цей вид транспорту є вже досить поширеним.
Проте перед тим, як приступити до вибору виду транспорту, необхідно більш
докладно проаналізувати розподіл перевезень між різними видами транспорту,
використовуючи певні методи. Серед них умовно можна виділити чотири методи
[257]: традиційний, аналіз виявлених переваг, біхевіористичний і метод,
заснований на використанні теорії запасів.
В основу традиційного методу покладене припущення щодо залежності розподілу
обсягів перевезень будь-якого вантажу між різними видами транспорту від
співвідношення витрат на його перевезення між цими видами транспорту.
Найприйнятнішим або оптимальним вважається розподіл, коли кожний тип вантажу
перевозиться тим видом транспорту, для якого витрати на перевезення мінімальні.
Даний метод має такі недоліки:
передбачається, що транспортні тарифи встановлюють відповідно до витрат, тоді
як у дійсності велике значення має величина попиту на перевезення, а це може
внести свої корективи;
витрати, підраховані на підставі статистичних даних, не завжди співпадають із
дійсними, що відбивається на точності прогнозів розподілу перевезень між видами
транспорту;
використання витрат у агрегованому вигляді не дозволяє врахувати відмінність
витрат для різних розмірів відправлень і різних видів вантажів; лише частково
враховується якість транспортного обслуговування, через що недооцінюється вплив
даного показника на вибір того чи іншого виду транспорту.
Метод аналізу виявлених переваг заснований на вивченні реального розподілу
перевезень між різними видами транспорту та його залежності від таких чинників,
як розмір відправлення, дальність перевезення і вартість вантажу. Даний підхід
враховує як транспортні, так і біхевіористичні чинники. Вважається, що якщо
різні види транспорту використовуються для однакових перевезень, то вони
конкурують між собою.
Аналіз впливу дальності перевезень, розміру відправлень і вартості вантажу на
вибір виду транспорту показав, що, наприклад, за обсягами рівність залізничних
і автомобільних перевезень досягається, коли тарифи співпадають при дальності
до 275 км. При інших рівних умовах громіздкі вантажі перевозять головним чином
залізничним транспортом, а коштовні – автотранспортом. При перевезенні
заморожених продуктів і вантажів найбільший вплив на вибір транспорту здійснює
розмір відправлення, а не дальність перевезення. Найдоцільніше вибір транспорту
здійснювати на основі моделювання, коли можна врахувати відносні витрати, час,
надійність обслуговування і вартість вантажу. Аналіз відносних коефіцієнтів
змінних дає змогу зробити висновок, що кращим способом підвищення
конкурентоспроможності є підвищення надійності транспортного обслуговування.
Характерною особливістю застосування біхевіористичного (від англ. behaviour –
поведінка) методу при виборі виду транспорту є врахування впливу суб’єктивних і
об’єктивних уявлень вантажовідправника чи вантажо-одержувача, що ґрунтуються на
попередній схильності до певних видів транспорту. Така схильність викликана
попереднім досвідом відомих і випробуваних видів транспорту і суттєво впливає
на активність вибору, тобто спостерігається певна упередженість у прийнятті
рішень. Обираючи вид транспорту вантажовідправник аналізує транспортні й
нетранспортні витрати, інші показники й віддає перевагу транспорту, котрий
більше відповідає обраному ним
- Київ+380960830922