РОЗДІЛ 2
ВИХІДНИЙ МАТЕРІАЛ, МЕТОДИКА ТА ГРУНТОВО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Вихідний матеріал і методика досліджень
Польові та лабораторні досліди проводили протягом 1982-2005 рр. на дослідних
полях сівозміни відділу селекції зернових культур Інституту землеробства
південного регіону УААН (до 1999 р. – Інститут зрошуваного землеробства),
розташованому в зоні Інгулецької зрошувальної системи. Дослідження проводились
за методиками: польового досліду Б.А. Доспехова [264, 265]; "Унифицированные
методы селекции кукурузы, ВНИИ кукурузы, Днепропетровск” [266]; "Методические
указания по математической обработке результатов учетов и наблюдений в
селекционных и генетических исследованиях" [267]; "Методические рекомендации по
применению математических методов для анализа экспериментальных данных по
изучению комбинационной способности", Харьков, 1980 [268]; "Методика
фитопатологических исследований по кукурузе", Днепропетровск, 1980 [269]. Для
визначення параметрів пластичності та стабільності використовували алгоритм
S.A. Eberhart, W.A. Russell [270], А.В. Кильчевского, Л.В. Хотылевой [271,
272], Б.П. Гурьева, П.П. Литуна, И.А. Гурьевой [273]. Генетико-статистичний
аналіз проводили за методиками П.Ф. Рокицкого [274], П.П. Литуна, Н.В.
Проскурнина, Т.И. Гопций [275], К. Мазера, Д. Джинкса [276], Ч. Ли [277].
Кореляційний та регресійний аналізи визначали відповідно до методичних
вказівок: В.А. Драгавцев с соавт. [ 278 ], Н. Дейпер, Г. Смит [279].
У селекційно-генетичних дослідах використовували технологію вирощування
зернових, що рекомендована для умов зрошення південного Степу України
[280-283].
Для вивчення показників мінливості господарських та біологічних ознак були
використані дві основні зернові культури – пшениця та кукурудза, селекцією яких
займається відділ селекції зернових культур Інституту землеробства південного
регіону.
Використовувались лінії, прості та багатолінійні гібриди, гібридні популяції
кукурудзи, створені за участю ліній різного походження, різних гетерозисних
груп та різних груп стиглості. Віддаленість ліній у гібридах коливалась від
сестринських до альтернативних гетерозисних груп. Використовувались зразки
світової колекції, що були отримані з Всесоюзного інституту рослинництва
(Ленінград), Інституту кукурудзи (Дніпропетровськ), ліній власної селекції та
матеріалу, зібраного на території Афганістану.
З пшениці використовувались зразки, що були зібрані на території Афганістану
(більше 2 тис. зразків) та сорти колекції ІЗПР.
У подальшому в розділах роботи будуть зустрічатись умовні скорочення вихідних
форм за групами стиглості: Рс – ранньостиглі; Ср – середньоранні; Сс –
середньостиглі; Сп – середньопізні.
При створенні самозапилених ліній, в F1 гібридів проводили перезапилення сібсів
в межах 10% особин (приблизно 50 рослин) і проводили фенотиповий добір за
показниками стійкості до хвороб та загальними показниками. З кожного вихідного
гібриду відбирали по 30 рослин. Після лабораторного бракування залишки насіння
змішували і знову висівали в другому поколінні. З F2 проводили самозапилення і
кожну особину висівали окремо в третьому поколінні. Проводили фенотипове
вибракування гірших. Методика досліду поєднувала метод “педігрі” зі
“стандартним”. Починаючи з другого покоління проводили самозапилення 15-20
рослин кожної сім’ї. Оцінку параметрів комбінаційної здатності в системі повних
тесткросів здійснювали за методикою В.Г. Вольфа, П.П. Литуна [284]; в системі
неповних тесткросів – за методикою Г.К. Дремлюка, В.Ф. Герасименко [285].
Тестові схрещування починали з третього самозапилення. Тестери були підібрані з
альтернативних гетерозисних груп. Вивчення мінливості та успадковуваності ознак
починали з S3. Відбір проводили з інтенсивністю 10-15% як в межах сибсів
(ліній), напів-сибсів (сімей), так і серед самозапилених качанів в усіх
поколіннях інбридингу від S3 до S6. Таким чином вдавалось стримувати
геометричний ріст числа нащадків в наступних поколіннях і видержувати щорічну
кількість ліній у вивченні і топкросних випробуваннях в межах 500–600
генотипів. Фенотиповий відбір проводився в основному за показниками стійкості
до хвороб, архітектоніки рослин, стійкості до температурних стресів,
продуктивності качана.
Гібридні рекомбінантні лінії (в ранніх інцухт-поколіннях – сім’ї), що проявили
високу комбінаційну здатність включались до додаткового сортовипробування і
додаткового самозапилення за окремими програмами.
Статистичний аналіз проводився за допомогою комп’ютерних програм "MSTAT" та
"AgroBase".
2.2. Агрокліматичні умови проведення досліджень
Оцінка агрометеорологічних чинників мінливості та формування продуктивності
с.-г. культур та прогнозування їх врожайності, завчасна оцінка і прогнозування
втрат за рахунок несприятливих погодних умов визначаються у ряді найважливіших
проблем. Ряд вчених відзначають збільшення погодної та кліматичної складової
врожаю майже усіх культур, а в окремі роки втрати урожаю можуть сягати 50-70%.
У зв’язку з цим оцінка впливу агрометеорологічних умов на формування
продуктивності та розвиток методів агрометеорологічних прогнозів урожаю різних
сільськогосподарських культур набувають ще більшої актуальності [286, 287].
Клімат Півдня України континентальний, жаркий, посушливий. Щорічне надходження
сумарної радіації становить 115-116 ккал/см2, з яких 94-95 ккал/см2 надходить
протягом вегетаційного періоду. Прихід фотосинтетичної активної радіації за
період вегетації дорівнює 45-50 ккал/см2. Пересічна температура повітря
+9,0…+10,5 0С. Середня температура липня +22,8…+23,8 0С, січня – від -2,2 0С до
-4,3 0С.
- Київ+380960830922