Ви є тут

Системні порушення клітинного метаболізму у хворих на бронхіальну астму: клінічне значення і сучасні методи терапії

Автор: 
Победьонна Галина Павлівна
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0507U000486
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика досліджених осіб
Для вирішення задач, що були поставлені, досліджувались 276 хворих на БА у віці від 18 до 69 років, у тому числі 132 чоловіків і 144 жінок, які знаходились на лікуванні в алергологічному відділенні Луганської обласної клінічної лікарні за період 2000-2005 р.р. Під даною нозологічною формою ми у відповідності з опублікованими рекомендаціями [180, 301] розуміли хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке спричинене значною кількістю клітин та медіаторів запалення. Хронічне запалення призводить до гіперреактивності бронхів, що проявляється рецидивуючими симптомами свистячого дихання, ядухи, скованості у грудній клітині, кашлю, особливо вночі та рано вранці. Ці епізоди звичайно пов'язані з розповсюдженою, але варіабельною, бронхообструкцією, яка зворотня спонтанно або під впливом терапії. Верифікація діагнозу здійснювалась на підставі анамнестичних даних, клінічної картини захворювання, результатів лабораторного, інструментального і алергологічного дослідження. Тяжкість та стадія клінічного перебігу, ступінь тяжкості загострення та фаза контрольованого перебігу визначались згідно з існуючими рекомендаціями [180, 301].
Легкий перебіг БА був діагностований у 110 хворих, середньотяжкий - у 106, тяжкий - у 60 осіб (табл. 2.1). Серед пацієнтів із БА чоловіки складали 132 (47,8 %), жінки - 144 (52,2 %). Середній вік хворих складав (41,1 ± 4,2) років, тривалість захворювання - (13,1 ± 1,5) років. Тривалість БА понад 10 років була діагностована у 90,9 % пацієнтів. Серед хворих переважали особи у віці 20-39 років. У 49,3 % пацієнтів зустрічались супутні захворювання, серед них були хвороби системи травлення (хронічний гастродуоденіт та хронічний безкам'яний холецистит, хронічний панкреатит), які хворі пов'язували із тривалим вживанням медикаментів, серцево-судинні захворювання - ішемічна хвороба серця: дифузний кардіосклероз, екстрасистолічна аритмія, гіпертонічна хвороба) та ін. (остеохондроз, деформуючий осте-оартроз, варикозна хвороба вен нижніх кінцівок). Всі супутні захворювання у дослі-

Таблиця 2.1
Загальна характеристика досліджених хворих на БА (n=276)
ПоказникАбс.% 1. Ступінь тяжкості БА
- легкий
- середньотяжкий
- тяжкий
110
106
60
39,9
38,4
21,7 2. Вік хворих (років):
- < 20
- 20-39
- 40-59
- > 60
26
151
85
14
9,4
54,7
30,8
5,0 3. Стать хворих:
- чоловіки (%)
- жінки (%)
132
144
47,8
52,2 4. Місце мешкання:
- місто
- село
168
108
60,9
39,1 5. Професія:
- робітники
- службовці
- не працюючі
51
136
89
18,5
49,3
32,2 6. Наявність супутніх захворювань:
- системи травлення
- серцево-судинної системи
- інші
97
93
32
35,1
33,7
11,6
джених були в стадії ремісії. У 54,7 % пацієнтів спостерігалось сполучення БА з алергічним ринітом.
Лікування пацієнтів усіх груп здійснювалось згідно існуючим рекомендаціям щодо відповідності ступеня терапії тяжкості перебігу БА [300]. В період лікування використовувались раціональний режим та дієтичне харчування (стіл № 12 гіпоалергенний із модифікацією при наявності супутніх захворювань шлунково-кишкового тракту або серцево-судинних). Медикаментозне лікування включало призначення ?2-агоністів короткої (сальбутамол, фенотерол) та пролонгованої (сальметерол) дії, кромонів, інгаляційних глюкокортикостероїдів (будесонід, флутиказон) у відповідній дозі, системних глюкокортикостероїдів (преднізолон, дексаметазон, тріамцинолон) у малих дозах при тяжкому перебігу БА, муколітичних та мукорегуляторних засобів (амброксол, ацетілцистеїн), відхаркуючих (мукалтін), теофілінів пролонгованої дії (теопек), антигістамінних препаратів другого та третього покоління (лоратадін, цетиризин, фексофенадін), препаратів із протизапальною дією (фенспірід). Фізіотерапевтичне лікування здійснювалось з використанням масажу грудної клітини, магнітотерапії на грудну клітину, індуктотермії, відвідувань кімнати штучного мікроклімату, дихальної гімнастики (табл. 2.2). Указану терапію ми умовно позначили як "базисну". Пацієнтам із легким перебігом БА для досягнення ремісії та астма-контролю було достатньо базисної терапії. Пацієнтам із середньотяжким та тяжким перебігом БА для досягнення ремісії захворювання у термін стаціонарного лікування терапію відповідних ступенів треба було доповнювати. Досліджуваних пацієнтів із середньотяжким перебігом БА ми визначили як І групу (табл. 2.3), із тяжким - як ІІ групу (табл. 2.4). Хворі зазначених груп були розподілені на підгрупи "а", "б", "в". Підгрупи І-а і ІІ-а отримували тільки базисну терапію, у підгрупах І-б і ІІ-б - базисна терапія була доповнена призначенням ?-3 ПНЖК у дозі 1,0 г чотири рази на добу на протязі одного місяця. Одночасно у хворих цих підгруп виключались препарати з антиагрегантною, антикоагулянтною, імуномодулюючою та антиоксидантною дією. У підгрупах І-в та ІІ-в додатково до базисної терапії використовувалась тіоктова кислота у дозі 300 мг внутрішньовенно вранці і 300 мг (1 таб.) перорально ввечері на протязі 10 днів. Тіоктова кислота також призначалась хворим
Таблиця 2.2
Використані методи лікування хворих на БА (n=276)
Лікувальна діяПеребіг БА Легкий
(n=110)Середньотяжкий
(n=106) Тяжкий
(n=60) абс. % абс. % абс. %1. 1. Бронхолітичні засоби
(?2-агоністи короткої та
тривалої дії, метилксан-
тини та ін.)
102
92,7
106
100,0
60
100,02. Інгаляційні глюкокор-
тикостероїдні препарати
47
42,7
98
92,5
60
100,03. Системні глюкокорти-
костероїдні препарати -
-
15 14,2 52 86,74. Муколітичні та відхар-
куючі засоби (лазолван,
мукосолвін та ін.) 46 41,8 87 82,1 58 96,75. Протиалергічні препара-
ти (