РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ОБСЯГ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал та обсяг досліджень
Наукове обґрунтування концептуальної моделі управління якістю в ОЗ є багатогранною і складною проблемою, вирішення якої диктує необхідність не лише послідовного розв'язання низки специфічних задач, визначення конкретних предметів і об'єктів дослідження, але й розробки спеціальної цілісної програми (рис. 2.1.1), яка б забезпечувала можливість отримання достатньо повної і достовірної інформації за кожною з поставлених задач. Як видно з рис. 2.1.1, дослідження проводилось за 11 напрямками: термінологічним, нормативно-правовим, інформаційним, ФТ, формулярним, кадрово-дидактичним, моделюючим, економічним (фармако- та клініко-економічним), квалітологічним (пов'язаним з якістю), спеціальної ФО, програмним у 15 взаємопов'язаних послідовних етапів.
Виконання І-го етапу дослідження потребувало вивчення доступних сучасних інформаційних потоків понад 1500 джерел, особливо в ракурсі міжнародного досвіду щодо покращення та управління ЯМД, в тому числі в історичному аспекті, методологічних механізмів оцінки ЯМД та її інтегральних критеріїв, світового досвіду розвитку системи раціонального застосування ЛЗ та інформаційного забезпечення управління ЯМД. З опрацьованих джерел вибрано 432 (з них 237 - вітчизняних та країн СНД і 195 англомовних), які й увійшли в роботу.
Аналіз нормативно-правової системи в Україні в контексті розвитку та впровадження МС полягав у виборі зі всієї бази 88 нормативно-правових документів різного рівня, причетних до проблеми МС, структуруванні їх на державні, галузеві тощо та визначенні питомої ваги кожної групи документів в їх загальній кількості, а також оцінці основоположних із них у форматі аналізованої проблеми.
Для упорядкування термінологічного апарату системи МС та стандартизації медичної термінології, проведеної шляхом систематизації медичних і фармацевтичних термінів та термінологічних словосполучень і понять за їх основними напрямками та цільовим призначенням, використано їх релевантну сукупність із 7252 дефініцій.
Анкетуванням, з метою вивчення задоволеності населення ЯМД, було охоплено 324 респонденти - пацієнтів, різного віку, статі, з різноманітною патологією та стадією захворювання, включених у дослідження шляхом випадкової вибірки, які перебували на стаціонарному лікуванні терміном від 4 годин до 11 місяців у 17 профільних клінічних відділеннях (неврологічних, травматологічних, урологічному, хірургічних, нейрохірургічних, кардіологічному, терапевтичному, інфарктному, гінекологічних, щелепно-лицевої хірургії та офтальмологічному) клінічної комунальної лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова (ЛМККЛШМД). Розподіл респондентів за профілем відділень та терміни їх перебування на стаціонарному лікуванні наведено в табл. 2.1.1.
Таблиця 2.1.1
Розподіл опитаних щодо ЯМД пацієнтів за профілем відділень та термінами їх лікування
Профіль відділення (кількість відділень)Кількість респондентівТерміни перебуванняХірургічнийХірургічне (3)581 - 45 дібТравматологічне (2)394 доби - 11 місяц.Урологічне (1)201 - 13 дібНейрохірургічне (2)393 - 90 дібГінекологічне (2)402 - 30 дібЩелепно-лицевої хірургії (1)201 - 14 дібОфтальмологічне (1)153 - 14 дібТерапевтичнийНеврологічне (2)391 - 20 дібКардіологічне (1)164 год - 14 дібІнфарктне (1)183 - 23 дібТерапевтичне (1)202 - 10 дібВсього 324
Кількість опитаних в межах одного відділення коливалась від 15 до 20. Респонденти хірургічного профілю переважали, що пояснюється специфікою ЛПЗ - лікарня швидкої допомоги.
Рецензенти (n=35), задіяні в етапі вивчення думки медичної громадськості щодо подальшого впровадження МС, були вибрані рандомізовано з числа працівників практичної ОЗ різного профілю, стажу та рівня підготовки. Їх контингент характеризується в табл. 2.1.2.
Таблиця 2.1.2
Характеристика контингенту рецензентів
Вчене звання чи посадаК-сть
рецензентівВчений ступінь чи категоріяК-сть опитанихФах рецензентівК-сть
рецензентівПрофесор2Доктор мед. наук1Хірург27Доцент5Доктор фарм. наук1Кардіолог1Асистент5Кандидат мед. наук7Організатор ОЗ1Аспірант1Кандидат фарм. наук1Провізор3Магістр1Вища17Студент3Ординатор18Перша1Студент3Друга3Без категорії та вченого ступеню4Всього35Всього35Всього35 Матеріалом для аналізу на цьому етапі дослідження були 532 експертних оцінки зазначеними рецензентами опрацьованого документа.
Опрацювання фармацевтичного формуляру стаціонарного відділення базувалось на ретроспективному аналізі КСХ 198 хворих із ПВ, ускладненою ШКК, успішно консервативно пролікованих і виписаних із Львівського центру ШКК протягом 2004 р. Серед них - 129 чоловіків (65,2%) віком 19-84 рр. та 69 (34,8%) жінок віком 19-92 рр. У 53 пацієнтів (26,8%) мала місце супутня патологія, у 26-ти з них - одночасно декілька захворювань. Супутня патологія полягала у захворюваннях серцево-судинної, дихальної, сечовидільної, нервової систем, патології травного тракту, злоякісних новоутвореннях різної локалізації, цукровому діабеті, захворюваннях крові, опорно-рухового апарату тощо. Опрацюванню формуляра передувала оцінка 1453 лікарських призначень ЛЗ.
На етапі КЕ оцінки ЯМД, зокрема в частині ФТ, здійснено ретроспективний контрольований аналіз фармакопрофілактики розвитку ГЕВУ у 494 пацієнтів з ПТ, які отримували стаціонарне лікування в клініці хірургії факультету післядипломної освіти ЛНМУ в період 1993-2000 рр. Контрольну групу склали 266 пацієнтів, яким не проводили фармакопрофілактику ГЕВУ. Решта хворих (228) отримали профілактичну ФТ з використанням 4-х різних методик, відмінних застосовуваними ЛЗ, способами їх введення, комбінаціями, клінічною ефективністю та економічними витратами на курс. Початок застосування фармакопрофілактики був у всіх пацієнтів однаковий і припадав на перші 2 доби від моменту шпиталізації.
Оцінка коректності та раціональності призначень ЛЗ була проведена на основі аналі