РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, МЕТОДИ, ОБ'ЄКТИ ТА ОБСЯГИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Досягнення головної мети дослідження потребувало створення спеціальної програми, розробленої нами з використанням системного підходу. Дослідження складалося з VIII етапів, кожен з яких мав свої завдання:
* I етап - аналіз світового і вітчизняного досвіду з питань діагностики, факторів ризику розвитку ПК;
* II етап - вивчення умов праці в вугільних шахтах України з визначенням концентрації респірабельної фракції пилу та кварцу в персональних пробах шахтарів на різних етапах вуглездобичі;
* III етап - вивчення частоти ПК серед шахтарів вугільних шахт Донецької області в різних стажових групах та за категоріями захворювання, визначення особливостей клінічних ознак ПК;
* IV етап - оцінка діагностичної ефективності методів дослідження функціонального стану легень при ПК: спірометрії, БПГ, дифузійної здатності АКМ з визначенням найбільш інформативних та об'єктивних показників порушення ФЗД на ранніх стадіях захворювання. Визначення залежності між ступенем порушення показників ФЗД і даними візуалізаційних методів дослідження;
* V етап - визначення інформативності візуалізаційних методів діагностики пневмоконіозу від впливу вугільного пилу, розробка системи комп'ютерно-томографічних ознак захворювання та показань для проведення обстеження у хворих з підозрою на ПК;
* VI етап - оцінка інформативності методу респіросонографії для аускультативної діагностики ПК у шахтарів;
* VII етап - визначення генетичних маркерів ризику розвитку ПК у шахтарів вугільних шахт;
* VIII етап - розробка та впровадження в практику найбільш інформативних показників для діагностики і оцінки функціонального стану бронхолегеневої системи при ПК. Удосконалення рекомендацій по диспансерному нагляду за хворими на ПК.
Об'єктом дослідження стала система діагностики ПК від впливу вугільного пилу.
У відповідності до мети і завдань дослідження були застосовані методи дослідження: гігієнічні, клінічні, інструментальні, медико-статистичний, експертних оцінок. Для вирішення окремих завдань дослідження розроблені опитувальники та форми єдиного збору даних обстеження хворих (Додатки З, Л).
Предметом дослідження виступали: умови праці у вугільних шахтах України, шахтарі основних професій підземних вугільних шахт України, функціональний стан бронхолегеневої системи шахтарів, дані рентгенологічного дослідження та КТВР шахтарів, хворих на ПК різних категорій, генетичні детермінанти, що обумовлюють ризик розвитку ПК.
Одиницею спостереження були: умови праці у вугільних шахтах Донецької області України, хворі та пацієнти з підозрою на ПК, функціональний стан бронхолегеневої системи шахтарів, дані візуальних методів дослідження обстежених, біомаркери спадкової схильності до ПК.
Основними джерелами інформації стали дані: власно зібрані дані, які ґрунтувались на інформації особистого клінічного обстеження пацієнтів, із первинної облікової документації: "Виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого" (ф. 027/о), "Історія хвороби" (ф. 003/о), копія трудової книжки, "Санітарно-гігієнічна характеристика умов праці (робочого міста)", у деяких випадках - з доповненням; протоколи відбору проб загального пилу, його респірабельної фракції та кварцу в персональних пробах повітря робочої зони шахтарів.
В дослідженні джерелами інформації також були дані опитувальників та клінічного обстеження пацієнтів у клініці професійних захворювань Інституту медицини праці АМН України; протоколи загальноклінічних лабораторних методів дослідження, функціональних методів дослідження: спірометрії (в тому числі з ?-агоністом), БПГ, дифузійної здатності АКМ
(в тому числі з фізичним навантаженням), електрокардіографії, респіросонографії; дані візуалізаційних методів обстеження пацієнтів: рентгенограми, кліше КТВР; дані молекулярно-генетичних досліджень: протоколи полімеразної ланцюгової реакції.
Використовувались дані наукових бібліографічних баз "Medline" (США) [http://www.ncbi.nlm.nih.gov/]; "Occupational and Environmental Resources" [http//www.occenvmed.net/], Наукової медичної бібліотеки США [http//gateway.nlm.nih.gov/gw/Cmd], Міжнародного інформаційного центру професійної безпеки і здоров'я (CIS) [http//www.ilo.org/public/english/support/ lib/dblist.htm].
Об'єкти та обсяги дослідження відповідно до етапів виконання дослідження представлені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Об'єкти, джерела інформації та обсяги дослідження
Етапи дослідженняІнформаційні
джерелаІнформаційні бази: "PubMed", "Occupational and Environmental Resources", Наукової медичної бібліотеки США, Міжнародного інформаційного центру професійної безпеки і здоров'я (CIS), наукові публікації (545 джерел, із них 494 іноземних).І, VІІIДані власних
дослідженьУмови праці на шахтах "Лідієвка", ім. Абакумова, ім. Скочинського з визначенням концентрацій:
* загального пилу (111 проб);
* респірабельної фракції (111 проб);
* кварцу (111 проб).ІІШахтарві вугільних шахт "Лідієвка", ім. Абакумова, ім. Скочинського (616 осіб) з вивченням даних:
* анкетного опитування (професійного маршруту, анамнезу, скарг і т.ін);
* спірометрії (616 осіб, 2464 досліджень);
* рентгенографії органів грудної клітини (616 досліджень).ІІI
Продовж. табл. 2.1
Хворі на пневмоконіоз шахтарі, що перебували на стаціонарному обстеженні у клініці професійних захворювань Інституту медицини праці АМН України (543 особи) з проведенням:
* вивчення умов праці за даними санітарно-гігієнічних характеристик умов праці (робочого міста)", у деяких випадках - з доповненням (543 характеристики );
* спірометрії (543 особи, 1629 досліджень);
* бодіплетізмографії (543 особи, 1629 досліджень);
* визначення дифузійної здатності альвеоло-капілярної мембрани (543 дослідження);
* визначення дифузійної здатності альвеоло-капілярної мембрани у пробі з фізичним навантаженням (64 особи, 128 досліджень);
* рентгенографії органів грудної клітини (543 особи, 1086 досліджень);
* молекулярно-генетич