РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Робота виконана на базі Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України (м. Харків), Харківської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги ім. проф. А.І. Мещанінова, обласної клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (м. Чернівці), центральної науково-дослідної лабораторії Буковинського державного медичного університету. Дослідження проведено на основі лікування 311 хворих з абдомінальною травмою та експерименту на 325 щурах. Згідно мети та завдань дослідження робота носить клініко-експериментальний характер.
2.1. Характеристика обстежених груп хворих
Клінічна частина роботи передбачала оцінку ретроспективних даних на догоспітальному етапі надання медичної допомоги потерпілим з абдомінальною травмою, а також обстеження і лікування потерпілих на госпітальному етапі лікування. Усі пацієнти розподілені на дві групи: групу порівняння склали 142 пацієнти, лікування яких проводилось за загальноприйнятими методиками, та основну групу - 169 пацієнтів, лікування котрих проводилось з використанням власних напрацювань. Усі потерпілі прооперовані. Хворі, історії хвороб яких аналізувалися ретроспективно, оперовані за загальноприйнятими хірургічними методиками. Потерпілі, що знаходились на лікуванні з 2001 року оперовані за власними методиками, які описані у відповідних розділах.
Залежно від отриманих ушкоджень потерпілі розподілялися наступним чином (табл. 2.1). У групі порівняння та в основній групі травма печінки становила відповідно 39,4 та 38,5% випадків, травма шлунка - 5,6 та 6,5%, травма дванадцятипалої кишки - 6,4 та 7,1%, травма тонкої кишки - 24,6 та 29,6%, травма товстої кишки - 24,0 та 18,3%. Отже, за розподілом виду травм група порівняння і основна група були репрезентативними.
Таблиця 2.1
Розподіл ушкоджень абдомінальних органів у потерпілих
Вид ушкодженьГрупа порівняння
(абсолютне число)Основна група
(абсолютне число)Травма печінки5665Травма шлунка811Травма дванадцятипалої кишки912Травма тонкої кишки3550Травма товстої кишки3431Всього142169
Розподіл потерпілих за віком і статтю наведений у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих з абдомінальною травмою за віком і статтю
СтатьВік хворих (роки)< 2020-2930-3940-4950-5960-69> 70ВсьогоЧоловіча
(%)29
14,1%56
27,8%51
24,8%45
21,9%18
8,7%4
1,9%2
0,97%205
68,1%Жіноча
(%)24
25,4%27
26,4%23
21,6%14
13,3%7
6,6%8
7,5%3
2,8%106
31,9%Всього
(%)53
17%83
26,6%74
23,7%59
18,9%25
8%12
3,8%5
1,6%311
100%Примітка: Ч - потерпілі з абдомінальною травмою чоловічої статі;
Ж - потерпілі з абдомінальною травмою жіночої статі.
Аналіз наведених у таблиці 2.2 даних свідчить про те, що травми живота частіше всього отримують люди молодого працездатного віку - від 20 до 50 років, що становить 86,8% від загальної кількості оперованих. При розширені цієї групи до рівня частково працездатних (від 20 до 69%) питома частка її зростає до 90,6%. Це, на нашу думку, засвідчує важливе соціально-економічне значення абдомінальної травми. Серед даних вікових категорій переважають чоловіки. Слід зазначити, що у віковій та статевій структурі абдомінальної травми чоловіки суттєво переважають тільки до 60 років. У подальшому ця різниця дещо нівелюється.
У післяопераційному періоді в 21,2% випадків спостерігались загрозливі для життя потерпілих ускладнення (табл. 2.3). Перитоніт спостерігався у 45,5% пацієнтів, смертність від даного ускладнення склала 23,3%. Абсцеси і флегмони розвинулись у 15,1% випадків, усі хворі вижили. Неспроможність швів відмічалась у 21,2% потерпілих з абдомінальною травмою, 35,7% випадків закінчились летально. У 18,2% хворих травматична хвороба супроводжувалась панкреонекрозом, який призвів до смерті пацієнтів у 58,3% випадків. Загальна смертність від ускладнень абдомінальної травми становила 28,8%.
Таблиця 2.3
Структура ускладнень у хворих з абдомінальною травмою
УскладненняХворі, що вижилиХворі, що померлиВсьогоПеритоніт 23 7 30Абсцеси і флегмони 10 0 10Неспроможність швів 9 5 14Панкреонекроз 5 7 12Всього 47 19 66
При виконанні даного дослідження керувалися загальноприйнятими світовими та вітчизняними нормами здійснення досліджень у галузі біології та медицини (Ванкуверська конвенція про біомедичні дослідження) та положеннями Хельсінкської декларації з прав людини, Конституції України та інших законодавчих актів, що діють на території України. Потерпілі або уповноважені особи давали згоду на здійснення оперативних втручань у кожному конкретному випадку.
2.2. Характеристика експериментальних моделей
Для відпрацювання операційної тактики і техніки, поглибленого вивчення патогенезу травматичної хвороби з переважаючим ушкодженням органів черевної порожнини, з метою розробки нових методів діагностики, прогнозування, профілактики ускладнень та лікування абдомінальної травми здійснено її моделювання на 325 статевозрілих і старих білих щурів лінії Wistar з масою тіла 0,14-0,16 кг (статевозрілі тварини віком 4-6 міс.) та 0,49-0,55 кг (старі тварини віком 20-22 міс.).
Усі операційні втручання проводилися згідно вимог до національних "Загальних етичних принципів експериментів на тваринах" (Україна, 2001), які узгоджуються з положеннями "Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей" (Страсбург, 1985) під уретановим наркозом (1000 мг на 1 кг маси тіла).
Ушкодження паренхіматозних органів при абдомінальній травмі вирізняються між собою та істотно залежать від особливостей анатомії, віку потерпілих, механізму агента який наносить травму. Тому виникає необхідність класифікації ушкоджень, розробки єдиних підходів до лікування таких хворих, уніфікації діагностичних і тактичних алгоритмів. Для моделювання травма