РОЗДІЛ 2
ЕЛЕКТОРАЛЬНА МОДЕЛЬ ПОЛІТИЧНОЇ УЧАСТІ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ ЯК ОБ'ЄКТИВНИЙ ЧИННИК
ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ
2.1. Основні форми та принципи участі громадян України у передвиборчих кампаніях
Формування якісно нового політичного простору, розпочате в Україні в кінці 80-х - на початку 90-х рр. ХХ ст., спричинило зміни в характері та формах участі громадян у політичних процесах. Проголошений курс на становлення демократії в нашій країні, формування адекватних функціональних політичних інститутів потребували вмотивованої активної участі громадян у політиці. З одного боку, вона мала сприяти становленню і розвитку нових інститутів державної влади та політичного управління, що підтримуватимуться громадянами, з іншого - формуванню та усвідомленню українським суспільством мети функціонування цих інститутів, яка "полягає в тому, щоб зробити політичну участь традиційною - дати можливість звичайним громадянам за допомогою відносно рутинної поведінки, яка не загрожує державі, примусити її дослухатися до їх думки, інтересів та потреб" [166, с. 205].
Основні форми та принципи участі громадян у політичному процесі залежать від логіки перебігу електорального циклу, який структурно є синтезом трьох відносно самостійних та незалежних етапів, що нерівнозначні як за тривалістю, так і за змістовним навантаженням, проте забезпечують цілісність електорального циклу, його відтворення у політичному часі. Передвиборчий етап є часом цілеспрямованої підготовки до виборів, у процесі якої основні актори електорального процесу визначають стратегію та тактику передвиборчої боротьби, працюють з електоратом, а останній використовує специфічні форми політичної участі, що передують електоральному вибору. Етап виборів - етап активних дій основних суб'єктів виборчого процесу, які вступають у відносини електорального змагання за голоси виборців. Водночас виборці отримують можливість вжити низку специфічних форм, пов'язаних з передвиборчою активністю, які підкреслюють їх політичну суб'єктність. Параметри поствиборчого етапу визначаються рівнем відкритості загальнонаціонального політичного дискурсу, що розуміється істеблішментом як пасивна підготовка до виборів, тому громадяни визначаються ним переважно як ресурс у досягненні тих чи інших політичних цілей.
Періодично відтворювана цілісна послідовність трьох етапів електоральних циклів приводить до формування електорального простору - "впорядкованої сукупності політичних позицій та ідентичностей акторів електорального змагання" [234, с. 89], структура якого залежить від взаємодії трьох типів суб'єктів електорального процесу, зокрема виборців, інституційних учасників електорального змагання та суб'єктів, здатних прямо чи опосередковано впливати на виборчий процес. Характер взаємодії між основними суб'єктами електорального процесу визначається типом електорального циклу, специфікою самих суб'єктів і може набувати ознак конфронтації, нейтралітету, компромісу, союзу чи консенсусу. Суттєвим у дослідженні чинників політичної участі громадян України у циклічних політичних процесах є розуміння трансформаційного поля української політики як такого, що позбавлене "внутрішньої органічної єдності" і "становить мозаїчну, фрагментарно відокремлену систему політичних дій, що вибудована не на засадах розмежування функцій держави та громадянського суспільства" [161, с. 1], а на основі дихотомій нове - старе, своє - запозичене.
Для громадян України вибори були і залишаються центральним інститутом демократії, який, починаючи з президентських виборів 1991 р., перетворився на невід'ємний атрибут політичного життя України. І хоча сьогодні тільки 16,7% громадян схиляються до думки, що за допомогою реалізації електоральної моделі політичної участі вони отримують можливість впливати на державні рішення та політику в цілому, 45,9% вважають участь у виборах дуже важливою справою [562]. Загалом, процес організації та перебігу передвиборчих кампаній, характер політичної участі громадян на першому етапі електорального циклу свідчить про рівень демократичності основних параметрів політичного процесу та тенденції політичного розвитку суспільства, а суть передвиборчої ситуації окреслює зміст основних правил здійснення політичної конкуренції між суб'єктами електорального змагання. Передвиборчий етап електорального циклу складається з трьох послідовних фаз, на кожній з яких передбачається використання громадянами характерних форм політичної участі. Зокрема, у першій фазі громадяни беруть участь у висуванні претендентів на кандидатів у Президенти України; у другій - у збиранні підписів виборців на підтримку претендента та подання заповнених підписних листів до ЦВК для реєстрації; у третій - в агітації за кандидатів у Президенти України, фінансуванні виборчих кампаній, роботі передвиборчих штабів тощо. Специфіка використання громадянами основних форм передвиборчої політичної активності полягає у тому, що всі президентські вибори у нашій державі - 1991, 1994, 1999, 2004 рр. - проводилися за новими виборчими законами, що до певної міри гальмувало формування традицій електоральної моделі політичної участі та наслідування принципів участі.
Принципи участі громадян у передвиборчих кампаніях в імпліцитному вигляді були достатньо чітко окреслені відомим просвітником Кондорсе, який стверджував, що для людини, "яка б сама здійснювала вибір, прагнучи при цьому керуватись якоюсь упорядкованою процедурою [marche rиguliиre], обрання поставало б як результат низки послідовних суджень про всіх претендентів, яких ця людина мала б порівнювати попарно, тобто кожного з кожним. Претендентами були б для неї ті люди, яких вона вважала б гідними посади, і лише на комусь з-поміж них вона мала би зупинити свій вибір" [220, с. 125]. Таким чином, дослідник сформулював основні положення участі громадян у виборчих кампаніях - вільного формування своєї волі, її вільного виявлення при голосуванні та добровільності участі у виборах.
Вперше принципи участі громадян у виборчому процесі були визначені Законом У
- Київ+380960830922