РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика груп обстежуваних людей
Широке впровадження в клінічну практику електрокардіографічних проб з дозованим
фізичним навантаженням надає можливість клініцистам отримувати об’єктивну
інформацію про функціональний стан хворих з хронічними формами ІХС на основі
аналізу результатів цих проб. Дані про потужність перенесеного навантаження дає
можливість досить точно визначити ступінь недостатності коронарного кровообігу
та стан адаптації кровообігу міокарда.
Толерантність хворих на ІХС до фізичного навантаження розраховується за
величиною порогової потужності навантаження та об’єму виконаної роботи.
Порогова потужність навантаження 150 кгм/хв (25 Вт) вважається дуже низькою і
виявляється при стенокардії напруги у хворих IV функціонального класу. Порогова
потужність навантаження 300 кгм/хв (50 Вт) – низька, 450-600 кгм/хв – середня,
750 кгм/хв (125 Вт) та вище – висока толерантність до фізичного навантаження.
Але цей підхід з метою поділу хворих за потужністю досягнутого навантаження не
може бути вдалим через наступні причини. В класифікації не враховується
попередня фізична активність і ступінь фізичної тренованості хворих. В різних
лікувальних закладах навантажувальні проби проводяться з використанням різних
пристосувань, при використанні яких не завжди можна виражати результат роботи в
одиницях потужності. Необхідно враховувати ступінь тренованості, масу тіла,
наявність серцевої недостатності, наявність супутніх захворювань [9].
На даний час проведені дослідження, в яких доведена можливість об’єктивізувати
функціональну здатність хворих на ІХС за величиною споживання кисню організмом
при фізичному навантаженні [9, 158, 159].
Кількість кисню, який споживає організм при зростаючих навантаженнях, є точно
відтворюваним кількісним показником, який може бути використаним для оцінки
стану хворих на ІХС. Відношення кількості кисню, використаного на висоті
навантаження, до його кількості, яка використана в стані спокою (позначається
числом міжнародних одиниць - МО), досить надійно характеризує стан
серцево-судинної та імунної систем, зовнішнього та тканинного дихання,
газообміну крові в їх функціональному взаємозв’язку [9].
У відповідності з класифікацією функціонального стану хворих на ІХС виділяються
4 функціональних класи. Мова йде не про класифікацію стенокардії, яка
передбачена класифікацією Канадської асоціації кардіологів [226], а про
функціональний клас самого хворого. Найбільш суттєвим в представленій
класифікації є те, що вона усуває один із головних недоліків класифікацій, які
ґрунтуються тільки на обліку частоти та характеру стенокардії. Всі клінічні
класифікації (Нью-Йоркської асоціації кардіологів, Канадського товариства
кардіологів) враховують тільки суб’єктивні відчуття хворого. В той же час добре
відомо, що ішемія міокарда, особливо у хворих з вираженим коронарним
атеросклерозом, в багатьох випадках буває “німою”. Це може привести до
недооцінки важкості хвороби, до неправильного заключення про більш сприятливий
функціональний клас [81, 114, 117, 127, 171, 252, 318].
В наших дослідженнях перед проведенням велоергометричного навантаження, яке
поєднувалось із біохімічними та імунологічними дослідженнями, напередодні
проводили велоергометричне навантаження для встановлення ступеня
функціонального класу стабільної стенокардії.
Було використано класифікацію, яка ґрунтується на результатах проби з
навантаженням, надає можливість точно характеризувати важкість наявної
хронічної недостатності коронарного кровообігу, в тому числі у людей з “німою”
ішемією міокарда [9, 271]. До ІІ функціонального класу віднесено хворих з
відносно задовільною компенсацією коронарного кровообігу. Компенсаторні
функціональні можливості серцево-судинної, дихальної та інших систем організму
дозволяють таким хворим переносити достатню для щоденного життя фізичну
активність. При цьому використання кисню зростало у них в 4-6,9 рази в
порівнянні з показниками в стані спокою. Приступи стенокардії виникали при
швидкій ході в гору, підйомі по сходах, ході або підйомі по сходах після їди,
при холодному вітрі, в морозну погоду, під час емоційного стресу або в перші
години після пробудження. Приступи можуть виникнути при ході по рівному місці в
нормальному темпі на віддаль більше 500 м або при підйомі більш ніж на один
поверх.
Відповідно до статі і віку скорегованих аспектів розподілу діагнозів інфаркт
міокарда переважає у жінок старшої вікової групи: нестабільна стенокардія –
незалежно від статі в більш молодому віці, а стабільна стенокардія – у людей
старшого віку; функціональні порушення – у більш молодих жінок; коронарний
резерв зменшується з віком незалежно від статі при дещо меншому рівні у
чоловіків, а скоротливість міокарда більше детермінована віком у чоловіків
[181].
Нами було обстежено 80 здорових нетренованих чоловіків у віці 19-25 років та 50
чоловіків віком 40-55 років, хворих на стабільну стенокардію другого
функціонального класу. У чоловіків середнього віку частіше, ніж у жінок,
виявляли стабільну стенокардію [29, 181]. Знайти серед людей середнього віку
групу осіб обох статей, які б відповідали нормі (клінічній, імунній та
біохімічній), було неможливо [11, 12]. Ми обрали як об’єкт обстеження чоловіків
тому, що на стабільну стенокардію частіше хворіють чоловіки середнього віку. У
всіх обстежуваних фізична тренованість була низькою та об’єм виконуваного
щоденного фізичного навантаження був невеликим [21, 24, 25, 26, 37].
Програма обстеження включала опитування згідно розробленої анкети, яка
- Київ+380960830922