РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТА ДОСЛІДЖЕНЬ І МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТІВ
2.1. Об'єкт досліджень
2.1.1. Загальна характеристика родовищ, їх речовинний склад. За розвіданими
запасами титану Україна займає одне з провідних місць у світі. Основу
сировинної бази титанової промисловості України складають родовища трьох
геолого-промислових типів:
1 - комплексні рутил-ільменіт-цирконові розсипи ільменіту;
2 - корінні магматичні родовища комплексних апатит-ільменітових руд у
габро-норитах;
3 - екзогенні родовища кори вивітрювання основних титановмісних порід.
Сировинна база титану України налічує понад 40 родовищ, серед яких одне
унікальне, 13 великих і 10 середніх; 11 родовищ детально розвідано і передано
промисловості, з них тільки 5 родовищ розробляються.
У даний час експлуатуються лише розсипні родовища: Малишевське – Вільногірським
гірничо-металургійним комбінатом (ВГМК) та Іршанська група розсипів –
Іршанським ГЗК. На території Іршанського рудного району розташовано 19 родовищ
і рудопроявів різного типу, а саме: Міжріченське, Лівобережне, Стремигородське,
Валки-Гацковське, Злобицьке, Торчинське, Краснореченське, Паромовське,
Правобережне, Тростянецьке, Ушицьке, Ушомирське, Іванівське, Ставищанське,
Селищанське, Очеретянське, Видиборське, Федорівське, Шевченківське.
Корінні магматичні родовища титану розвідані на Українському щиті (УЩ) у межах
Коростенського і Корсунь-Новомиргородського плутонів. Корінні родовища титану
за масштабом запасів розділяються на чотири типи: дрібні - 50-100 тис.т
(двооксиду титану); середні - 0,1-1 млн.т; великі - 1-10 млн.т і дуже великі
(унікальні) - понад 10 млн.т. З корами вивітрювання просторово і генетично
пов'язані залишкові родовища титану.
Об'єктом досліджень у даній роботі вибрано, як найбільш перспективні в
розробці, комплексні титан-фосфорні руди корінних магматичних родовищ України
на прикладі Стремигородського, Федорівського, Носачівського і Кропивенського,
які зосереджені в районах Коростенського і Корсунь-Новомиргородського плутонів
(додаток А, рис. А.2.1, А.2.2).
На Коростенському плутоні виділяються два великі масиви основних порід:
Володарськ-Волинський (1250 км2) і Чеповицький (830 км2). За петрохімічною
характеристикою всі основні породи плутону мають фосфор-титанову мінералізацію
[186, 187].
Промислові, власне титанові родовища Коростенського плутону і його облямування
приурочені до основних порід малих інтрузій (Стремигородська, Федорівська,
Кропивенська, Юріївська, Давидовська).
Загальним для всіх інтрузій є їх комплексний склад руди: поряд з ільменітом і
титаномагнетитом - основними титановмісними мінералами, у них присутній апатит
- носій фосфору, що відповідає за складом фторапатиту. Кількісно титанові
мінерали переважають над апатитом у відношенні від 2:1 до 7:1. Серед титанових
мінералів майже завжди переважає ільменіт.
Характерною особливістю порід Коростенського плутону є повсюдна присутність у
підвищених кількостях ванадію і скандію, які входять до титанових і
темнокольорових мінералів (піроксену, олівіну) у вигляді ізоморфних домішок.
Окрім цього, в рудах відзначається наявність концентрацій ніобію, танталу,
гафнію, цезієвої групи і лантаноїдів.
Другим великим районом розвитку корінних фосфор-титанових руд є
Корсунь-Новомиргородський плутон, де виявлено дуже перспективні родовища, такі
як Носачівське, Волковське та інші. Це багаті руди, із вмістом двоокису титану
до 16%. Ступінь окисленості ільменіту невисокий.
У складі Корсунь-Новомиргородського плутону виділяються Носачівський,
Новомиргородський, Городищенський, Руськополянський, Міжреченський анортозитові
масиви, а також Корсунь-Шевченківський (північний) і Шполянський (південний)
масиви гранітів рапаківі [188].
Стремигородське родовище.
Одним із найбільших корінних родовищ магматичного типу є Стремигородське
родовище апатит-ільменітових руд, розташоване в південній частині Чеповицького
масиву і приурочене до центральної зони глибинних розломів. Родовище є малою
штокоподібною інтрузією габроїдів. Рудне тіло в плані має форму неправильного
овалу, витягнутого в південно-східному напрямі на 2,4 км. Ширина його в
центральній частині сягає до 1 км. Південно-східний фланг витягнутий на 740 м у
вигляді язика, завширшки до 100-150 м. У поперечному розрізі рудне тіло має
штокоподібну, в поздовжньому - воронкоподібну форму. Максимальна глибина
перетину рудного тіла – 1378 м. Від периферії до центру рудного тіла умовно
виділяють три кільцеві зони: лейкократового, мезократового і меланократового
габро, чіткої межі між зонами немає. Вони розрізняються між собою за кількісним
співвідношенням темнокольорових мінералів і плагіоклазу. Характеристику
різновидів корінних руд Стремигородського родовища подано в табл. 2.1.
Центральна частина родовища складена найбільш багатими апатит-ільменітовими
рудами (TiO2 - 6,9-8,17%; Р2О5 - 2,8-4,5%), а периферія рудного тіла - бідними
рудами (TiO2 - 3,36-5,9%; Р2О5 - 0,45-1,5%) (табл.2.2.).
У рудах родовища є значна кількість скандію і ванадію (табл.2.3). Слід
зазначити, що в рудах Стремигородського родовища 80-84% всього двооксиду титану
міститься в ільменіті і 90-93,8% пентаоксиду фосфору – в апатиті (табл. 2.4).
Таблиця 2.1
Характеристика різновидів корінних руд Стремигородського родовища
Показники
Різновиди
лейко-
кратові
мезо-кратові
мелано-кратові І
мелано-кратові ІІ
Вміст темнокольорових та рудних мінералів, %
до 35
35-60
більше 60
більше 60
Вміст ТіО2, %
3,73-4,6
6,09-6,78
7,47-8,30
6,75-8,25
Вміст Р2О5, %
1,03-1,29
1,65-1,97
3,85-4,1
5,02
ТіО2 пов’язане з ільменітом, %
81,0
89,8
90,0
81,8
Р2О5 пов’язане з апатитом, %
8
- Київ+380960830922