РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ.
ХАРАКТЕРИСТИКА МАТЕРІАЛУ ТА МЕТОДІВ
2.1. Організація та процедура дослідження
Мета та завдання дисертаційної роботи обумовили необхідність розробки
методичного забезпечення для організації вибірки досліджуваних пацієнтів та
всебічного вивчення їх основних характеристик, а також визначення процедури
дослідження. Для виконання задач дисертаційної роботи було: здійснено
анкетування лікарів-експертів психіатричних МСЕК (51 експерт), проаналізовано
300 МСЕС психіатричної МСЕК №2 м. Києва; проведено дослідження хворих на різні
психічні розлади у період з 2003–2007 рр. Група обстежених склала 538
пацієнтів, які знаходилися на лікуванні у Київській міській клінічній
психіатричній лікарні (КМКПЛ) №1 у відділеннях № 2 та 10.
Вибір хворих для дослідження, методи дослідження та організація його процедури
були обумовлені метою і завданнями дисертаційної роботи.
Першим напрямком дослідження стало вивчення думок лікарів–експертів
психіатричних МСЕК стосовно таких понять як: ОЖ, СН, СФ та інше (Додаток А).
Метою цієї частини дослідження було визначення ставлення лікарів–експертів до
вищезгаданих медико-соціальних та експертних категорій, встановлення частоти їх
використання при проведені МСЕ та врахування у формуванні та контролі за
проведенням реабілітаційної програми. Анкета з вивчення думок лікарів–експертів
складалася з 34 питань з варіантами від однієї до декількох відповідей.
Розповсюдження анкет проводилося сумісно з Управлінням медико-соціальної
експертизи Міністерства охорони здоров’я України та обласними
медико-соціальними експертами у областях України.
Другим напрямком дослідження став аналіз МСЕС психіатричної МСЕК.
Метою цієї частини дослідження стало вивчення процесу формування рішення МСЕК
щодо відповідності міжнародним підходам, а саме: врахування медичного,
соціального та професійного критеріїв ОЖ при встановленні СН та визначені групи
інвалідності; розробка реабілітаційної програми та її контроль щодо здатності
пацієнта вести незалежний спосіб життя.
З метою оцінювання формування СН й ОЖ при психічних розладах проаналізовано 300
МСЕС у психіатричній МСЕК №2 м. Києва за період 1995–2005 рр. за допомогою
спеціальної карти дослідження (Додаток А).
Третім напрямком дослідження стало проведення клініко-психопатологічного та
експертного обстеження пацієнтів, які знаходились у КМКПЛ №1 з метою лікування
або проходження обстеження з подальшим направлення на МСЕ для встановлення,
переогляду або подовження групи інвалідності.
Склад хворих, які знаходились у КМКПЛ №1 за період 2003–2007 рр. дає можливість
вивчати психічні та поведінкові розлади, а результати дослідження вважати
такими, що репрезентативно відображають генеральну сукупність. Хворі
відбиралися за принципом випадкового вибору, коли всі одиниці генеральної
сукупності мали рівну можливість потрапити до вибірки.
Для вирішення задачі типологізації психічних розладів були досліджені 538
пацієнтів у період проходження стаціонарного лікування і реабілітації. До
складу вибірки включалися усі пацієнти в міру їхнього надходження у відділення
КМКПЛ №1 з діагностичною і лікувальною метою та самостійно оглянуті автором
дисертаційної роботи.
До вибірки включені тільки ті пацієнти, які давали інформовану згоду на
психіатричне обстеження та участь у даному дослідженні. Обстеження цих
пацієнтів у відбувалося на протязі перших п’яти діб після надходження у лікарню
та залежало від ступеня важкості психічних розладів і здатності пацієнтів брати
участь у дослідженні у зв’язку з соматичним станом. На всіх обстежених
пацієнтів заповнювалася карта дослідження (Додаток А).
Підбір групи дав можливість проаналізувати механізми формування СН і оцінити
ефективність застосування експертного методу дослідження як способу одержання
об’єктивних даних про наявність та виразність ОЖ, його медичних, соціальних і
професійних предикторів.
Діагноз психічного розладу встановлювався згідно критеріїв МКХ–10 за допомогою
рекомендованого ВООЗ „МКХ–10 Оціночного переліку симптомів і глосарію для
психічних розладів” [55].
З метою аналізу процесу формування ОЖ та прояву СН, коморбідності
психопатологічних розладів, професійної дезадаптації усім пацієнтам проводилось
структуроване експертне діагностичне інтерв’ю за допомогою оригінального
опитувальника (Додаток А). Для одержання об’єктивних даних щодо характеру та
виразності чинників, які призводять до СН застосовувалась Психіатрична шкала
обмеження життєдіяльності ВООЗ (Додаток А) [59], яка відповідає II осі МКХ–10
(багатоосьове представлення) для визначення проблем СФ [54].
В усіх випадках здійснено клініко-психопатологічну оцінку виразності симптомів,
за допомогою шкали оцінки позитивних і негативних та загально психопатологічних
синдромів (PANSS) [56] (Додаток А). З метою відбору до групи дослідження деяким
пацієнтам проведено психологічне тестування. Одержання достовірно низьких
результатів психологічного тестування було критерієм виключення респондента з
групи дослідження. В усіх 538 випадках (100,0 % пацієнтів) надана психіатрична
допомога. У досліджені проаналізовано ефективність медичної допомоги (упродовж
1–21 діб після первинного огляду) розроблено та проведено реабілітаційні заходи
та оцінено їхню ефективність.
2.2. Характеристика матеріалу дослідження
Характеристика експертів МСЕК. В опитуванні взяв участь 51 експерт-психіатр, у
тому числі голови МСЕК – 23 (45,1 ± 4,9 %), лікарі–експерти 28 (54,9 ± 4,9 %)
осіб. Спеціалізовану підготовку з МСЕ пройшли 40 (78,4 ± 4,11 %) лікарів, без
спеціалізації працювало 11 (21,5 ± 4,11 %) лікарів. Віковій склад опитуван
- Київ+380960830922