РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
КЛІНІЧНА, ФУНКЦІОНАЛЬНА І ІМУНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА
БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ ГРИБКОВОГО ГЕНЕЗУ
У розділі 2 проаналізовано матеріали обстеження дітей, хворих на бронхіальну астму грибкового генезу, що надходили для відновлювального лікування до дитячого санаторію "Зелена гірка". Обґрунтовано застосування методик дослідження, дано клінічну характеристику хворих, характеристику функціонального стану дихальної системи, імунологічної реактивності, біоценозу дихальних шляхів.
2.1. Матеріали та методи дослідження
У цьому підрозділі наведено характеристику досліджуваних хворих. Подано обґрунтування застосованих методик дослідження дітей, хворих на бронхіальну астму грибкового генезу.
Під спостереженням знаходилось 177 дітей, хворих на бронхіальну астму грибкового генезу від 6 до 14 років, що проживають у місті Одесі. Серед обстежених переважали хлопчики (68,3 %), дівчат було 31,6 %. Розподіл дітей за віком представлено у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених хворих за віком
Вік
Стать6-8 років9-11 років12-14 роківУсьогоабс.відн.,%абс.відн.,%абс.відн.,% абс.відн., %Хлопчики2312,93318,66536,712168,3Дівчата116,21910,72614,75631,6Усього3419,25229,39151,4177100
Діагноз бронхіальної астми встановлювали на підставі критеріїв, рекомендованих Національним Консенсусом з питань діагностики і лікування бронхіальної астми [104]. Тяжкий перебіг бронхіальної астми діагностовано у 52 (29,4 %) хворих, середньої тяжкості - у 103 (58,1 %), легкий - у 22 (12,4 %) дітей.
Стаж захворювання становив від 1,5 міс до 11 років. За тривалістю захворювання дітей розподілили так:
? до трьох років - 27 (15,2%) дітей;
? від трьох до п'яти років - 62 (35,0%) дитини;
? більш п'яти років - 88 (49,7%) дітей.
Вперше діагноз бронхіальної астми встановлено у 9 дітей (5,08 %), за якими до того спостерігали, як за хворими на рецидивний бронхіт або зараховували їх до групи часто дітей, що часто хворіють.
Проведений аналіз виявив високий рівень супровідної патології:
патологія ЛОР-органів виявлялася в 75,1 % випадків, серед них: хронічні аденотонзиліти ? у 61,0 %, хронічні синусити ? у 18,6%. З боку шлунково-кишкового тракту симптоматика визначалась у 43,5 % хворих: дискінезія жовчовивідних шляхів, хронічний гастродуоденіт, функціональні порушення товстого кишечнику, гельмінтози. Вегето-судинну дистонію діагностували у 65,1 %. Порушення постави виявлено у 136 (76,8 %) дітей, деформацію грудної клітки - у 14 (7,9%) обстежених. У 9,0 % хворих діагностовано анемію.
Під час клінічного обстеження встановлено, що у 30 (16,9%) дітей відзначалося відставання фізичного розвитку: за ростом - у 26 (14,6%), за масою - у 10(5,6%). Це були діти з тяжким перебігом хвороби.
При вивченні атопічного статусу виявили супровідну алергічну патологію: поліноз ? у 28 (15,8 %), атопічний дерматит - у 39 хворих (22,0 %) . Наявність обтяженої спадковості за алергічними захворюваннями реєструвалась у 112 (63,2 %) дітей. Алергічні захворювання у родичів першого ступеня споріднення визначались у 34 (30,3 %) хворих, здебільшого за материнською лінією (64,7 %). Серед алергічних захворювань батьків питома вага бронхіальної астми становила 8,8 %, полінозів ? 5,8 %, харчової алергії ? 11,7 %, алергії до ліків ? 14,7 %. Наявність алергічних захворювань у родичів другого ступеня споріднення зареєстровано у 34,8 % випадків. Шкірні варіанти атопії у родичів першого та другого ступеню споріднення відзначено у 5,3 % випадків.
Проводячи дослідження, на кожному етапі клінічного обстеження виділяли групи хворих, особливості клінічної характеристики яких, необхідні для проведення спостережень, представлені далі.
У роботі застосовано загальноклінічні та спеціальні методи обстеження.
Для визначення стану системної реактивності організму застосовували імунологічне дослідження, комплекс якого складався з вивчення кількості Т- і В-лімфоцитів за методом розеткоутворення, та їх субпопуляцій, вмісту імуноглобулінів класів A, M, G за методом імунодифузії у гелі за Манчині. Фагоцитарну активність нейтрофілів і моноцитів оцінювали шляхом підрахунку відсотку фагоцитуючих клітин і фагоцитарного індексу при інкубації лейкоконцентрату із стафілококом. Киснезалежний метаболізм нейтрофілів вивчали у спонтанному та індукованому варіантах за утворенням О2. Як індикатор використовували нітросиній тетразолій.
Функцію зовнішнього дихання оцінювали на основі комплексного аналізу даних спірографії на апараті Spirosift-5000 з реєстрацією петлі "потік - об'єм". Аналізували показники життєвої ємності легенів (VC - ЖЄЛ), об'єму форсованого видиху (FEV1 -ОФВ1), відношення об'єму форсованого видиху до життєвої ємності легенів - індексу Тіффно (FEV1/VC - ІТ). При цьому враховувалися максимальні об'ємні швидкості руху повітря під час форсованого видиху при 25, 50, 75 % FVC (МОШ25, МОШ50, МОШ75). Індивідуальний моніторинг пікового потоку видихуваного повітря проводили з допомогою портативних пік-флоуметрів "Peak-Flow".
Інструментальні дослідження включали проведення електрокардіографії, рентгенологічного дослідження органів грудної клітки, ультразвукового обстеження печінки та жовчовивідних шляхів.
Особливого значення надавали методам спеціального дослідження дітей, хворих на бронхіальну астму грибкового генезу.
Алерготестування методом шкірних проб
Для постановки шкірних проб у роботі були використані алергени грибів Candida albicans, Aspergillus niger, Aspergillus flavus, Cladosporium gerbarum, Alternaria tenius, Rhizopus nigricans.
Алерготестування методом імунотермістометрії
Метод імунотермістометрії (ІТМ) розроблено в Новосибірському державному медичному інституті [65-66].
Суть ІТМ полягає в реєстрації змін теплопровідності, в'язкості, мікротемпературних властивостей крові під час протікання в ній імунологічної реакції при додаванні