РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, МЕТОДИКА, ОБ'ЄКТИ ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Ґрунтові та погодні умови проведення досліджень. Ґрунтова зона Західного Полісся включає в себе низинну рівнину Волинського (Великого) Полісся з абсолютними висотами менше за 200 м і площею понад 30 тис. км, та мало підвищені (з абсолютними висотами 200 - 300 м) Надбугську та Надсанську рівнини (Мале Полісся), загальною площею в 9,1 тис. км. Таким чином уся площа західного Полісся становить більше 300 тис. км /Андрущенко, 1970/. Це найбільш лісиста, заболочена та перезволожена зона України.
Досліди, в яких проводилися спостереження, розміщені на типових для зони Західного Полісся дерново-підзолистих поверхнево оглеєних пилувато - супіщаних ґрунтах на водно-льодовикових суглинкових відкладах. Ділянка, рівна по рельєфу, розміщена поблизу с. Брище Луцького району Волинської області.
Опис ґрунту дослідної ділянки по генетичних горизонтах проведено перед закладкою досліду :
HЕ - (0-22см). Гумусово - елювіальний горизонт, світло сірого кольору, із нестійкою грудочкуватою структурою, пористий, жива коренева система зустрічається спорадично. Це орний шар, перехід у наступний горизонт, різкий;
E - (23-60 см). Елювіальний (підзолистий) горизонт або горизонт вимивання, що втратив колоїдну частину ґрунту, глибиною 50 см білуватий, і з мучнистою присипкою SiО2, пластинчато - грудочкуватий, пористий, мало ущільнений, усипаний залізомарганцевими бобовинками, чітко за кольором та ущільненню переходить у наступний ілювіальний горизонт;
I(gl) - (63-122). Ілювіальний горизонт, досягає глибини 122 см, ущільнений, неоднорідного забарвлення:: світлі плями чергуються з червоно-бурими за рахунок неоднорідності вмивання ґрунтових колоїдів, в'язкий у вологому стані при висиханні дуже твердіє, має горіхово - призмовидну структуру та сизувато-бурий колір, поступово переходить у ґрунтотворну породу, по всьому профілю має місце марганцеві конкреції;
P(gl) - (123 см і більше). Грунтова порода - оглеєна, сизо-бура, суглинкова, водно льодовикового походження, з окремими плямами піску.
В ландшафті ґрунти займають вирівняну частину водорозділу зі слабо вираженим мікрорельєфом. Ґрунтові води залягають глибоко і на ґрунтотворні процеси не впливають. Оглеєння ілювіального горизонту викликане періодичним сезонним (осінньо - весняним) перезволоженням за рахунок атмосферних опадів при низькій водопроникності.
Клімат західного Полісся помірно континентальний з м'якою зимою та теплим літом. Середня температура повітря найхолоднішого місяця січня - 4,9? С, а самого теплого - липня + 18,60 С. Сума активних температур за період із середньодобовою температурою вище 100 С знаходиться в межах 2400 - 25000 С. Опадів випадає в середньому 540 - 640 мм по зоні.
В цілому роки були сприятливі для росту та розвитку сільськогосподарських культур (таблиці додатку Б):
Осінь 1995 та 1996 років вегетації сільськогосподарських культур відмічалися ранньою весною, холодною та най тривалішою зимою, пізньою, але з інтенсивним наростанням тепла весною: прохолодним літом. Сума опадів за холодний період 1996 року становила 160-187 мм, за теплий період опадів випало близько норми (до 215 мм). сума ефективних температур за межу +50 - 17970 (при нормі 18100), а за межею +100 - 9250 (при нормі 10020 С).
За погодними умовами 1996 та 1997 сільськогосподарські роки характеризувались переважно сухою осінню, теплою малосніжною та короткою зимою, ранньою, але затяжною прохолодною весною і помірно теплим та вологим літом. Сума опадів за рік вегетації становила 510- 680 мм, що відповідало 81-110 % норми.
Осінь 1997 року та 1998 рік відмічені прохолодною та вологою осінню, теплою та короткою зимою; ранньою, але на початку прохолодною весною. Різке наростання тепла відбулося у квітні, яке було контрастним у вологому літі. За холодний період опадів випало 170-273 мм (91-142 % щодо норми), за теплий період їх, сума перевищувала норму на 10-60 5 (460-680 мм). Сума активних температур вище +50 С - 18380 С, вище + 100 С - 9520 при нормах 17700 С та 9330 С.
1999 сільськогосподарський рік відзначався досить складними погодно кліматичними умовами. Весняно літня посуха особливо відзначилась на мікробіологічних процесах у ґрунті, що у свою чергу вплинуло на мінералізаційні процеси органічної речовини , яка вносилась у ґрунт. В цілому опадів за рік вегетації випало в середньому 450,3 мм, що в межах середньо багаторічної норми. Сума активних температур вище + 5?С -2493?С, вище +10?С - 2142?С. Особливо жаркими були третя декада травня та червень місяць, що суттєво позначилось на активізації мікробіологічних процесів у дерново-підзолистому пилувато - супіщаному ґрунті.
Досліджується ґрунт із фітотоксичними властивостями, які були виявлені та доведені Волинським інститутом агропромислового виробництва з участю Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова Чернігівського інституту сільськогосподарської мікробіології та Інституту захисту рослин Української Академії аграрних наук.
Ґрунт довгий час знаходився в умовах інтенсивного вирощування культурних рослин, що спричинило суттєві зміни його мікробіологічного складу.
На ґрунті довготривалого стаціонарного досліду, де проводяться дослідження, відмічене різке зниження продуктивності урожаю, починаючи з третьої - четвертої ротаціях сівозміни (1981-1996 рр.), (рис. 2.1.) на варіантах (3-5) при тривалому застосуванні підвищених доз азотних добрив як окремо (вар.3), так і в поєднанні з фосфором (вар. 4) чи калієм (вар. 5).
Рис. 2. 1. Приріст урожаю основної продукції (з.од.) культур сівозміни по ротаціях (1967-1996 рр.) в залежності від удобрення: вар. 3. - гній 4,3 т/га + N115P29K70 , вар. 4 - гній 4,3 т/га + N115P58K70 , вар. 5 - гній 4,3 т/га + N115P29K140 , вар. 6 - гній 4,3 т/га + N63P29K70 ,вар. 7 - гній 4,3 т/га + N63P29K70 кг/га сівозмінної площі (приріст до фонового вар. 2 -вапнування, в середньому з 3 полів кожної ротації).
Викорис