РОЗДІЛ 2
Експериментальне дослідження використання навчального діалогу як засобу сприяння становленню світогляду
2.1. Констатуюче дослідження та аналіз його результатів
Експериментальне дослідження було проведено з метою перевірки справедливості висунутої гіпотези про те, що використання навчального діалогу дійсно сприятиме становленню світогляду підлітків при дотриманні його учасниками відповідних умов. Щоб досягти даної мети, було організовано психолого-педагогічний експеримент для дослідження ефективності використання діалогу на уроках біології людини, як засобу сприяння становленню світогляду школярів. Експеримент проводився в загальноосвітній школі № 240 м. Києва протягом 2001 - 2003 рр. Проведене експериментальне дослідження включало як констатуючий, так і формувальний етапи. Було виокремлено дві групи учасників: експериментальну і контрольну, які складалися із учнів 9-го класу і включали відповідно 30 і 33 учасників. При цьому перша група брала участь у реалізації експериментального навчання, а друга - виступала як еталон порівняння оцінки формуючих впливів дослідження.
Ефективність впровадженого експериментального навчання оцінювалася на основі зіставлення початкового і кінцевого зрізів до і після проведення формуючого експерименту, що відбувалося як в експериментальній, так і контрольній групах (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Схема формуючого експерименту.
Експериментальне навчання здійснювалось нами спільно з вчителем-методистом школи № 240 Л.Г.Кисельовою.
Констатуючий етап експерименту був спрямований на виявлення рівня обізнаності вчителів та учнів з діалогом як формою організації навчання, а також на з`ясування труднощів з якими вони зустрічаються в діалогічній взаємодії на уроці.
Метою формувального етапу експерименту було виявлення сукупності психолого-педагогічних умов, які забезпечують можливість ефективного становлення світогляду учнів в процесі діалогу. В ході експерименту ми визначали рівень сформованості світогляду, рівень розвитку умінь учнів вести навчальний діалог, рівень сформованості в учнів особистісно значимих способів навчально - пізнавальної діяльності, а також ставлення до навчального діалогу (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Схема критеріїв успішності навчальних світоглядних діалогів.
З метою підвищення ефективності використання навчальних світоглядних діалогів була розроблена програма формуючого експерименту, яка полягала в:
1. Забезпеченні учителя відповідним дидактичним матеріалом, необхідним для організації експерименту.
2. Організації самостійної підготовки учнів до діалогу (підготовка повідомлень, рефератів, статей та періодичних видань, виконання різного роду завдань).
3. Підготовці учнів до безпосередньої реалізації запропонованих прийомів діалогічної взаємодії на уроці за змістом навчального матеріалу.
При аналізі та оцінці результатів проведеної експериментальної роботи основна проблема полягала у відсутності наукових критеріїв і методів оцінки рівня сформованості світогляду підлітка в діалозі на уроці. Діалог практично не піддається оцінці, заснованій на будь-яких формальних показниках, які можуть бути виражені за допомогою цифр, схем чи графіків, оскільки діалог як засіб сприяння становленню світогляду є творчим процесом, що має багато ступенів свободи.
Основним методом, який ми використовували для діагностики сформованості світогляду в діалозі на уроці, був аналіз письмових контрольних робіт учнів.
Роботи аналізувалися за такими критеріями:
а) научуваність, тобто здатність учня оволодівати необхідними способами дій;
б) психологічна комфортність, яка визначається вільним спілкуванням та свободою думки, задоволеністю, високою мірою адаптації до умов учбової діяльності;
в) здатність до рефлексії, зокрема, уміння звертатися до своїх внутрішніх резервів, здатність в процесі самоаналізу змінювати свій внутрішній стан.
У процесі констатуючого експерименту нами було проведено анкетування вчителів загальноосвітньої школи № 240, спрямоване на з'ясування трьох важливих моментів: рівня обізнаності з діалогом як формою роботи, розуміння сутності групової форми роботи, думки про дидактичні можливості діалогу; ставлення вчителів до діалогу як форми організації навчання (додаток А).
Вчителі вважають, що вони обізнані з діалогом як формою організації навчання. Водночас в результаті аналізу нам вдалося з'ясувати деякі протиріччя: незважаючи на те, що 90% (переважна більшість) вчителів мають досвід у використанні діалогу при вивченні певної навчальної дисципліни, значна частина їх (55%) вважає, що використання діалогу обумовлене лише вимогами диференціації процесу навчання, а також дають часткове визначення групової форми роботи. Такі протиріччя можуть бути перепоною для використання даної форми роботи у навчальному процесі.
Більшість вчителів на перше місце в дидактичних можливостях діалогу висувають активізацію пізнавальної діяльності, формування самостійного мислення, підвищення ефективності процесу засвоєння знань і формування світогляду.
Ставлення до діалогу як форми організації навчання в цілому позитивне, але деякі вчителі відмічають неможливість систематичного використання діалогу. Причиною цьому є обмежена кількість часу на уроці та особливості змісту окремих тем. При цьому 80 % вчителів, що мають певний досвід організації діалогу як форми роботи, відзначають ефективність в реалізації цілей та завдань своєї навчальної дисципліни (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Обізнаність вчителів загальноосвітньої середньої школи з діалогом як формою організації навчання та груповою формою роботи учнів
(кількість вчителів - 20)
Досліджувані моменти%1. Рівень обізнаності з груповими формами1.1. Про діалогічні форми роботи
А - вперше чують;
Б - чули, але не знайомі з нею;
В - обізнані лише теоретично;
Г - мають досвід її використання;
Д - не дали відповіді;
-