РОЗДІЛ 2
ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІВНІЧНОГО СХОДУ УКРАЇНИ
Регіон наших досліджень займає східну частину Поліської провінції природної
зони мішаних лісів та північно-східну частину лісостепу України [67] в межах
Київської, Чернігівської, Сумської областей та північні райони Черкаської,
Полтавської та Харківської областей. Загальна фізико-геграфічна характеристика
території подана за [67], а характеристика водойм – біотопів існування личинок
за [46; 65].
2.1. Полісся
Східна частина Поліської провінції знаходиться в межах трьох
фізико-географічних областей: Київського, Чернігівського та
Новгород-Сіверського Полісся. Вона характеризується низовинним рельєфом,
широкими заболоченими річковими долинами, позитивним балансом вологи,
пануванням дерново-підзолистих і болотних грунтів, високим рівнем грунтових вод
та значним поширенням соснових лісів з домішкою широколистяних порід. В рельефі
Поліської низовини головну роль відіграють річкові долини, зандрові,
моренно-зандрові і моренні рівнини і денудаційні форми на корінних відкладах.
Клімат помірно-континентальний з теплим вологим літом та м’якою хмарною зимою.
Середні температури січня становлять –7… 8оС, липня –близько +19оС.
Вегетаційний період триває від другої декади квітня до третьої декади жовтня.
Осінні приморозки починаються в кінці вересня – на початку жовтня. Середня
кількість опадів за рік становить 600 мм.
Кліматичні умови та рельєф зумовлюють значну обводненість території; тут
розвинена густа річкова сітка (0.29 км/км2), є багато боліт, великі запаси
підземних вод. Велику площу займають долини річок Дніпра, Десни, Снову, Сейму,
де багато заплавних озер, тимчасових і періодично існуючих водойм. Заплави
Ірпеня, Здвижу та ряду інших малих річок після осушення використовують для
вирощування городніх культур. Серед невеликих (до 100 га) боліт найбільш
поширені низинні евтрофні. зустрічаються поодинокі ділянки перехідних боліт, а
верхових оліготрофних - дуже мало. Більшість боліт меліорована та перетворена в
сільскогосподарські угіддя. Водна ерозія в лівобережній частині Полісся
розвивається вздовж долин рік на давно освоєних територіях. Вона найбільш
інтенсивна в Новгород-Сіверському Поліссі у зв’язку з великою загальною
розчленованістю рельєфу. Еродовані лесові рівнини зі змитими грунтам та
розвитком яружно-балкових систем поширені вздовж Десни, Снову, Убеді, Білоусу.
Тут найбільша густота яружно-балкової сітки, що складає 1.0 … 1.2 км/км2.
2.2. Лісостеп
Північно-східна частина лісостепу України розташована в межах
Лівобережно-Дніпровської та Середньоросійської провінцій. В свою чергу
Лівобережно-Дніпровську провінцію поділяють на чотири фізико-георгафічні
області, а Середньоросійську - на дві. Межа з Поліссям на лівобережжі Дніпра
слабо виражена; поліські ландшафти по широких терасах поступово переходять у
лісостепові ландшафти Придніпровської низовини. Кордон між природними зонами
проходить по лінії населених пунктів: Корнин – Київ – Ніжин – Комарівка –
Батурин – Кролевець – північніше Глухова.
В рельєфі територія представлена Придніпровською низовиною та західними
схилами Середньоросійської височини. Тут переважає ерозійно-акумулятивна
морфоскульптура, створена процесами площинної та глибинної ерозії, акумуляції,
також зсувними та просадковими явищами.
Середньомісячна температура повітря протягом року змінюється від -7 …8 до
+20…21оС. Наявність лісових масивів і сільскогосподарських угідь, височин та
низовин спричиняє різкі контрасти протягом року в розподілі температур,
атмосферних опадів, швидкості і напрямку вітру тощо. Загальні
фізико-географічні процеси визначаються зміною позитивного балансу вологи на
нейтральний. Для ландшафтів зони характерне зростання ролі
перегнійно-акумулятивних процесів на фоні вилуговування грунтів, поєднання
процесів заболочування з засоленням. Річна сума опадів складає 500 мм на
півночі та 450 мм на півдні.
Територію північно-східного лісостепу перетинають річки, що належать до
басейнів Дніпра та Сіверського Дінця. Більшість річок має звивисте русло з
озерами та стариками, в їніх долинах внаслідок значних коливань поверхневого
стоку є багато островів, мілин. В заплавах річок ростуть ліси із дуба, ясена,
осокора та верб, добре розвинені луки різних відмін (сухі, свіжі, вологі,
заболочені). Соснові ліси зустрічаються на торфових болотах, виходах гранітів
та крейди. Місцями збереглися степові ділянки (Михайлівська цілина, Канівський
заповідник).
2.3. Водойми –середовища існування личинок бабок
Річки північного сходу України рівнинного типу з добре виробленими долинами і
терасами. Температура води в них в середньому вища від температури повітря на
1...3 оС. Вплив кліматичних умов місцевості на температуру води в річці значно
менший, ніж на будь-яких стоячі водойми. Взимку вода охолоджується і в грудні
формується льодостав, який триває в середньому 3 місяці. Активна реакція води
(рН) в річках - один із слабо мінливих факторів. В більшості випадків її
значення знаходиться у межах 7.0...8.5. В річках, що витікають з боліт, рН
знижена до 6.0...6.8. Вилуговування води до 8.0 і вище відбувається влітку в
час інтенсивного розвитку фітопланктону. Протягом доби коливання рН складають
0.09...0.2.
Річки північного сходу України належать до гідрокарбонатного класу з незначною
мінералізацію 200...400 мг/л. Загальна жорсткість води обумовлена присутністю
розчинених сполук Са та Mg і залежить від типа порід та грунтів в басейні
водозбору. Відмічені також коливання жорсткості по сезонам року. Пр
- Киев+380960830922